Ухвала КЦС ВС № 214/4618/19

Ухвала 20 січня 2020 року м. Київ справа № 214/4618/19 провадження № 61-1217ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2019 року у складі судді Ткаченка А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М. у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У червні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 26 листопада 2010 року між ним та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, згідно умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою 27,60 процентів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, який відповідає строку дії картки. Внаслідок порушення ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, станом на 30 квітня 2019 року виникла заборгованість у розмірі 136 080,02 грн, з яких: 4 638,85 грн - заборгованість за тілом кредиту, 129 041,17 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 400,00 грн - заборгованість за пенею та комісією. Посилаючись на наведе, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 124 514,33 грн, з яких: 4 638,85 грн - заборгованість за тілом кредиту, 119 875,48 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 26 листопада 2010 року по 29 березня 2019 року. Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 26 листопада 2010 року № б/н у розмірі 4 638,85 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення, заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2019 року залишено без змін. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк», в якій заявник просив скасувати заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в цій частині, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у даній справі становить 124 514,33 грн та станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00*100=210 200). Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики. За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, відсутні підстави вважати, що розгляд справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове значення для заявника у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Суддя Г. І. Усик