LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824370/890/15-ц

від 22.01.2020 ·

справа № 370/890/15 головуючий у суді І інстанції - Мазка Н.Б. провадження № 22-ц/824/1869/2020 суддя-доповідач у ІІ Інстанції - Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 22 січня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., за участю секретаря Гасюк В.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Макарівського районного суду Київської області від 23 серпня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року, додаткового рішення Макарівського районного суду Київської області 03 жовтня 2016 року, додаткового рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шубіна Тетяна Яківна, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И В: У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив скасувати наказ TOB «Плато плюс» від 21 січня 2015 року № 1-к, підписаний ОСОБА_3 , про покладення обов`язків керівника товариства на ОСОБА_3 ; поновити позивача на посаді директора (керівника) ТОВ «Плато Плюс» з 21 січня 2015 року; стягнути з TOB «Плато Плюс» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов`язати відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації відновити відомості про юридичну особу в ЄДРПОУ в частині керівника ТОВ «Плато Плюс» ОСОБА_1 від 21 січня 2015 року; зобов`язати Реєстраційну службу Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі державного реєстратора відділу відновити відомості про юридичну особу в ЄДРПОУ в частині керівника ТОВ «Плато Плюс» ОСОБА_1 від 21 січня 2015 року. Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі задоволено. Скасовано наказ ТОВ «Плато-Плюс» № 1-к від 21 січня 2015 року про покладення обов`язків керівника товариства на ОСОБА_3 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Плато Плюс» з 21 січня 2015 року з виплатою заробітку за час вимушеного прогулу з 21 січня 2015 року по 17 липня 2015 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Додатковим рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року зобов`язано відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації відновити відомості про юридичну особу в ЄДРПОУ в частині керівника ТОВ «Плато Плюс» ОСОБА_1 від 21 січня 2015 року. Додатковим рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Плато Плюс» з 21 січня 2015 року з виплатою заробітку за час вимушеного прогулу з 21 січня 2015 року по 17 липня 2015 року в сумі 17 045 грн. 46 коп. У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами зазначених судових рішень, в якій просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Заява обґрунтована тим, що підставою для ухвалення рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року у справі стало рішення Господарського суду міста Києва від 28 квітня 2015 року по справі № 910/3353/15-г, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року. Однак, рішення господарського суду скасовані постановою Вищого господарського суду України від 06 лютого 2017 року, що є нововиявленою обставиною. Крім того, до нововиявлених обставин ОСОБА_3 віднесла те, що судом не було надано належної оцінки щодо печатки товариства на протоколі № 1 від 20 січня 2015 року та наказі ТОВ «Плато Плюс» про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Товариства №1-к від 21 січня 2015 року з врахуванням того, що відповідальність за схоронність печатки лежить на самому ОСОБА_1 . Судом невірно трактовано вимоги ст. 235 ЦПК України, в результаті чого ухвалено незаконні рішення, порушений принцип дослідження доказів щодо роботи ОСОБА_1 за сумісництвом. Як наслідок, неправильно встановлені факти, що мають значення для справи, оскільки останній був офіційно працевлаштований на посаду директора в ТОВ «Булат» на посаді консультанта з економічних питань ТОВ «ТіДіСі - Україна» на повний робочий день. Клопотання представника ОСОБА_3 про виклик директора ТОВ «ТіДіСі -Україна» для дачі пояснень з приводу працевлаштування ОСОБА_1 не було задоволено судом. Районний суд однобоко підійшов до дослідження доказів щодо звільнення ОСОБА_1 заднім числом, оскільки письмові пояснення та відповідні докази про те, що ОСОБА_1 був звільнений з посади директора ТОВ «Плато Плюс» 20 січня 2015 року, а не датою, зазначеною в протоколі №1 від 20 січня 2015 року, не взяті до уваги судом. Додаткове рішення від 09 грудня 2016 року ухвалено з порушенням положень Закону України «Про судовий збір», а саме позивачем сплачено судовий збір, як за вимогу немайнового характеру. Проте, дане додаткове рішення носить майновий характер, а, отже, суд не мав права ухвалювати відповідне рішення, оскільки не був сплачений судовий збір в повному обсязі. РішеннямМакарівського районного суду Київської області від 23 серпня 2019 року заяву ОСОБА_3 задоволено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у справі №370/890/15-ц відмовлено у повному обсязі. В апеляційних скаргах, одна з яких подана через суд першої інстанції, а інша - безпосередньо до Київського апеляційного суду, та які є ідентичними за своїм змістом, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішень за нововиявленими обставинами відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує на те, що зазначені судом відомості не свідчать