Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/980/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/980/19 пров. № 857/12558/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Запотічного І.І. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Луців І.І., а також сторін (їх представників): від позивача - Рижиков В.Г.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2019р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Рижикова Віталія Геннадійовича, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів, повернення незаконно перерахованих та отриманих коштів (суддя суду І інстанції: Дору Ю.Ю., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 08 год. 41 хв. 31.10.2019р., м.Ужгород; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 11.11.2019р.),- В С Т А Н О В И В: 09.07.2019р. представник адвокат Рижиков В.Г., діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати наступні рішення, прийняті відповідачем Закарпатською митницею ДФС: рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000055/2 від 05.03.2019р.; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305200/2019/00063 від 05.03.2019р.; повернути незаконно нараховані та отримані кошти, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі (а.с.5-7). Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2019р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовані прийняті відповідачем Закарпатською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000055/2 від 05.03.2019р., картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305200/2019/00063 від 05.03.2019р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.95-103). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Закарпатська митниця ДФС, яка покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.108-118). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно норм чинного законодавства митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. При цьому, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Закарпатська митниця ДФС дотрималась усіх законодавчо встановлених процедур, оскільки під час прийняття митної декларації /МД/ № UA305200/2019/016954 від 05.03.2019р. до митного оформлення, із зазначенням фактурної вартості 7950 євро (із врахуванням транспортних витрат у розмірі 100 євро), автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в програмному забезпеченні АСМО «Інспектор» для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_1 згенеровано числовий ідентифікатор вартості на рівні 11349 євро. Для підтвердження митної вартості товару до митного оформлення надано декларантом, у тому числі, комерційний рахунок № 020219 від 15.02.2019р., реєстраційні документи на транспортний засіб, калькуляцію транспортних витрат № б/н від 04.03.2019р. При цьому, платіжний документ про сплату рахунку, експортна декларація є відсутніми, а в довідці про вартість транспортних витрат не вказано географічний пункт, звідки саме здійснювалось транспортування до митного кордону України, через що неможливо перевірити дійсний розмір транспортних витрат. Таким чином, надані декларантом до митного оформлення документи не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (ціна товару міститься тільки в рахунку- фактурі, платіжний документ про сплату рахунку та експортна декларація є відсутніми), а також всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. За результатами перевірки правильності визначення митної вартості товару, з урахуванням поданих документів, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митним органом встановлено заявлення декларантом значно нижчого рівня митної вартості товару за митну вартість ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. На запит митниці про надання додаткових документів декларантом було надано експортну декларацію країни відправлення № 19SK5653EX90164800 від 02.03.2019р., копію рахунку № 201902-03719 від 01.02.2019р. Однак відомості, наявні у поданих декларантом документах, не містять достатніх даних для визнання заявленої митної вартості з наступних причин: експортна декларація країни відправлення містить відмітки митного органу при пропуску товару на митну територію України, датовані 03.03.2019р., тобто, на дату (05.03.2019р.) подання товару до митного оформлення в режимі імпорту (випуск для вільного обігу) даний документ був у наявності, але до митного оформлення з невідомих причин не був поданий. В експортній декларації є посилання на рахунок № 020219 та статистичну вартість 7850 євро, разом з цим вагові характеристики товару (вага брутто та нетто - 1465 кг) в цьому документі не відповідають заявленим до митного оформлення (1342 кг) та техпаспорту; копія рахунку № 201902-03719 від 01.02.2019р. являє собою рахунок на інтернет-продаж оцінюваного (відповідно до вказаного VIN-коду) транспортного засобу від бельгійської фірми Cotw (CarsOnTheWeb) словацькій фірмі RC Auto Trade s.r.o. Оскільки перевірити обставини комерційної операції з продажу та достовірність інформації з рахунку між третіми особами не виявляється можливим, даний рахунок може бути використаний виключно в якості довідкового, а не підтверджуючого заявлену митну вартість документа. Тобто, в складі інших додаткових документів за бажанням декларанта, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, декларантом надано копію рахунку між третіми особами, в той час як надання платіжного документу про сплату безпосередньо задекларованого митниці рахунку (дата сплати по рахунку - 01.03.2019 на банківський рахунок продавця) не проведено. Оскільки відомості, що наявні у поданих декларантом до митного оформлення документах, не містять достатніх даних для визнання заявленої декларантом митної вартості, а інших додаткових документів декларант не подав, 05.03.2019р. митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA305000/2019/000055/2. Таким чином, органом доходів і зборів відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наступних підстав: у поданих декларантом документах, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст.53 МК України, є відсутніми всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари (відсутній платіжний документ про сплату рахунку), а також всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості (в довідці про вартість транспортних витрат не вказано географічний пункт, звідки саме здійснювалось транспортування до митного кордону України); невідповідність заявленої митної вартості з ціновою інформацією щодо цього товару, наявною у митного органу (числовий індикатор, згенерований АСАУР саме для даного транспортного засобу). З урахуванням зазначеного, вартість товару визначена апелянтом на базі загального рівня цін на подібний товар. При цьому, митна вартість автомобіля визначена за резервним методом (ст.64 МК України) і склала 14100 євро, із наведенням належного обґрунтування неможливості застосування інших методів в розглядуваному випадку. Зважаючи на викладене, Закарпатська митниця ДФС вважає, що спірні картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів прийняті із дотриманням вимог чинного законодавства. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, 05.03.2019р. декларантом ТзОВ «УНІВЕРС-ЦЕНТР», діючим в інтересах позивача, з метою проведення митного оформлення транспортного засобу - легкового автомобіля марки Skoda Octavia, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , подано в електронній формі митну декларацію № UA305200/2019/016954. Згідно цієї декларації декларантом заявлено митну вартість вказаного автомобіля в розмірі 7950 євро (графа 42 декларації), із врахуванням транспортних витрат в розмірі 100 євро; митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору. До вказаної митної декларації декларантом долучено, зокрема, наступні підтверджуючі документи: комерційний рахунок № 020219 від 15.02.2019р. (а.с.9); реєстраційні документи на транспортний засіб (а.с.8, 10); калькуляцію транспортних витрат від 04.03.2019р. (а.с.54). У зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР митницею встановлено, що митна вартість товару є нижчою митної вартості ідентичних товарів. По причині наведеного відповідачем у відповідності до ч.3 ст.53 МК України здійснено запит додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інших документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару. Також декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у митному органі. На запит митниці про надання додаткових документів (а.с.55) декларантом було надано: експортну декларацію країни відправлення № 19SK5653EX90164800 від 02.03.2019р. (а.с.58); копію рахунку № 201902-03719 від 01.02.2019р. (а.с.57). На підставі наведеного відповідачем прийнято 05.03.2019р. рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000055/2 (а.с.13-14), при цьому митна вартість товару визначена відповідачем за резервним методом (11349 євро замість 7950 євро). Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) для визначення митної вартості товару при прийнятті вказаного рішення не застосовувався у зв`язку з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товару (у тому числі в частині достовірності складових митної вартості - витрат на транспортування). Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) незастосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Неможливість застосування методів 2а та 26 (за ціною договору щодо ідентичних та аналогічних товарів) безпосередньо пов`язана з специфікою власне самого товару та його стану - бувшого у використанні транспортного засобу, для якого фізичні характеристики та комплектація є визначальними для вартості. У зв`язку з цим, такий товар також не коректно співставляти з комерційно взаємозамінними (відповідно до ст.60 МК України) або ж з використанням застережень відповідно до ст.61 МК України. Відповідно до ст.64 МК України в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). З огляду на викладене, заявлену митну вартість товару було скориговано із застосуванням резервного методу на підставі цінової інформації (11349 євро), згенерованої АСАУР саме для даного (за унікальним номером кузова НОМЕР_1) транспортного засобу та вартості транспортування у розмірі 100 євро (відповідно до калькуляції транспортних витрат б/н від 04.03.2019р.). На підставі рішення про коригування митної вартості Закарпатською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305200/2019/00063 від 05.03.2019р. (а.с.14) Розглядуваний спір стосується правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товарів. При цьому, визначальне значення для правильності вирішення спору мають документи, що засвідчують факт придбання та оплати вартості спірного автомобіля у продавця-нерезидента. Приймаючи рішення та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час митного оформлення надав достатні документи, які необхідні для визначення митної вартості за ціною договору. Відповідачем не доведено тої обставини, що подані позивачем документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни товару та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору. При цьому, відповідач не обґрунтував і не підтвердив належними доказами виникнення правових підстав для застосування другорядного - резервного методу та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту та її визначення за жодним методом, що передує резервному. Водночас, вимоги про повернення незаконно нарахованих та отриманих відповідачем коштів залишено судом без задоволення через їх передчасність. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до роз`яснень, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі» у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог про повернення незаконно нарахованих та отриманих коштів, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. Виходячи із змісту заявлених апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заявленого позову є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин. Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин): ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. ч.2 ст.52 - декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу. ч.6 ст.54 - орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до роз`яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року», факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів. В п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом. Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар. Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного автомобіля, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено. Зокрема, відповідно до рахунку-фактури № 020219 від 15.02.2019р. ОСОБА_1 придбав у RC Auto Trade s.r.o. у м.Кошіце Словацької Республіки автомобіль марки Skoda Octavia, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 7850 євро, про що свідчать відмітки фірми RC Auto Trade (печатка та підпис відповідальної особи). Окрім цього, вказані відомості співпадають з відомостями експортної декларації № 19SK5653EX90164800 від 02.03.2019р. щодо покупця та продавця, опису придбаного товару (транспортного засобу) та його вартості. Виявлена відповідачем розбіжність щодо ваги автомобіля не впливає на його вартість, при цьому будь-яких доводів на необхідності врахування цієї обставини останнім не наведено. Відсутність у довідці про вартість транспортних витрат інформації щодо географічного пункту, від якого здійснювалося транспортування до митного кордону України, не свідчить про помилковість числового значення складових митної вартості, оскільки вказана інформація наявна в інших документах поданих декларантом, зокрема, згідно експортної декларації можливо достовірно встановити країну експорту - Словацька Республіка. Для підтвердження митної вартості автомобіля позивачем представлено рахунок № 201902-03719 від 01.02.2019р., що представляє рахунок на інтернет-продаж оцінюваного (відповідно до вказаного VIN-коду) транспортного засобу від бельгійської фірми Cotw (CarsOnTheWeb) словацькій фірмі RC Auto Trade s.r.o., докази сплати вказаної суми, що довідково підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару (а.с.70-73). Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.53 МК України, документом, що підтверджує митну вартість товару, є рахунок-фактура (інвойс), тому подані позивачем документи та їх дані підтверджували в повній мірі ціну товару, а зазначені відповідачем розбіжності не мають значення для визначенні рівня митної вартості товару. Отже, твердження апелянта про те, що надані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (ціна товару міститься тільки в рахунку-фактурі, платіжний документ про сплату рахунку відсутній, експортна декларація відсутня), а також всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (в довідці про вартість транспортних витрат не вказано географічний пункт, звідки саме здійснювалось транспортування до митного кордону України, у зв`язку з чим неможливо перевірити дійсний розмір транспортних витрат), є безпідставними. Окрім цього, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом застосування митним органом коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим. Водночас, автоматизована система аналізу та управління ризиками не є програмним продуктом, який містить інформацію про митну вартість імпортованих товарів, а спрямована виключно на те, що б застерегти посадових осіб митниці про ті митні формальності, які йому доцільно провести, за необхідності, для дотримання норм законодавства під час здійснення митного контролю. Згідно ст.362 МК України аналіз ризику - систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Тобто, спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою митною вартістю товару. Таким чином, в розглядуваному випадку митним органом не доведено наявності самих ризиків. Зокрема, відповідачем не надано доказів наявності у митного органу інформації про митне оформлення ідентичних та подібних (аналогічних) транспортних засобів, із зазначенням марки, моделі, інших даних і особливостей, а також ціни вже оформлених транспортних засобів. В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 11449 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом, та не доведено неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару. Водночас, представлені для митного оформлення автомобіля документи викладені на іноземній мові, однак такі сторонами повністю ідентифіковані (також під час судового розгляду до справи долучений їх переклад), що дозволило об`єктивно встановити дійсні обставини по справі. Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду по наведеній категорії справ, яка викладена у постановах від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а, від 04.09.2018р. у справі № 808/9123/15, від 20.02.2018р. у справі № 809/1884/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою під час вирішення наведеного спору. Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують. Отже, на підставі наведених норм, у зв`язку із заявленням декларантом достовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також через подання документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом неправомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів та винесено оскаржувану картку відмови. Враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак й покладених в основу спірних рішення про визначення митної вартості товарів та картки відмови, заявлений позов є частково підставним, через що підлягає до часткового задоволення. Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Закарпатську митницю ДФС. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2019р. в адміністративній справі № 260/980/19 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Закарпатську митницю ДФС. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді І. І. Запотічний С. М. Кузьмич Дата складення повного судового рішення: 22.01.2020р.