LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КЦС ВС522/15419/16-ц

від 21.01.2020 · Цивільна

Постанова Іменем України 21 січня 2020 року м. Київ справа 522/15419/16-ц провадження № 61-700св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Головне управління Держпраці в Одеській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі, ОСОБА_2 , публічне акціонерне товариство «Морський регістр судноплавства в Україні», Дунайська прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс» на постанову Одеського апеляційного суду в складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., від 20 листопада 2018 року, ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області ( далі - ГУ Держпраці в Одеській області) про скасування акту та зобов`язання провести повторне розслідування. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 31 серпня 2012 року, під час проведення працівниками товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс» (далі - ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс») зварювальних робіт, через порушення правил пожежної безпеки на судні сталася пожежа, внаслідок якої загинули її чоловік ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Територіальне управління Дежгірпромнагляду в Одеській області організувало та провело спеціальне розслідування нещасного випадку в приватному акціонерному товаристві «Регіональне управління в Україні Російського морського Регістру судноплавства» (далі - ПрАТ «Регіональне управління в Україні Російського морського Регістру судноплавства») за результатами якого 27 вересня 2012 року затвердило акт форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 31 серпня 2012 року у період з 13 години 01 хвилини до 18 годин 30 хвилин на судні «ІНФОРМАЦІЯ_1» на території ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс». У акті форми Н-5 зазначено, що відповідальними особами за нещасний випадок є: ОСОБА_3 - директор компанії «West group Ltd» і судновласник судна «ІНФОРМАЦІЯ_1»; ОСОБА_5 - старший помічник капітана т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1». ОСОБА_1 вважала висновки Акту форми Н-5 такими, що суперечать законодавству України, посилаючись на порушення комісією порядку розслідування нещасного випадку, а також на невідповідність висновків комісії дійсним обставинам подій, що передували нещасному випадку 31 серпня 2012 року на судні «ІНФОРМАЦІЯ_1» та подій при настанні цього нещасного випадку, просила суд скасувати Акт (форми Н-5) проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався 31 серпня 2012 року у період з 13 год. 20 хв. до 18 год. 30 хв. на судні т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» у ПрАТ «Регіональне Управління в Україні Російського морського Регістру судноплавства» на території ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс» від 27 вересня 2012 року та зобов`язати ГУ Держпраці в Одеській області провести повторне розслідування групового нещасного випадку, який стався 31 серпня 2012 року у період з 13 год. 20 хв. до 18 год. 30 хв. на судні т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» у ПрАТ «Регіональне Управління в Україні Російського морського Регістру судноплавства» на території «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс». Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 березня 2017 року у складі судді Бойчука А. Ю. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Акт спеціального розслідування Н-5 відповідає нормам чинного законодавства, є правомірним та обґрунтованим. Однак позивач пропустила строк позовної давності, про застосування якого просила сторона відповідача, оскільки з 12 жовтня 2012 року їй відомо про існування оскаржуваного акту. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано Акт (форми Н-5) проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався 31 серпня 2012 року у період з 13-20 години до 18-30 години на судні т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» у ПрАТ «Регіональне Управління в Україні Російського морського регістру судноплавства» на території ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс» від 27 вересня 2012 року. Зобов`язано ГУ Держпраці в Одеській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 31 серпня 2012 року у період з 13-20 години до 18-30 години на судні т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» у ПрАТ «Регіональне Управління в Україні Російського морського регістру судноплавства на території ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс». Стягнуто з ГУ Держпраці в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у загальній сумі 2 315 грн 04 коп. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що сам по собі факт погодження з ОСОБА_3 технологічних вказівок ТУ 02-22-29 та зазначення ним про проведення екіпажем судна супутніх робіт, пов`язаних з розшивкою теплоізоляції місця під палубою в районі примикання ватервейсу та надання вказівки ОСОБА_3 про проведення екіпажем таких робіт, за відсутності відповідного заперечення з боку ОСОБА_5 про втручання в здійснення ним його повноважень старшого помічника та перешкоджання у виконанні ним покладених на нього обов`язків спостереження за протипожежною безпекою та за виконання екіпажем судна правил протипожежної безпеки, не є достатнім для набуття висновку про відсторонення у відсутності капітана судна старшого помічника капітана від командування екіпажем, як складової вини судновласника ОСОБА_3 у пожежі на т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» 31 серпня 2012 року. При цьому ухвалюючи власне судове рішення, апеляційний суд звернув увагу, що обставини для набуття висновку про пропуск ОСОБА_1 строку позовної давності звернення до суду з даним позовом та що такий строк пропущений без поважних причин не встановлені, оскільки матеріали справи не містять чітких доказів дати отримання ОСОБА_1 завіреної копії оскаржуваного акту (форми Н-5) проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався 31 серпня 2012 року, що надавало б підстав вважати, що ОСОБА_1 дійсно пропустила строк позовної давності, без поважних причин. Крім того, та обставина, що ОСОБА_1 будучи громадянкою та мешканкою Латвійської Республіки, була, з її слів, обізнана про існування судового спору ОСОБА_5 , до участі в якому не залучена в якості третьої особи, не свідчить про отримання нею завіреної копії оскаржуваного документу. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 має право на судовий захист. При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вимоги ОСОБА_1 заявлені про зобов`язання провести розслідування нещасного випадку, який стався 31 серпня 2012 року як групового. Пославшись на положення пункту другого «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, суд вказав, що дія Порядку поширюється, зокрема, на працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем. Оскільки в матеріалах справи відсутні документи які б підтверджували укладення ОСОБА_3 з роботодавцем трудового договору (контракту) або іншого доказу, що підтверджує фактичне допущення ОСОБА_3 до роботи роботодавцем, який, до речі, був громадянином США, уповноваженим представником компанії «West Group Ltd», у відповідності до довіреності та пункту 5.2.26 контракту №W-2012-01, повинен був вирішувати технічні та фінансові питання, а також здійснювати нагляд та контроль за ходом та якістю ремонту судна. Тому підстав для задоволення в повному обсязі вимоги про зобов`язання територіального управління провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 31 серпня 2012 року як групового, у апеляційного суду немає. Короткий зміст вимог касаційної скарги У січні 2019 ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс» направило до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу У березні 2019 року ГУ Держпраці в Одеській області направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції. У березні 2019 року від управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс» мотивована тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом щодо оскарження результатів перевірки. Крім того, цей факт не заперечує і сама позивач, оскільки 09 листопада 2016 року представником позивача подано заяву про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Тому вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частин третьої та четвертої статті 267 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України), чим порушив вимоги статті підпункту г пункту третього частини першої статті 382 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України). Крім того, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку зібраним доказам, не зазначив мотивів надання переваги одним доказам над іншими. Посилаючись на втручання суду в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, вказує на те, що суд не має владних повноважень щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень повторно провести розслідування нещасного випадку. Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції Ухвалою судді Верховного Суду Лесько А. О. від 25 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03 жовтня 2019 року справу призначено судді-доповідачу. Фактичні обставини справи, встановлені судами 06 липня 2012 року компанія «West Groupe Ltd» уклала з компанією REAL ESTATE HOLDING LIMITED контракт №W-2012-01 на ремонт судна т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» за рахунок власних засобів та залучення підрядників. 11 липня 2012 року, на виконання контракту №W-2012-01, компанія REAL ESTATE HOLDING LIMITED уклала договір №REHL324 про ремонт судна т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» з ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс». 