про наявність нововиявлених обставин та не спростовують висновків в оскаржуваному рішенні суду, яким було поновлено ОСОБА_1 на роботі. Переглядаючи справу за неіснуючими нововиявленими обставинами, суд почав досліджувати геть інші правовідносини, віднесені до підвідомчості господарського суду, а саме питання реалізації позивачем корпоративних прав на участь у загальних зборах. Однак, реалізація позивачем своїх корпоративних прав не стосується цивільної справи про поновлення на роботі. У рішеннях господарських судів переглядалися рішення загальних зборів з підстав реалізації ОСОБА_1 своїх корпоративних прав на участь в цих зборах. Водночас, в тих рішеннях не встановлено законності звільнення ОСОБА_1 . Дотримання вимог трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 господарськими судами не досліджувалося. Чинність рішення загальних зборів не доводить, що загальні збори прийняли законне рішення про звільнення позивача. Позовні вимоги були заявлені з підстав незаконного звільнення, так як ОСОБА_1 не виражав волевиявлення на звільнення за власним бажанням, відповідної заяви не складав і не подавав; ОСОБА_1 було звільнено минулим днем; при звільненні ОСОБА_1 не ознайомили з наказом, трудову книжку не було оформлено та не було видано, не було проведено розрахунок заробітної плати при звільненні. Отже, суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень та порушив принцип диспозитивності, так як фактично вдався до вирішення корпоративного спору, що не є предметом даної справи. Суд без зазначення мотивів та без наведення фактів протиправно відступив від висновків судів вищих інстанцій у справі № 370/890/15-ц, якими було встановлено вірні фактичні обставини щодо незаконності звільнення позивача. Скасування рішення у справі № 910/3353/15-г після ухвалення рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року № 370/890/15-ц свідчить про зміну обставин, тобто, є новими обставинами, які не могли бути враховані судом, оскільки ці обставини не існували при ухваленні рішення, а тому вони не можуть вважатися нововиявленими. Посилання ОСОБА_3 в заяві, що підставою для ухвалення рішення суду від 17 липня 2015 року було лише рішення Господарського суду міста Києва від 28 квітня 2015 року №910/3353/15 нічим не обґрунтовується, так як рішення господарського суду враховувалося додатково, а не як основний доказ. ОСОБА_3 зловживає процесуальними правами, так як постійно надає недостовірні та перекручені відомості. Суд першої інстанції порушив п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України. Жодних ухвал чи повісток з приводу призначення розгляду справи на 23 серпня 2019 року суд не постановляв та не направляв ОСОБА_1 і останній не був повідомлений про розгляд справи, призначений на вказану дату, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року скасовано наказ ТОВ «Плато Плюс» №1-к від 21 січня 2015 року про покладення обов`язків керівника товариства на ОСОБА_3 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Плато Плюс» з 21 січня 2015 року з виплатою заробітку за час вимушеного прогулу з 21 січня 2015 року по 17 липня 2015 року. Стягнуто з ТОВ «Плато Плюс» в дохід держави судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп. (а.с.105, Т.2). Додатковим рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року зобов`язано Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївського районної в місті Києві державної адміністрації відновити відомості про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині керівника ТОВ «Плато Плюс» ОСОБА_1 від 21 січня 2015 року (а.с.107, Т.5). Додатковим рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Плато Плюс» з 21 січня 2015 року з виплатою заробітку за час вимушеного прогулу з 21 січня 2015 року по 17 липня 2015 року в сумі 17 045 грн. 46 коп. (а.с.208, Т.5). Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року та додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року залишені без змін (а.с.150-157, Т.6). Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2017 року додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове додаткове рішення, яким доповнена резолютивна частина рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року абзацом наступного змісту: «Стягнути з ТОВ «Плато Плюс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 січня 2015 року по 17 липня 2015 року в сумі 5 454 грн. (а.с.108-109, Т.6). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2017 року у справі № 370/890/15-ц касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Шубіна Тетяна Яківна про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_5 на додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року - закрито, касаційна скарга представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 відхилена (а.с.195-198, Т.6). Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2016 року (з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2016 року про виправлення описки) у справі № 910/3353/15-г визнано недійсними збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс» від 20 січня 2015 року, що оформлені протоколом №1 від 20 січня 2015 року. Скасовано рішення, прийняті на зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс» від 20 січня 2015року, що оформлені протоколом №1 від 20січня 2015 року. Скасованореєстраційну дію (рішення) від 22 січня 2015 року №1681070007022051, якою вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», не пов`язану зі змінами до установчих документів, проведену на підставі протоколу зборів учасників №1 від 20 січня 2015року, державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києва Шубіною Т.