Постанова 4850 № 200/5801/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 року справа № 200/5801/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року (повний текст складено 20 вересня 2019 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/5801/19-а (суддя в 1 інстанції Арестова Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Донецькій області від 10.01.2019 року: № 0000591302, № 0000561302, № 0000541302, № 0000551302, № 0000521302, № 0000571302, № 0000531302, № 0000511302. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що податковим органом проведено документальну позапланову перевірку, яку він вважає такою, що проведено з порушенням вимог діючого законодавства. Вказав, що податковим органом протиправно зроблено висновок про заниження фізичною особою-підприємцем податку на доходи з фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності внаслідок неврахування при перевірці первинних документів, що відображено в податковому повідомленні-рішенні від 10.01.2019 року № 0000541302. Вказував, що об`єктом оподаткування військового збору є доходи, проте, податковим органом не взято до уваги, що за період з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 поступило 4 142 114, 00 грн., з них поворотна фінансова допомога 1 153 744,00 грн. За період з 01.01.2016 року по 01.03.2016 року на поточний рахунок поступило 2 192 389,00 грн., з яких поворотна фінансова допомога 2 192 389,00 грн. На підставі викладеного вважає, що контролюючим органом протиправно враховано до суми оподаткованого доходу 3 346 133,00 грн., і, як наслідок, протиправно винесено податкове повідомлення рішення від 10.01.2019 року № 0000561302. Щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 657 235,80 грн., внаслідок якого винесено податкове повідомлення рішення від 10.01.2019 року № 0000591302 вказував, що операція з отримання платником поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об`єктом оподаткування ПДВ. Щодо податкових повідомлень рішень від 10.01.2019 року № 0000521302 та № 0000551302 вказував, що контролюючим органом встановлені порушення за відсутності будь-яких підтверджуючих документів, що ФОП ОСОБА_1 був податковим агентом під час перерахування грошових коштів на карткові рахунки фізичних осіб. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 200/5801/19-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.01.2019 року: № 0000591302 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 657 235,80 грн., та нарахування штрафних санкцій 164 308,95 грн.; № 0000561302 про збільшення суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 95 017,55 грн. та нарахування штрафних санкцій 23 754,39 грн.; № 0000541302 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 1 015 947,12 грн. та нарахування штрафних санкцій 253 986,79 грн.; № 0000551302 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на суму 2 890,26 грн. та нарахування штрафних санкцій 1 585,86 грн.; № 0000521302 про збільшення суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 33 963,10 грн. та нарахування штрафних санкцій 26 874,21 грн. та пені в розмірі 19 030,31 грн.; № 0000571302 про застосування штрафних санкцій у сумі 2 210,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).; № 0000531302 про застосування штрафних санкцій у сумі 340,00 грн. за платежем податок на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.; № 0000511302 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн. за платежем податок на доходи з фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9 605 гривень 00 коп. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ) припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець 09.04.2019 року за номером 22660060004025460, що вбачається з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщених в безкоштовному доступі на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch). Наказом Головного управління ДФС у Донецькій області від 26 жовтня 2018 року № 1974 призначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . В повідомленні Головного управління ДФС у Донецькій області від 26 жовтня 2018 року № 730/10/05-99-13-02 вказано, що на підставі зазначеного наказу Головним управлінням ДФС у жовтні буде проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Головним управлінням ДФС у Донецькій області Головного управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, за наслідком якої складено акт перевірки № 1501/05-99-13-02/2780300756 від 20 грудня 2018 року. Згідно висновків акту перевірки від 20 грудня 2018 року № 1501/05-99-13-02/2780300756, яким встановлені порушення: 1) підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пунктів 177.5 та 177.11 статті 177 Податкового кодексу України, в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 3 квартал 2015 року, за 2015 рік та за 2016 рік; 2) підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, абзацу 4 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пунктів 177.1 та 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності за період з 01.07.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 1015947,12 грн., у тому числі за період з 01.07.2015 по 31.12.2015 на суму 621317,10 грн., за 2016 рік на суму 394630,02 грн., за рахунок заниженням чистого оподатковуваного доходу від провадження підприємницької діяльності за період з 01.07.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 6334503,0 грн.; 3) підпункту 1.1, підпункту 1.2 та підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в частині заниження військового збору від провадження підприємницької діяльності за період з 01.07.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 95017,55 грн., у тому числі за період з 01.07.2015 по 31.12.2015 на суму 62131,71 грн., за 2016 рік на суму 32885,84 грн., за рахунок заниження об`єкту оподаткування військовим збором на загальну суму 6334503,0 грн.; 4) пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.2 та 183.10 статті 183, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 , пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України в частині неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, за листопад 2015 року, за грудень 2015 року, за січень 2016 року, за лютий 2016 року, за березень 2016 року, за квітень 2016 року, за травень 2016 року, за червень 2016 року, за липень 2016 року, за серпень 2016 року, за вересень 2016 року, за жовтень 2016 року , за листопад 2016 року, за грудень 2016 року; 5) пункту 181.1 статті 181, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, в частині заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 942758,60 грн., у тому числі за жовтень 2015 року на суму 185048,0 грн., за листопад 2015 року на суму 200474,80 грн., за грудень 2015 року на суму 218758,0 грн., за січень 2016 року на суму 81125,0 грн., за лютий 2016 року на суму 237352,80 грн., за березень 2016 року на суму 120000,0 грн., за рахунок заниження бази оподатковуваних операцій податком на додану вартість на загальну суму 4713793,0 грн.; 6) підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 51.1 статті 51, пункту 176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України, п.3.1, п.3.3, п.3.4, п.3.5, п.3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за №111/26556 , в частині подання з недостовірними даними, а саме: не відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.