Постанова 4855 № 620/2425/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2425/19 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Бараненка І.І. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила: - визнати протиправними дії відповідача при розрахунку житлової субсидії на період опалювального сезону 2018-2019 років; - зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 10.10.2018 про призначення житлової субсидії з урахуванням доходів позивача та не включати до розрахунку доходи членів домогосподарства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; - відшкодувати кошти передбачені для сплати комунальних послуг за опалювальний період 2018-2019 років. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у жовтні 2018 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення житлової субсидії та надала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 . У декларації ОСОБА_1 задекларувала у розділі І сина ОСОБА_2 та в розділі ІІ декларації невістку, ОСОБА_3 , яка зареєстрована за іншою адресою. Як вбачається з матеріалів справи, у своїй заяві про призначення субсидії ОСОБА_1 просила комісію з призначення державних соціальних допомог розглянути питання та призначити субсидію незважаючи на те, що її син - ОСОБА_2 не працював з січня по травень 2018 року, оскільки здійснював догляд за нею, а з травня отримує допомогу по догляду. Отже, зі змісту зазначеної заяви не вбачається, що позивач при зверненні до Комісії порушував питання щодо призначення субсидії домогосподарству ОСОБА_1 без розрахунку соціальних нормативів на сина, ОСОБА_2 , та без врахування його доходів та доходів його дружини ОСОБА_3 . Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду вказаної заяви Комісія з призначення державних соціальних допомог прийняла рішення про призначення житлової субсидії домогосподарству ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . На підставі рішення Комісії (протокол від 11.01.2019 №2) Управлінням розраховано житлову субсидію домогосподарству ОСОБА_1 на період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року в сумі 0,00 грн. Не погоджуючись з вказаним розрахунком, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне. Питання щодо надання субсидій врегульовано Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (далі - Положення №848). Відповідно до положень п. 2 Положення № 848 право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. З наведених норм вбачається, що право на отримання субсидії мають громадяни, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), однак таку субсидію може бути призначено лише особі, яка зареєстрована у такому приміщенні (будинку), або, в окремих випадках, є його орендарем. Відповідно до п.9 Положення № 848 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. Абзацами 1-4, 7, 8 пункту 13 Положення №848 передбачено, що для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації, зокрема: заяву (106-2015-п) про призначення житлової субсидії та декларацію (106-2015-п) про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами, довідки про доходи; договір найму (оренди) житла (за наявності). Забороняється вимагати від громадян документи, що не передбачені цим Положенням. Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру. Згідно з п.14 Положення №848 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою, за якою проживає ОСОБА_1 , його включено до складу домогосподарства. Таким чином, при здійсненні розрахунку субсидії враховано також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. Тобто, в даному випадку - невістки ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що останнім було надано оцінку розрахунку субсидії, яка була розрахована та призначена у відповідності до вимог чинного законодавства. Доказів зворотного, які б спростували висновки суду першої інстанції, апелянтом не надано. Доводи апелянта про те, що при розрахунку субсидії за двома різними адресами були взяті доходи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що свідчить на думку позивача, про грубе порушення норм закону та протиправність дій УПЗСП Ніжинської міської ради, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до чинного законодавства під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. Таким чином при розрахунку субсидії за різними адресами Управління враховувало доходи тих осіб, що були заявлені в декларації при поданні заяви щодо призначення субсидії. Відтак, Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради діяло відповідно до ст.19 Конституції України, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Посилання апелянта на те, що субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та місцем її фактичного проживання, відповідає чинному законодавству, однак, не відповідає обставинам справи, оскільки фактично такого і не відбулося - субсидії була призначена ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 . Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 не проживає з позивачем за однією адресою, спростовуються матеріалами справи, в яких міститься заява та декларація ОСОБА_3 про призначення субсидії, в яких зазначено, що ОСОБА_2 проживає разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 . Натомість позивачем жодним чином не спростовано зазначеного. Оскільки апелянтом не надано належних доказів, які б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а апеляційна скарга за своїм змістом не спростовує висновків суду, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: