Ухвала КЦС ВС № 756/17293/17

Ухвала 20 січня 2020 року м. Київ справа № 756/17293/17 провадження № 61-16093св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув клопотання представника Служби безпеки України Ярка Олександра Юрійовича про касаційний розгляд справи № 756/17293/17 за заявою Служби безпеки України про визнання особи безвісно відсутньоюм за участю представника Служби безпеки України, ВСТАНОВИВ: У грудні 2017 року Служба безпеки України (далі - СБУ) подала до суду заяву про визнання ОСОБА_1 безвісно відсутнім з 20 жовтня 2014 року. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2019 року, у задоволенні заяви СБУ про визнання ОСОБА_1 безвісно відсутнім з 20 жовтня 2014 року відмовлено. У серпні 2019 року СБУ подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Ярком О .Ю. , у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_1 безвісно відсутнім. У касаційній скарзі представник СБУ Ярко О. Ю. просить розглянути касаційну скаргу за участю представника СБУ. У задоволенні вказаного клопотання слід відмовити з таких підстав. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Таким чином, розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України. І лише у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Колегія суддів Верховного Суду перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (статті 6-1), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення у справі «Аксен проти Німеччини» від 8 грудня 1983 року («Axen v. Germany», заява № 8273/78), § 25)). Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Аксен проти Німеччини» від 8 грудня 1983 року («Axen v. Germany», заява № 8273/78), § 25)). Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявники не представили переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. З огляду на вказане, справа розглядатиметься у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тому колегія суддів Верховного Суду відмовляє у задоволенні клопотання представника СБУ - Ярка О. Ю. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити представнику Служби безпеки України Ярку Олександру Юрійовичу у задоволенні клопотання про касаційний розгляд справи № 756/17293/17за участю представника Служби безпеки України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков В. І. Крат