Ухвала КГС ВС № 910/4338/17
від 24.01.2020 · ГосподарськаУХВАЛА 24 січня 2020 року м. Київ Справа № 910/4338/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у складі колегії суддів: Сотнікова С.В.- головуючого, суддів: Отрюха Б.В., Остапенка О.М. та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у складі судді Пасько М.В. у справі № 910/4338/17 за заявою Об`єднання підприємств електротехнічна корпорація "Елкор" до Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: 27.12.2019, поштовим відправленням, Головне управління ДФС у місті Києві звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у справі №910/4338/17. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). У поданій касаційній скарзі скаржник вказує на те, що оскаржувані судові рішення винесено з порушенням норм процесуального права. Однак, скаржник не зазначає обґрунтування того, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Таким чином, Головному управлінню ДФС у місті Києві необхідно обґрунтувати, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування норм права судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень. Відповідно до частин 1 та 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Отже, постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі №910/4335/17, повний текст якої виготовлено 08.10.2019, підлягала касаційному оскарженню протягом двадцяти днів з дня її винесення, а саме до 28.10.2019 включно. Проте Головне управління ДФС у місті Києві касаційну скаргу направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду поштовим відправленням 27.12.2019, шо підтверджується відтиском штампа на поштовому конверті. Подаючи касаційну скаргу з пропуском строку, встановленого частиною 1 статті 288 ГПК, скаржник не порушує перед судом питання про поновлення строку на касаційне оскарження і жодним чином не обґрунтовує причини пропуску строку на подання касаційної скарги. Відповідно до ст. 291 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано доказів надіслання копії касаційної скарги учасникам справи про банкрутство №910/4338/17. Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Згідно з частиною 3 статті 292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Отже, на виконання вимог цієї ухвали Головне управління ДФС у місті Києві має право звернутися до суду із обґрунтованою заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, надати суду обґрунтування, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування норм права судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень та докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення відповідно до статті 291 ГПК України. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, - У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у справі №910/4335/17 залишити без руху.
3. Надати Головному управлінню ДФС у місті Києві строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме, заявнику касаційної скарги надати суду мотивовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтування, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування норм права судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень та докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення відповідно до статті 291 ГПК України.
4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя О.В. Васьковський