Я. Постановою Вищого господарського суду України від 06 лютого 2017 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. У вказаній постанові зазначено про встановлення факту підписання саме ОСОБА_1 протоколу № 1 зборів учасників ТОВ «Плато Плюс» від 20 січня 2015 року, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи №2957/2958/2959/15-32 від 11 березня 2015 року та висновком судово-технічної експертизи документів № 5980/5981/15-34 від 20 квітня 2015 року, призначених в межах кримінального провадження №12015100010000755 (а.с.21, Т.8). Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_3 та відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи № 910/3353/15-г факти спростовують аргументи позивача про його відсутність на спірних зборах учасників товариства, не ознайомлення з протоколом зборів, відсутність кворуму у загальних зборах учасників товариства та відсутність оригіналів протоколу № 1 від 20 січня 2015 року, а також підтверджують реалізацію позивачем своїх корпоративних прав на управління товариством. Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 423 - 429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами або виключними обставинами. У пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30 березня 2012 року роз`яснено судам, що перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення. Згідно з пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Разом з тим, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було істотно порушено зазначені вимоги закону, оскільки за результатами розгляду заяви суд першої інстанції ухвалив судове рішення, яке не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України. Так, розглянувши заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції «заяву ОСОБА_3 задовольнив. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у справі №370/890/15-ц відмовив у повному обсязі». В той же час, суд не вирішив питання про скасування рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року, додаткового рішення Макарівського районного суду Київської області 03 жовтня 2016 року та додаткового рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року, які ОСОБА_3 просила переглянути за нововиявленими обставинами. У результаті істотного порушення судом норми процесуального права, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, у справі на даний час існують чинні протилежні за змістом судові рішення, а саме рішення, якими задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , та оскаржуване судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, що не передбачено нормами чинного законодавства та порушує принцип правової визначеності. Крім того, відповідно до ст. 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що інші учасники справи, зокрема, ОСОБА_1 , належним чином повідомлялися про розгляд справи. Разом із тим, в матеріалах відсутні докази повідомлення позивача ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи шляхом вручення судових повісток. З матеріалів справи вбачається, що позивач не отримував судову повістку на 23 серпня 2019 року, а поштовий конверт повернувся до суду з відміткою «за терміном зберігання». Разом з тим, така відмітка на конверті з судовою повісткою не дає суду жодних підстав робити висновки про належність повідомлення позивача про час та місце розгляду справи. Докази повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи іншими встановленими процесуальним законодавством засобами зв`язку у матеріалах справи відсутні. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Свою апеляційну скаргу позивач обґрунтовує в тому числі і не повідомленням його про час та місце судового розгляду справи, а, отже, зазначена обставина тягне за собою безумовне скасування судового рішення. В той же час вимоги, апеляційної скарги в частині постановлення судом апеляційної інстанції нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2, 6 ст. 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. Тлумачення даних вимог закону свідчить, що апеляційний суд після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення має перевірити його законність по суті та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень ст. 374 ЦПК України. Отже, апеляційний суд не має повноважень скасовувати таке рішення і ухвалювати нове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, тобто, розглядати заяву по суті, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається. За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного та керуючись статтями 128, 374, 379, 381-384, 429 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 23 серпня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повне судове рішення складено 23 січня 2020 року. Головуючий Фінагеєв В.О. Судді Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»