Постанова 4855 № 810/3440/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3440/15 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 29.04.2014 №125120105/2014/000072/2, від 05.05.2014 №125120105/2014/000078/2, від 15.05.2014 №125120105/2014/000086/1. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 жовтня 2016 року повернув апеляційну скаргу відповідачу. Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року касаційну скаргу Київської митниці ДФС задоволено, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що 15.08.2012 між ТОВ «Фоззі-Фуд» (покупець) та ТОВ «Кас Хаус» (продавець) укладено контракт №420 (далі по тексту - контракт) за умовами якого продавець продавав, а покупець купував продукцію (живі раки, що живуть у прісній воді) (далі - товар) в асортименті, кількості, за цінами, у відповідності до інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту (том 1, а.с. 12-15). Ціни на товар встановлювалися у інвойсах на кожну партію товару. Ціна включала в себе вартість продукту, тари, термозбіжної упаковки, маркування, завантаження, витрат на митне оформлення вантажу в країні продавця, витрати на доставку товару і страхування вантажу. Продавець був наділений правом переглядати ціни в залежності від сезону (пп. 2.1 контракту). Валютою контракту визначено долар США, вартість контракту складала 800 000,00 доларів США (пп.2.2, пп.2.3 контракту). Поставка товару здійснювалась на умовах CIР Бориспіль, Україна, згідно Incoterms 2010. Місцем відвантаження товару був аеропорт Єреван, Вірменія (пп.3.1 контракту). Продавець зобов`язаний був підготувати і передати в узгодженні строки транспортному агенту покупця товар і забезпечити при поставці наступні документи: інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, ветеринарний сертифікат, сертифікат про походження товару, авіа накладну, митну декларацію продавця (пп.7.1 контракту). У квітні-травні 2014 року (29.04.2014, 05.05.2014 та 15.05.2014) позивачем було пред`явлено до митного оформлення на Київській митниці три партії товару: раки живі прісноводні, виробник "Кас Хаус" (Республіка Вірменія), код країни походження АМ, код товару 0306291000, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, без теплової та кулінарної обробки, без консервантів, без індивідуальної упаковки, розмірні ряди 30-50 грамів та 70-90 грамів. З метою проведення митного оформлення товару, позивачем до Київської митниці були подані митні декларації від 29.04.2014 №125120105/2014/309004, від 05.05.2014 №125120105/2014/309365 та від 15.05.2014 №125120105/2014/310166 із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну - за ціною договору (контракту), за загальною вартістю 5989,85 USD, 4417,46 USD та 4969,12 USD відповідно. На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення, позивачем разом із кожною вказаною митною декларацією були подані аналогічні пакети документів, зокрема: картку обліку ТОВ "Фоззі-Фуд"; контракт №420 від 15.08.2012; додаткову угоду №5 від 26.03.2014 до контракту №420 від 15.08.2012; рахунок-фактуру (інвойс); пакувальний лист; авіаційну вантажну накладну (Air Waybill); документ, що підтверджує вартість страхування; декларацію виробника; сертифікат відповідності; ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2; підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та екологічного контролю товару; міжнародний ветеринарний сертифікат; сертифікат про походження товару форми СТ-1; дозвіл на ввезення в Україну об`єктів ветеринарно-санітарного контролю; сертифікат якості. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою Київської митниці було запропоновано декларанту подати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення, а саме, 29.04.2014: 1) копію митної декларації країни відправлення; 2) прайс-лист виробника товару; 3) бухгалтерську документацію (видаткові накладні); 4) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, 5) банківські платіжні документи; 05.05.2014: 1) копію митної декларації країни відправлення; 2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; 15.05.2014: 1) прайс-лист виробника товару; 2) бухгалтерську документацію; 3) банківські платіжні доручення (оплата за останню ідентичну поставку); 4) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, На виконання вказаних вимог митного органу позивачем були надані: платіжне доручення в іноземній валюті №14124 від 20.03.2014, інвойс №53 від 20.02.2014 та №54 від 27.02.2014, видаткову накладну № SAP R01601O8ZY/2978324 від 27.12.2013, прайс-лист виробника товару від 26.03.2014, копію митної декларації країни відправлення №С5571 від 27.04.2014; 05.05.2014: прайс-лист виробника товару від 26.03.2014, копію митної декларації країни відправлення № С5864 від 04.05.2014; 15.05.2014: прайс-лист виробника товару від 26.03.2014, видаткову накладну № SAPR 01601O8ZY/2978324/ від 27.12.2013, платіжне доручення в іноземній валюті №14124 від 20.03.2014 та рахунки-фактури (інвойси) №54 від 27.02.2014 та №53 від 20.02.2014. За результатами розгляду поданих позивачем документів, Київською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товару від 29.04.2014 №125120105/2014/000072/2, від 05.05.2014 №125120105/2014/000078/2 та від 15.05.2014 №125120105/2014/000086/1, згідно з якими вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо ідентичних товарів), які ввозяться в Україну у розмірі 9,6700 USD, 8,8200 USD та 8,8200 USD за одиницю відповідно (том І а.с.16, 36, 53). Крім цього відповідачем було складено картки відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125120105/2014/00177, №125120105/2014/00183, №125120105/2014/00206 (том І а.