17 липня 2012 року REAL ESTATE HOLDING LIMITED та ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс» склали протокол - акт про те, що сторони оглянули т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» та встановили, що т/х находиться у стані готовності до проведення вогневих робіт та вважається прийнятим у ремонт. Зазначений протокол - акт не має відомостей про те, що т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» передається без екіпажу, не підтверджує про повну передачу судна в розумінні пункту 1.4 «Правил пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються», затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23 березня 2004 року N 136, оскільки в цьому документі зазначається лише про готовність проведення робіт і не згадується про основні механізми судна, майна судна, технічні характеристики та документи на судно. З додаткової угоди від 20 липня 2012 року до Договору від 11 липня 2012 року № REHL324 на ремонт т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» встановлено, що пункт 4.2.5. викладено в наступній редакції: «забезпечити та відповідати за виконання заходів з техніки безпеки, природоохоронного законодавства та санітарних норм при виконанні ремонту судна протягом всього періоду виконання ремонту, нести відповідальність перед відповідними державними органами у випадку їх порушення згідно з законодавством України»; пункт 6.4. викладено наступним чином: «відповідальність за протипожежний стан судна несе капітан судна». Дана додаткова угода до Договору від 11 липня 2012 року № REHL324 на ремонт т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» набуває чинності з моменту його підписання Сторонами. Встановлено, що суховантаж «ІНФОРМАЦІЯ_1» повністю до ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс» не передавалось, екіпаж з судна не знімався. З акту № 1 пожежно-технічного обстеження судна від 13 липня 2012 року та акту готовності судна до проведення вогневих та вогненебезпечних робіт від 13 липня 2012 року встановлено, що т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» готово до проведення вогневих та вогненебезпечних робіт, судно та пожежні пости комплектовані первинними засобами пожежогасіння; системи пожежогасіння на судні на причальній набережній справні, план боротьби за життя на випадок аварії відпрацьований; приміщення судна готові до проведення вогневих та вогненебезпечних робіт; приміщення судна обладнані перевіреними у дії системами тимчасової пожежної сигналізації, радіотрансляції, сповіщення, голосним зв`язком. Вказані акти підписані прорабом ОСОБА_14, капітаном судна ОСОБА_16 та інженером СП «Дунайводсервіс» ОСОБА_15 ( том 3, а.с.175-176) З Журналу обліку видачі дозволів та виробництва тимчасових електрогазозварювальних та інших вогневих робіт силами судноремонтного підприємства або членами екіпажу судна встановлено, що 31 серпня 2012 року на провадження таких робіт дозвіл оформив « ОСОБА_6 » за участю з боку СП «Дунайводлсерсіс» - «Сінкевича», від т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» - «ОСОБА_5». Згідно із Нарядом-дозволом № 289 на виконання вогневих робіт ватервейсу палуби юта, ОСОБА_5 дозволив проведення вогневих робіт по ремонту ватервейса, зокрема, 31 серпня 2012 року та був безпосереднім спостерігачем з боку екіпажу. Встановлено, що 31 серпня 2012 року, під час виконання ремонтних робіт на суховантажі «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Ізмаїльському судоремонтному заводі плавучого доку № 439, через порушення правил безпеки при проведенні зварювальних робіт виникла пожежа, внаслідок чого загинули громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; Згідно з Висновком від 05 вересня 2012 року з дослідження технічної причини виникнення пожежі, що сталась 31 серпня 2012 року на суховантажу «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходився в плаваючому доку № 439 ТОВ «Дунайводсервіс» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл вул. Нахімова 290 найбільш ймовірною причиною пожежі 31 серпня 2012 року на судні «ІНФОРМАЦІЯ_1» є потрапляння на горючі матеріали та речі в каюті боцмана через отвори ілюмінаторів іскри (або частинки) розплавленого металу, які виникли при різанні за допомогою газової різки ватервейсу над каютою боцмана. Територіальне управління Держгірпромнагляду в Одеській області, відповідно до пунктів 36, 38, 41, 42, 47, 49, 50 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, організувало та провело спеціальне розслідування нещасного випадку з інженером ПрАТ «Регіональне управління в Україні Російського морського Регістру судноплавства», за результатами якого 27 вересня 2012 року був складений акт (форми Н-5) проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався 31 серпня 2012 року у період з 13 годин 20 