Постанова 4852 № 183/7457/18(2-а/183/47/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 січня 2020 року м. Дніпросправа № 183/7457/18 провадження №2-а/183/47/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2019 року (суддя Городецький Д.І.) у справі №183/7457/18 (провадження №2-а/183/47/19) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліці в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Попова Олександра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліці в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Попова Олександра Сергійовича серія ЕАА №466470 від 02.07.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначає про те, що 02.07.2018 відповідачем відносно нього складено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Позивач вказує на недотримання відповідачем встановленого ст.278,279 КУпАП порядку підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення та процедури розгляду справи. Крім цього, за позицією позивача, відповідачем неправомірно винесено спірну постанову на місці зупинки автомобіля позивача, а не за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати таку справу, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості скористатися у повному обсязі своїми процесуальними правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено, а саме: скасовано постанову інспектора 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліці в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Попова Олександра Сергійовича серія ЕАА №466470 від 02.07.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП - закрито. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення ним спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Не погодившись з рішенням суду, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Доводи заявника апеляційної скарги фактично зводяться до того, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор патрульної поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєння позивачем ПДР, обґрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Відносно висновків суду першої інстанції про те, що інспектором патрульної служби не було доведено факт вчинення правопорушення належними та допустимими доказами, заявник апеляційної скарги вказує на те, що обов`язок по доказуванню обставин покладається і на позивача, який заперечував факт вчинення правопорушення, але жодних доказів цьому позивачем суду надано не було. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 02 липня 2018 року інспектором 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліці в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Поповим Олександром Сергійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №466470, згідно з якою позивач 02.07.2018 о 14 год. 59 хв. в с. Піщанка М04 248 км керував транспортним засобом ГАЗ 33021, д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу поліцейського не пред`явив водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на таке. Стосовно аргументів позивача, які викладені ним в позовній заяві, щодо порушення відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності в частині винесення спірної постанови на місці вчинення правопорушення, суд вважає на необхідне зазначити наступне. За приписами частини 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Згідно пункту 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Таким чином, відповідачем правомірно винесено спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення на місці його скоєння. Посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015р. (справа №5-рп/2015), яким надано тлумачення словосполученням «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки вже після прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення, норми КУпАП та, зокрема, ст.258 цього Кодексу зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджуються вимоги ч.4 ст.258 постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. Щодо правомірності та обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п.п. «а»), реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзвязку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон) (п.п. «б»). Згідно із п.2.4 а) ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів скоєння позивачем правопорушення, обставини якого викладені в оскарженій постанові. З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Посилання заявника апеляційної скарги на те, що обов`язок по доказуванню покладається не лише на відповідача, а і на позивача, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з огляду на предмет спору у цій справі, саме на відповідача покладено обов`язок довести правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Безпідставними суд апеляційної інстанції вважає і посилання заявника апеляційної скарги на те, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор патрульної поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом, оскільки вказані доводи не можуть бути підставою для висновків щодо обґрунтованості оскарженого рішення, так як виконання патрульним поліцейським своїх обов`язків у відповідності до Закону України "Про Національну поліцію", не позбавляє останнього обов`язку обґрунтувати належними доказами прийняті ним рішення. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2019 року по справі №183/7457/18 (провадження №2-а/183/47/19) - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 23.01.2020р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк