Постанова 4803 № 185/7933/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/823/20 Справа № 185/7933/19 Суддя у 1-й інстанції - Зінченко А.С. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Городничої В.С., суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В. при секретарі - Порубай М.Л. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2019 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», про відшкодування моральної шкоди, - ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2019 року було повернуто позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ПрАТ «СГ «ТАС», про відшкодування моральної шкоди, на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України. Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити цивільну справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права. Відповідачі своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , не скористалися. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження вирішення питання про відкриття провадження, з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається, 27.08.2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кислий А.М. звернувся до суду через систему "Електронний суд" до ОСОБА_3 , ПрАТ «СГ «ТАС», про відшкодування моральної шкоди. Повертаючи позовну заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Кислого А.М., суд першої інстанції виходив із того, що станом на 02.09.2019 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, а тому подана представником на електронну адресу суду заява не може вважатися такою, що підписана ним власноручно, чи цифровим підписом. Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Згідно із ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до ч. 9 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Пунктом 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування ЄСІТС: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Відповідно до пп.15.15 п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. У номері «Голосу України» за 01 грудня 2018 опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. З 01 січня 2019 ЄСІТС буде функціонувати в тестовому режимі, а дослідна експлуатація системи розпочнеться з 01 березня 2019 року. 01 березня 2019 року, в газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. В газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018). Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що на час звернення позивача з позовною заявою до суду функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не було розпочато. Однак, вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду, яка подана представником позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд», судом першої інстанції не враховано наступне. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 26.11.2019 р. №30 (в ред. рішення РСУ від 02.03.2018 №17 із змінами), далі - Положення про АСДС, передбачає можливість до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і підсистема «Електронний суд». Зокрема, пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16 визначено, що окремі норми Положення про АСДС, які в тому числі стосуються використання підсистеми «Електронний суд». Наказом ДСА України від 22.12.2018 №628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах). Отже, починаючи з 22.12.2018р. існує можливість прийняття місцевими та апеляційними судами заяв та інших процесуальних документів, поданих особами через підсистему «Електронний суд». Слід зазначити, що можливість використання електронних документів та організаційно-правові засади електронного документообігу також передбачені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством. Таким порядком електронного документообігу, визначеним для судів у розумінні статті 9 вищезгаданого Закону, є Положення про АСДС. Відповідно до статті 8 цього Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Тобто згадані норми Закону також передбачають визнання юридичної сили електронних документів, підписаних електронним підписом. Пунктом 2 розділу XI Положення про АСДС передбачено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Згідно пунктів 3-5 вказаного розділу особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і ОСП електронні запити, скарги, пропозиції та інші не процесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них. Для формування проектів електронних документів особи використовують загальні форми, створені адміністратором або створюють власні форми засобами електронного кабінету з можливістю їх збереження в підсистемі електронного суду та повторного використання. Адміністратор може встановлювати додаткові технічні обмеження щодо форм та змісту електронних документів (щодо розміру, формату тощо). Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан "Оригінал" такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства. Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Представник ОСОБА_2 - адвокат Кислий А.М. скористався можливістю подати позовну заяву до суду першої інстанції через підсистему "Електронний суд", реєстрація в якій та автентифікація користувачів здійснюється для громадян за допомогою електронного цифрового підпису користувача, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув. Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є таким, що не відповідає процесуальним вимогам та суперечить принципу доступності до судового захисту, а тому ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2019 року про повернення позовної заяви, згідно вимог ст.379 ЦПК України, слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження вирішення питання про відкриття провадження у справі. А тому, керуючись положеннями ст.ст. 259,367,369,374,379 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , - задовольнити. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2019 року про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження вирішення питання про відкриття провадження. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С. Городнича Судді: О.П. Варенко О.В. Лаченкова