Постанова 4855 № 826/11781/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11781/17 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г.В. суддів Ісаєнко Ю.А., Собківа Я.М. за участю секретаря Скидан С.В. розглянувши у порядку письмового провадження засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року у справі №826/11781/17 (розглянуто у порядку письмового провадження) за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до відповідача Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (надалі - позивач або ПАТ "Укргазвидобування") з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (надалі - відповідач), в якому просить суд: - визнати бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви ПАТ "Укргазвидобування", поданої листом №3/2-01-2404 від 21.03.2017 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Крабової площі, розташованої в межах західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років, - протиправною; - визнати відмову Державної служби геології та надр України, оформлену листом №13629/03/12-17 від 19.06.2017 в наданні ПАТ "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Крабової площі, розташованої в межах західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років, поданою листом №3/2-01-2404 від 21.03.2017, - протиправною; - зобов`язати Державну службу геології та надр України вчинити дії з надання ПАТ "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Крабової площі, розташованої в межах західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років за заявою, шляхом надання ПАТ "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Крабової площі, розташованої в межах західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років. В обґрунтування позову зазначено, що у відповідності до підпункту 13 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 (Порядок №615) ПАТ "Укргазвидобування" листом №3/2-01-989 від 03.02.2017 року подало до Державної служби геології та надр України заяву про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Крабової площі, розташованої в межах західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років. Проте, відповідач листом відмовив позивачу в наданні спеціального дозволу на підставі пункту 19 Порядку №615 та повернув позивачу заяву з доданими документами у зв`язку з тим, що на даний час підпункт 13 пункту 8 Порядку №615 виключено постановою Кабінету Міністрів України №277 від 06.04.2016. Позивач вважає відмову відповідача протиправною, оскільки на час звернення із заявою підпункт 13 пункту 8 Порядку №615 був чинним, а відповідач, в свою чергу, мав прийняти рішення у строки і у порядку, визначені Порядком №615. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" частково. Визнано бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", поданої листом від 21.03.2017 №3/2-01-2404 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Крабової площі, розташованої в межах західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років, - протиправною. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", подану листом від 21.03.2017 №3/2-01-2404 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Крабової площі, розташованої в межах західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з зазначеним судовим рішенням щодо задоволення позовних вимог, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем повідомлено ПАТ "Укргазвидобування" про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами відповідно до п. 19 Порядку №615, у зв`язку з відмовою Мінприроди від 17.05.2017 року та Наказ №197 від 18.05.2017 р., яким введено в дію протокол засідання Комісії та в судовому порядку не оскаржено, та не скасовано, а отже є належною підставою для відмови у наданні спеціального дозволу на користування надрами. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не мав права зобов`язати відповідача вчинити певні дії, оскільки суд мав право лише зобов`язати відповідача до покладених на нього законом і підзаконними актами обов`язків, проте нам права вказувати відповідачу про вчинення конкретних дій. Позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. В судове засідання представники позивач та відповідач не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ПАТ "Укргазвидобування" 21.03.2017 року супровідним листом №3/2-01-2404, відповідно до підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 направлено до Державної служби геології та надр України заяву щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Крабової площі, розташованої в межах західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком дії на 30 років. Заява зареєстрована в Державній службі геології та надр України 22.03.2017 року за №6171/02/12-17. До заяви ПАТ "Укргазвидобування" додані наступні документи: пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр із зазначенням її площі; графічні матеріали. Листом №13629/03/12-17 від 19.06.2017 року (зареєстрований в ПАТ "Укргазвидобування" 27.06.2017) позивачу відмовлено у наданні зазначеного спеціального дозволу на користування надрами відповідно до пункту 19 Порядку №615 та заяву №3/2-01-2404 від 21.03.2017 разом з поданими документами повернуто позивачу. В обґрунтування повернення заяви відповідач послався на втрату чинності підпунктом 13 пункту 8 Порядку №615. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви щодо надання спеціального дозволу на користування надрами протиправною та відмову відповідача в наданні спеціального дозволу на користування надрами, строком дії на 30 років протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що відмова у видачі документа дозвільного характеру з підстав, які не передбачені законами, не допускається, а тому відповідач був зобов`язаний прийняти мотивоване рішення у встановлений чинним законодавством строк з приводу заяви ПАТ "Укргазвидобування", поданої листом від 22.03.2017 року №6171/02/12-17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра. Згідно статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади. В силу пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (надалі - Положення №1174, в редакції чинній на час виникнення спору), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра України, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Пунктом 4 Положення №1174 встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами). Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу, внесення змін до нього врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (Порядок №615). Відповідно до підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 (в редакції, що діяла на час подання позивачем заяви від 21 березня 2017 року №3/2-01-2404), без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб`єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов`язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава. Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не заперечується, що позивач належить до вищезазначених суб`єктів. Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку

1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку. Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку (абзац 25 пункту 8 Порядку). Пунктом 9 Порядку №615 встановлено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; Мінприроди - на всі види користування надрами (абзаци 1-4 пункту 9 Порядку №615). Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим-четвертим цього пункту (абзац 5 пункту 9 Порядку №615). Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому-четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів (абзац 7 пункту 9 Порядку №615). За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому-четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл (абзац 8 пункту 9 Порядку №615). У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено (абзац 9 пункту 9 Порядку №615). У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено (абзац 10 пункту 9 Порядку №615). Згідно з пунктом 25 Порядку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. З метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень утворює комісію з питань надрокористування та затверджує положення про неї. Наказ Держгеонадр про надання дозволу розміщується протягом п`яти днів на офіційному веб-сайті Держгеонадр (абзац п`ятий пункту 25 Порядку №615). Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовження строку дії дозволу розміщується протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу (абзац 7 пункту 25 Порядку №615). Як вбачається із матеріалів справи, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 21.03.2017 р. №3/2-01-2404, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Західна частина північно-західного шельфу Чорного моря строком дії на 30 років, яка з додатками на 15 аркушах в 1 примірнику зареєстрована Держгеонадра 21 березня 2017 року за №6171/02/12-17. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №197 від 18 травня 2017 року "Про погодження надання надр у користування" введено в дію протокол №21 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 17 травня 2017 року, відповідно до п. 4.3 якого відмовлено у погодженні надання спеціального дозволу на користування надрами за заявою позивача. З наведеного вбачається, що станом на 21 квітня 2017 року відповідач не отримав відповідних листів щодо розгляду питань погодження отримання спеціального дозволу Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування". У відповідності з положеннями абзацу 25 пункту 8 Порядку №615 протягом 30 днів відповідач мав прийняти відповідне рішення, яке, в свою чергу, у відповідності з абзацом 5 чи 7 пункту 25 Порядку №615, у формі наказу повинно бути протягом 5 (робочих) днів розміщене на офіційному веб-сайті Держгеонадра. В той же час, відповідач направив на адресу позивача лист від 19 червня 2017 року №13629/03/12-17, в якому зазначив, що Держгеонадра опрацювала заяву ПАТ "Укргазвидобування" про надання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до підпункту 13 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, та повертає заяву у зв`язку з відмовою Мінприроди у погодженні надання вищезазначеної ділянки надр у користування на підставі пункту 4 Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування у зв`язку з втратою чинності підпункту 13 пункту 8 Порядку (наказ від 18.05.2017 №197 «Про погодження надання надр у користування», п. 11 розділ 4 протокольних рішень засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди від 17.05.2017 №21». При цьому, відповідач повернув пакет документів та повідомив про те, що у наданні зазначеного спеціального дозволу на користування надрами ПАТ "Укргазвидобування" відмовлено відповідно до пункту 19 Порядку. Згідно частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно з абзацом 2 пункту 2 мотивованої частини Рішення Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні. Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №277 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, якими виключено підпункт 13 пункту 8 Порядку №615. Проте, зазначені зміни, якими виключений підпункт 13 пункту 8 Порядку №615, набрали чинності з 01 квітня 2017 року. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, із заявою про надання спеціального дозволу ПАТ "Укргазвидобування" звернулось 21 березня 2017 року, тобто у період дії підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 (до виключення його постановою Кабінету Міністрів України №277). Наведене свідчить, що відповідач при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу повинен був керуватися законодавством, чинним на момент звернення позивача із відповідною заявою до Держгеонадра (березень 2017 року), а не законодавством, чинним на момент прийняття відповідного рішення. Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах "Серков проти України" (Заява №39766/05), "Щокін проти України" (Заяви №23759/03 та №37943/06), які, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч вимогам частини 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06 вересня 2005 року №2806-IV та положень пункту 19 Порядку №615, своїм листом від 19 червня 2017 року, повертаючи ПАТ "Укргазвидобування" документи, фактично відмовив у видачі спеціального дозволу на користування надрами, з підстав не передбачених законодавством, не розглянувши, при цьому, документи позивача та не прийнявши відповідного рішення щодо видачі спеціального дозволу, тобто допустив протиправну бездіяльність щодо нездійснення розгляду та не прийняття відповідного рішення на підставі поданих позивачем заяви разом з доданими до неї документами про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі, дослідно - промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) вуглеводнів Крабової площі, розташованої у межах західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком на 30 років. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Укргазвидобування" в частині визнання протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", поданої листом від 21 березня 2017 року №3/2-01-2404, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі, дослідно - промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) вуглеводнів Крабової площі, розташованої у межах західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком на 30 років та визнання протиправною відмови, оформленої листом відповідача від 19 червня 2017 року, у видачі такого спеціального дозволу. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що підставою для повідомлення позивача про відмову в наданні спеціального дозволу на користування надрами слугувало саме рішення Мінприроди про відмову у наданні погодження надання надр у користування. Колегією суддів встановлено, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача повинен у відповідності до вимог законодавства прийняти рішення про відмову, у зв`язку із чим судом першої інстанції правомірно встановлено порушена відповідачем процедури, яка встановлена Порядком № 615, відповідно, відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що передбачений законодавством, що свідчить про протиправність дій відповідача з повернення заяви з доданими до неї документами. Щодо твердження апелянта про втручання суду у його дискреційні повноваження, колегія суддів зазначає наступне. Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом. Посилання апелянта, що таке рішення призведе до втручання у його дискреційні повноваження, які виходять за межі завдань адміністративного судочинства, не заслуговують на увагу, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими, чи абсолютними, та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення. Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року по справі № 21-1465а15 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Цей підхід став усталеним в судовій практиці. Отже колегія суддів вважає, що суд першої інстанції застосував той спосіб захисту, який є ефективним, а апеляційний суд не вбачає у цьому втручання суду у повноваження відповідача. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 року по справі №200/11311/18-а, від 21.03.2019 року по справі №817/498/17, від 31.07.2019 року по справі №826/23816/15 та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Г.В. Земляна Судді: Ю.А. Ісаєнко Я.М. Собків