хвилин до 18 годин 30 хвилин на суховантажу «ІНФОРМАЦІЯ_1» у ПрАТ «Регіональне Управління в Україні Російського морського Регістру судноплавства» на території ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс», затверджений начальником територіального управління Держгірпромнагляду в Одеської області 28 вересня 2012 року. Із пояснювальної записки ОСОБА_5 від 05 вересня 2012 року встановлено, що після відбуття у відпустку 12 серпня 2012 року капітана судна «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_16, він, як старший помічник капітана, за усним розпорядженням судновласника ОСОБА_3 , був залишений на судні «ІНФОРМАЦІЯ_1» для спостереження за протипожежною безпекою та відповідальним за виконання екіпажем судна правил протипожежної безпеки. З 29 серпня 2012 року на судні почались вогневі роботи з видалення старого ватервейсу для встановлення нового на шлюпній палубі та палубі юта. 31 серпня 2012 року дозвіл на виконання вогневих робіт був принесений майстром СП «Дунайсудосервіс» ОСОБА_7 разом з бригадою робочих. Він разом зі ОСОБА_7 провів інструктаж з протипожежної безпеки, після чого здійснював контроль за пожежною безпекою, коли проводилась різка старого ватервейса на ютовій палубі і встановлення нового ватервейсу на шлюпній палубі. Всі питання з виконання ремонту ілюмінаторів вирішував ОСОБА_3 , а завдання на роботи боцман отримував від інженера ОСОБА_8 . Знав, що на час проведення вогневих робіт 31 серпня 2012 року в каюті боцмана були демонтовані ілюмінатори. О 13-25 годині він побачив задимлення в каюті, яке дуже швидко перетворилось на полум`я. З протоколу опитування 3-го майстра суднокорпусної ділянки ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс» ОСОБА_7 від 05 вересня 2012 року встановлено, що він не заперечував того, що 31 серпня 2012 року провів усний інструктаж на місці проведення робіт на палубі юта на суховантажу «ІНФОРМАЦІЯ_1» з робочим ОСОБА_9 , про що останній разом з ним розписався в наряді-дозволі від 29 серпня 2012 року № 289, який був оформлений за його усною заявкою пожежним інспектором ОСОБА_15 . Від екіпажу судна «ІНФОРМАЦІЯ_1» підготовку приміщень мав проводити старший помічник капітана, і він бачив, що той погодив проведення вогневих робіт та особисто спостерігав за цими роботами 31 серпня 2012 року. Про те, що в районі виконання вогневих робіт в каюті боцмана був демонтований ілюмінатор, ніхто не попередив. Відповідно до висновків комісії, викладених в Акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертним наслідком, який стався 31 серпня 2012 року, відповідальними особами за нещасний випадок є: ОСОБА_3 , директор компанії «West Group Ltd» і судновласник суховантажу «ІНФОРМАЦІЯ_1», який фактично відсторонив старшого помічника капітана суховантажу «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_5 від реального командування екіпажом судна при стоянці судна в ремонті і створив умови, які унеможливили прийняття ОСОБА_5 рішень щодо забезпечення безпеки судна, в тому числі щодо проведення учбових пожежних тривог, організував ремонт системи аварійно-попереджувальної сигналізації суховантажу «ІНФОРМАЦІЯ_1» з приведенням її у неробочий стан при стоянці судна на плавдоці; ОСОБА_5 , старший помічник капітана суховантажу «ІНФОРМАЦІЯ_1», який не організував безпечне проведення вогневих робіт по ремонту ватервейсу палуби юта правого борту над каютою боцмана у відповідності з технологічними вказівками заводу від 15 серпня 2012 року ТУ № 02-22-29 шляхом закриття отворів демонтованих ілюмінаторів для оберігання від іскор, не організував розшивку теплоізоляції поволока каюти боцмана, не здійснював постійний нагляд за станом суміжних приміщень (каюта боцмана) особисто і не призначив спостерігачів, не зробив спробу оголосити загальносуднову тривогу при пожежі на суховантажу «ІНФОРМАЦІЯ_1». Висновки комісії щодо ОСОБА_3 про фактичне усунення ним старшого помічника ОСОБА_5 від реального командування екіпажом судна при стоянці судна на ремонті та створення умов, які унеможливлювали прийняття ОСОБА_5 рішень щодо забезпечення безпеки судна засновані на протоколі опитування та пояснень ОСОБА_5 ; Крім того комісія в акті вказала, що: за особистою вказівкою ОСОБА_3 силами екіпажу судна демонтувалися для ремонту і профілактики ілюмінатори приміщень, на головній палубі в районі надбудови, у тому числі і в каюті боцмана; на виконання ремонту ватервейсу 15 серпня 2012 року розроблені технологічні вказівки ТУ 02-22-29, узгоджені з ОСОБА_3 в яких ОСОБА_3 власноруч здійснив запис щодо проведення екіпажом супутніх робіт, пов`язаних з розшивкою теплоізоляції місця під палубою в районі примикання ватервейсу; ОСОБА_3 безпосередньо організував ремонт системи аварійно-попереджувальної сигналізації з приведенням її в неробочий стан.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Встановлено, й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують. Касаційна скарга ТОВ « Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс» задоволенню не підлягає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232 затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві ( далі - Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві) у редакції, що діяла на час проведення розслідування. Згідно з пунктом 36 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов`язків; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого. За приписами пункту 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу. Потерпілий, члени його сім`ї або уповноважена особа, яка представляє його інтереси, не входять до складу спеціальної комісії, але мають право брати участь у засіданнях спеціальної комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови спеціальної комісії інформацію про хід проведення розслідування. Голова спеціальної комісії зобов`язаний письмово поінформувати потерпілого, членів його сім`ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їх права і запросити до співпраці. Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Держпраці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку. Так пунктом 42 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві ( у редакції на час виникнення співних правовідносин) встановлено, що спеціальна комісія зобов`язана, зокрема, з`ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; визначити, пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім`ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз`яснення їх прав у зв`язку з настанням нещасного випадку. Пунктом 47 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві встановлено, що за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку. Згідно з пунктом 54 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім`ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об`єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 76 у тексті Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві слово «Держгірпромнагляд» в усіх відмінках замінено словом «Держпраці». Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 23 березня 2004 року N 136 затверджено Правила пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються ( далі - Правила пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються). Так пунктом 5.3.2. Правил пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються, встановлено, що до початку проведення ремонтних робіт на судні необхідно: виконати заходи, запропоновані комісією і викладені в протоколі огляду судна перед постановкою на ремонт; звільнити судно від палива, вибухових і горючих речовин, матеріалів, вантажів. За погодженням з будівельником, замовником і представником пожежної охорони дозволяється постановка судна з паливом і мастилом у цистернах на термін докування з оформленням карти-схеми розміщення паливних та мастильних матеріалів (додаток 7); укомплектувати штатне протипожежне постачання згідно з проектною відомістю комплектації; вилучити з індивідуального користування всі позаштатні електрообігрівальні прилади (праски, плитки, чайники тощо) і використовувати їх тільки з дозволу пожежної охорони в спеціально обладнаних місцях; демонтувати позаштатні електричні мережі та арматуру в приміщеннях судна; забезпечити закриття і пломбування кают після звільнення їх екіпажем, організувати централізоване зберігання ключів від усіх приміщень. Відкривати каюти дозволяється для проведення необхідних робіт; привести в готовність стаціонарні та первинні засоби пожежогасіння, сигналізацію, аварійне освітлення і засоби оповіщення, скласти акт про їх готовність і контролювати справність цих засобів; перевірити засоби індивідуального захисту органів дихання і тримати їх у готовності до використання; перевірити справність протипожежних дверей і заслінок, які не підлягають заводському ремонту. Суд апеляційної інстанції з протоколу опитування та пояснень ОСОБА_5 , на які є посилання в оскаржуваному акті, як на підставу набуття комісією висновку про фактичне відсторонення та усунення ОСОБА_3 старшого помічника ОСОБА_5 від реального командування екіпажем судна при стоянці судна на ремонті та створення представником судновласника умов, які унеможливлювали прийняття ОСОБА_5 рішень щодо забезпечення безпеки судна встановив, що ОСОБА_5 не зазначав про своє відсторонення ОСОБА_3 від реального командування екіпажем судна при стоянці судна на ремонті, та про створення ОСОБА_3 умов, які унеможливлювали прийняття ОСОБА_5 рішень щодо забезпечення безпеки судна. Крім того, вказав, що комісія в акті відобразила ту обставину, що директор компанії «F and F» ОСОБА_17 , який був відповідальним за систему управління безпекою судна і був присутнім на судні під час пожежі, не зміг пояснити яким чином розподілені повноваження між капітаном, старшим помічником та механіком з питань дотримання протипожежної безпеки в період перебування судна в ремонті. У свою чергу члени екіпажу, включаючи 2-го та 3-го механіків не отримували від судновласника або від директора компанії «F and F» ніяких розпоряджень з приводу виконання заходів/дій, пов`язаних з протипожежною безпекою. Екіпаж судна не мав навичок та вміння діяти по тривозі при пожежі. Навчальні пожежні тривоги не проводилися з 26 травня 2012 року. При направленні на судно, члени екіпажу не були ознайомлені директором компанії «F and F» відповідального за систему управляння безпекою судна, капітаном та старшим помічником капітана із засобами протипожежного захисту і засобами виявлення пожежі на суховантажі «ІНФОРМАЦІЯ_1». При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сам по собі факт погодження з ОСОБА_3 технологічних вказівок виробника ТУ 02-22-29 та зазначення ним про проведення екіпажем судна супутніх робіт, пов`язаних з розшивкою теплоізоляції місця під палубою в районі примикання ватервейсу та надання вказівки ОСОБА_3 про проведення екіпажом таких робіт, за відсутності відповідного заперечення з боку ОСОБА_5 про втручання в здійснення ним його повноважень старшого помічника та перешкоджання у виконанні ним покладених на нього обов`язків спостереження за протипожежною безпекою та за виконання екіпажем судна правил протипожежної безпеки, не є достатнім для набуття висновку про відсторонення у відсутності капітана судна старшого помічника капітана від командування екіпажем, як складової вини судновласника ОСОБА_3 у пожежі на суховантажі «ІНФОРМАЦІЯ_1» 31 серпня 2012 року. Обґрунтовано вказав, що за таких обставин, у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , як дружини загиблого при пожежі на судні судновласника ОСОБА_3 , про скасування акту та зобов`язання провести повторне розслідування. Таким чином, судом апеляційної інстанції належним чином виконано вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і дотримання вимог, статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно досліджено обставини у справі, обґрунтовано застосовано положення Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Правил пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються до правовідносин учасників справи. Щодо доводів касаційної скарги щодо правильності застосування строків позовної давності, Верховний Суд вважає за потрібне вказати наступне. За змістом статей 256, 261 і 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц ( провадження № 14-96цс18). Крім того, встановлюючи відсутність підстав для висновку про пропуск ОСОБА_1 строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не місять чітких доказів дати отримання ОСОБА_1 завіреної копії оскаржуваного акту (форми Н-5) проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався 31 серпня 2012 року на судні т/х «ІНФОРМАЦІЯ_1» у ПрАТ «Регіональне Управління в Україні Російського морського регістру судноплавства на території ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс» від 27 вересня 2012 року, що дало б підстави вважати, що ОСОБА_1 дійсно пропустила строк позовної давності без поважних причин. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що та обставина, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою та мешканкою іноземної держави (Латвійська Республіка), була, з її слів, обізнана про існування судового спору ОСОБА_5 , не свідчить про отримання нею завіреної копії оскаржуваного документу, яка, до речі, не була залучена стороною або третьою особою в судовій справи за позовами ОСОБА_5 , копії позову та додатків до позову від суду не отримувала і не могла отримати. Тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 має право на судовий захист. Щодо доводів касаційної скарги про втручання судом в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держпраці в Одеській області колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04). Враховуючи, що територіальні органи Держпраці наділені повноваженнями щодо створення комісії із спеціального розслідування нещасного випадку, в обов`язки якої входить проведення спеціального розслідування та складання акту, зокрема, форми Н-5, то встановлення наявності або відсутності правових підстав для цього здійснюється нею за її власною оцінкою. Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції перевірив (проконтролював) викладені у акті висновки комісії щодо обставин справи, докази, на які спиралася комісія, що не може вважатися втручанням у дискрецію суб`єкта владних повноважень. Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс» залишити без задоволення. Постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2018 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Г. В. Кривцова Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»