Ухвала КАС ВС № 120/2509/19-а

УХВАЛА 22 січня 2020 року Київ справа №120/2509/19-а адміністративне провадження №К/9901/2171/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 1100 від 11.07.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП у Вінницькій області» в частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 120 від 12.07.2019 року «щодо особового складу» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області; - поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області; - стягнути з Головного управління національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.07.2019 року по дату винесення судом рішення у справі, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №1100 від 11.07.2019 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП у Вінницькій області в частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 120 від 12.07.2019 року щодо особового складу в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області. Стягнуто з Головного управління національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.07.2019 року по 11.12.2019 року в розмір 60200,91 грн. Не погоджуючись із указаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу до Суду. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України. Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. В свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області. За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались, відносяться до справ незначної складності. Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з`ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: О. В. Кашпур Судді: О.Р. Радишевська С.А. Уханенко