№ 1ДФ) за 1 квартал 2015 року сум доходу, виплаченого на користь фізичних осіб за ознакою доходу «127», в частині неподання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.№ 1ДФ) та невідображення в них сум доходу, виплаченого на користь фізичних осіб за ознакою доходу «127» за 3 квартал 2015 року, за 4 квартал 2015 року та за 1 квартал 2016 року; 7) підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1. пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 «а» статті 171, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України , в частині заниження податку на доходи фізичних осіб, що утримується податковим агентом із доходів фізичних осіб за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року на загальну суму 289389,73 грн. у тому числі за лютий 2015 року в сумі 1035,00 грн., за вересень 2015 року в сумі 51694,50 грн. , за жовтень 2015 року в сумі 47530,65 грн., за листопад 2015 року в сумі 112557,96 грн., за грудень 2015 року в сумі 32275,80 грн., за січень 2016 року в сумі 20412,72 грн., за лютий 2016 року в сумі 23883,10 грн. , який не утримувався та не перераховувався з доходів фізичних осіб по ознаку доходу «127» на загальну суму 1880047,30 грн.; 8) підпункту 1.1, підпункту 1.2 , підпункту 1.3 та підпункту 1.5 пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в частині заниження військового збору, що утримується податковим агентом із доходів фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 28200,71 грн., у тому числі за лютий 2015 року в сумі 103,50 грн., за вересень 2015 року в сумі 5169,45 грн., за жовтень 2015 року в сумі 4753,07 грн., за листопад 2015 року в сумі 11255,80 грн., за грудень 2015 року в сумі 3227,58 грн., за січень 2016 року в сумі 1701,06 грн., за лютий 2016 року в сумі 1990,26 грн., за рахунок заниження об`єкту оподаткування військовим збором на загальну суму 1880047,30 грн. На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано податкові повідомлення-рішення від 10.01.2019 року: № 0000591302 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 657 235,80 грн., та нарахування штрафних санкцій 164 308,95 грн. № 0000561302 про збільшення суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 95 017,55 грн. та нарахування штрафних санкцій 23 754,39 грн. № 0000541302 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 1 015 947,12 грн. та нарахування штрафних санкцій 253 986,79 грн. № 0000551302 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на суму 2 890,26 грн. та нарахування штрафних санкцій 1 585,86 грн. № 0000521302 про збільшення суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 33 963,10 грн. та нарахування штрафних санкцій 26 874,21 грн. та пені в розмірі 19 030,31 грн. № 0000571302 про застосування штрафних санкцій у сумі 2 210,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). № 0000531302 про застосування штрафних санкцій у сумі 340,00 грн. за платежем податок на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування. № 0000511302 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн. за платежем податок на доходи з фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами. ОСОБА_1 25.01.2019 року надав заперечення на винесенні податкові повідомлення - рішення, на яке отримав рішення Державної фіскальної служби України від 22.03.2019 року № 13544/6/99-99-11-05-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.01.2019 року: № 0000591302, № 0000561302, № 0000541302, № 0000551302, № 0000521302, № 0000571302, № 0000531302, № 0000511302 а скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення. 22 листопада 2018 року шляхом надіслання поштою фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування наказу від 26.10.2018 року №1974 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » від 26 жовтня 2018 року №1974. Постановою Першого адміністративного суду від 12 червня 2019 року по справі № 200/13345/18-а Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 р. у справі № 200/13345/18-а скасовано. Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )» від 26.10.2018 року № 1974. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України. Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Колегією суддів встановлено, що Постановою Першого адміністративного суду від 12 червня 2019 року по справі № 200/13345/18-а Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 р. у справі № 200/13345/18-а скасовано. Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )» від 26.10.2018 року № 1974. Оскаржувані податкові повідомлені рішення були прийняті в результаті проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яку призначено на підставі скасованого наказу від 26.10.2018 року № 1974. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. В силу пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Як зазначено у пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України). У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку. Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа № 826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа № 1570/7146/12). Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Як вже було зазначено судом, Постановою Першого адміністративного суду від 12 червня 2019 року по справі № 200/13345/18-а Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 р. у справі № 200/13345/18-а скасовано. Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) від 26.10.2018 року № 1974. Відповідно до частини першої статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. За таких обставин, враховуючи те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що наказ від 26.10.2018 року № 1974 на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки прийнято без наявності правових підстав для його прийняття, проведена перевірка на підставі такого відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність в органу державної фіскальної служби компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 02 липня 2019 року (справа № 815/549/15). Оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.01.2019 року: № 0000591302, № 0000561302, № 0000541302, № 0000551302, № 0000521302, № 0000571302, № 0000531302, № 0000511302, був скасований наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )» від 26.10.2018 року № 1974, тому перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року є протиправною. За таких підстав позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 200/5801/19-а залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 200/5801/19-а залишити без змін. Повне судове рішення складено 22 січня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць