LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС372/2620/18

від 22.01.2020 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року та на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року…

УХВАЛА 22 січня 2020 року м. Київ справа №372/2620/18 провадження № 61-815ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року та на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, ВСТАНОВИВ : Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за кожною зі сторін спору по Ѕ частини спірного майна: автомобіля, шафи-купе, дивана кутового, комоду та підліткового ліжка. Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року скасоване та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково. У порядку поділу майна подружжя виділено спірний автомобіль у власність ОСОБА_1 .. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі Ѕ вартості автомобіля. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року вирішено питання про розподіл судових витрат. У січні 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року та на додаткову постанову Київського апеляційного суду, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до Київського апеляційного суду на новий розгляд. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум у розмірі 2027 грн. Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що предметом первісного та зустрічного позову було майно подружжя на загальну суму 273 316,78 грн, в тому числі спірний автомобіль вартістю 134 966,78 грн. Позивач за первісним позовом заявляла позовну вимогу щодо стягнення половини вартості спірного автомобіля, тобто, в контексті статті 176 ЦПК України ціна її позову становила 67 483,39 грн., аналогічно ОСОБА_1 за зустрічним позовом заявляв позовні вимоги, ціна позову за якими становила половину від загальної суми спірного майна та дорівнювала 136 658,39 грн. Станом на 01 січня 2020 року ціна позову за жодним з позовів не перевищує суму ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2027*100=202 700). Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Враховуючи вищенаведене, скаржник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року та на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»