с.32, 45, 65). Позивач на підставі ч.2 ст.263 МК України, здійснив заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію заявленого до митного оформлення за митними деклараціями від 29.04.2014 №125120105/2014/309081 (поставка 420-61), від 05.05.2014 №125120105/2014/309451 (поставка 420-62) та від 15.05.2014 №125120105/2014/310185 (420-63) шляхом подання нових митних декларацій. Відповідно до вимог ч.8 ст. 55 МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Позивачем на виконання приписів Митного кодексу України Київській митниці разом із відповідною заявою № УРБ 10/14-3306 від 17.07.2014 було надано додатково витяги з сайту в мережі Інтернет Національної статистичної служби Республіки Вірменія за 2013 та 2014 роки; лист Державної служби статистики України від 16.07.2014 №15.1-20/913Пі з додатком за січень-травень 2014; лист ТОВ "Кас Хаус" від 29.05.2014. Також було подано документи відповідно до кожної з поставок. До поставки 420-61 (рішення про коригування митної вартості товарів від 29.04.2014 №125120105/2014/000072/2) копії наступних документів: експертного висновку від 17.07.2014 №Ц-299; видаткової накладної № R01601V81L/3317249 від 16.05.2014; видаткової накладної № R01601UJ8G/3285184 від 01.05.2014; прайс-листа від 26.03.2014 б/н (надається повторно, надавався під час митного оформлення); платіжного доручення від 27.05.2014 № 14750 про оплату товарів за контрактом №420 від 15.08.2012 згідно з інвойсами №№ 61, 62; інвойсу від 29.04.2014 № 62 (за іншою поставкою, надавався для підтвердження платіжного доручення від 27.05.2014 № 14750); виписки з особового рахунку від 28.05.2014 б/н про списання коштів згідно із платіжним дорученням від 27.05.2014 № 14750; виписки з бухгалтерської документації від 29.05.2014 б/н по кредитору ООО "Кас Хаус" за контрактом №420 від 15.08.2012, по поставці 420-61 згідно з інвойсом №61 від 23.04.2014; митної декларації країни відправлення від 27.04.2014 №С 5571. До поставки 420-62 (рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2014 р. №125120105/2014/000086/1) копії: експертного висновку від 17.07.2014 №Ц-299; видаткової накладної № R01601V81L/3317249 від 16.05.2014; прайс-листа від 26.03.2014 б/н; платіжного доручення від 27.05.2014 № 14750 про оплату товарів за контрактом №420 від 15.08.2012 згідно з інвойсами №№ 61, 62; інвойсу від 23.04.2014 № 61 (за іншою поставкою, надавався для підтвердження платіжного доручення від 27.05.2014 № 14750); виписки з особового рахунку від 28.05.2014 б/н про списання коштів згідно із платіжним дорученням від 27.05.2014 № 14750; виписки з бухгалтерської документації від 29.05.2014 б/н по кредитору ООО "Кас Хаус" за контрактом №420 від 15.08.2012, по поставці 420-62 згідно з інвойсом №62 від 29.04.2014. До поставки 420-63 (рішення про коригування митної вартості товарів від 22.04.2014 р. № 125120105/2014/000059/1) копії: експертного висновку від 17.07.2014 №Ц-299; видаткової накладної № R01601V81L/3317249 від 16.05.2014; видаткової накладної № R01601UJ8G/3285184 від 01.05.2014; прайс-листа від 26.03.2014 б/н; платіжного доручення від 06.06.2014 № 14824 про оплату товарів за контрактом №420 від 15.08.2012 згідно з інвойсом № 63 від 07.05.2014; виписки з особового рахунку від 11.06.2014 б/н про списання коштів згідно із платіжним дорученням від 06.06.2014 № 14824; виписки з бухгалтерської документації від 10.06.2014 б/н по кредитору ООО "Кас Хаус" за контрактом №420 від 15.08.2012, по поставці 420-63 згідно з інвойсом №63 від 07.05.2014. Відповідно до рішення Київської митниці від 28.07.2014р. № 06.1-47/2/165-5976 (том І а.с.104-106) надані позивачем додаткові документи були взяті до уваги митницею, проте не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки містили неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), які полягали у наступному: - в бухгалтерській документації, а саме, видаткових накладних від 16.05.2014 № R01601V81L/3317249 та від 01.05.2014 № R01601UJ8G/3285184 містятились розбіжності, які не давали можливості ідентифікувати їх з товаром, що оцінювався, оскільки був відсутній розмірний ряд товару (раків живих); - експертний висновок Київської обласної (регіональної) ТПП від 17.07.2014 № Ц-299 містив розбіжності та не давав можливості ідентифікувати його з товаром, що оцінювався, оскільки використані методичні та інформаційні видання - висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13.12.2012 № 05.03.02-03/123612 був відсутнім в графі 44 митних декларацій; - прайс-лист, наданий ТОВ «Фоззі-Фуд» в якості підтверджуючого, діяв з 26.03.2014 по 26.08.2014 на умовах поставки СРТ-Бориспіль. Числове значення вартості товару "живі раки" на зазначених умовах поставки були меншими (12,30 дол. США/кг - вагова категорія: 70-90гр) від числових значень вартості ідентичного товару, зазначеного у прайс-листі на умовах поставки EXW-Єреван (17дол.США/кг - вагова категорія: 70-90гр), та наданого виробником ООО „Кас Хаус", митне оформлення якого здійснювалось раніше. Термін дії даного прайс-листа був визначений виробником до 01.04.2014. Крім того, висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 17.07.2014 № Ц-299 містив числові значення значно нижчі на умовах поставки СРТ (включаючи страхові витрати та доставку товару), ніж зазначені у вищевказаному прайс-листі виробника на умовах поставки EXW-Єреван (вартості без доставки та страхування). Правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України), а також, положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування. Відповідно до ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст. 248 МК України). Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст. 257 МК України). Статями 49 та 50 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Положеннями ч. 4, 5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно із ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу (ч. 1 ст. 52 МК України). Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.2 ст. 52 МК). Згідно із частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Положеннями ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Отже, з аналізу положень ч. 1,2 ст. 53 МК України випливає, що МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Окрім цього, положеннями ч. 5 ст. 53 МК України встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Вищезазначене кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якими встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. А також, відповідає пунктам 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" (далі - Міжнародна конвенція), якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства. Крім того, вищенаведене узгоджується із закладеними у положеннях ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно із ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 МК України). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України (ч. 2 ст. 54 МК України). Положеннями ч.1 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні, б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно), в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України). У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч.1 ст. 57 МК України (ч. 3 ст. 58 МК України). Положеннями ч. 4 ст. 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (ч.5 ст. 54 МК України). Частиною шостою ст. 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Отже, аналіз положень ч.3 ст. 53, ч.1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також, відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору наведених у статті 58 МК України. Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже, такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, що необхідні для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи і для розмитнення задекларованого товару. З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.3 ст. 53 МК України. Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції встановлено стандартне правило: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; у випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу. Також, у листі Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014 №7420/7/99-99-24-02-04-17 "Щодо додержання законодавства України з питань визначення митної вартості" зазначено: "що МК України визначений виключний перелік підстав для запиту додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. До таких підстав відповідно до ч.3 ст. 53 МК України віднесено: 1) наявність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, розбіжностей; 2) наявність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, ознак підробки; 3) відсутність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Додаткові документи відповідно до ч.4 ст. 53 МК України запитуються органом доходів і зборів виключно у випадку наявності у останнього підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Інших підстав для запиту додаткових документів законодавством України з питань державної митної справи не встановлено. У випадку встановлення визначених законодавством підстав для запиту додаткових документів посадова особа органу доходів і зборів здійснює письмовий запит додаткових документів із зазначенням конкретних документів, які необхідно подати. При цьому необхідність надання окремих додаткових документів повинна визначатися посадовою особою виходячи з особливостей зовнішньоекономічної операції. Рішення про коригування митної вартості товарів приймається органом доходів і зборів виключно у випадках, якщо встановлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість, в тому числі, невірно визначено митну вартість товарів. Перелік таких випадків є виключний та визначений ч.6 ст.54 МК України. Згідно ч.3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Положеннями ч.2 ст.55 МК України встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Втім, митний орган не зазначив в рішеннях про коригування митної вартості які саме розбіжності містились у наданих до митного оформлення основних документах, які підтверджували митну вартість товарів. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ненадання повного пакету документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість. Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 р. у справі № 826/8797/16. Водночас, оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості не містять підстав перелічених у ч.2 ст. 58 МК України, які стали причиною неможливості застосування першого методу. Відповідно до ч.2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Суд вважає, що ненадання декларантом всіх запитуваних митницею документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості. Також, відповідачем не надано доказів існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Таким чином, митний орган не обґрунтував у своїх рішеннях, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не навів обставини, які мали були бути підтвердженні додатково запитаними митним органом документами Щодо посилання відповідача на розбіжності у наданих декларантом документах для підтвердження митної вартості товару, які полягали у тому, що на умовах поставки товару СІР-Бориспіль у рахунках-фактурах на поставку зазначено, що товар не був застрахований, що суперечить положенням визначеним Міжнародною торговою палатою щодо правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2010", суд зазначає наступне: Як вбачається з матеріалів справи, у рахунках-фактурах, які подавалися до митного оформлення, постачальник товарів ТОВ «Кас Хаус» зазначив, що страхування товару ним не здійснювалося. Покупець самостійно здійснив страхування вантажу по всім поставкам в даній справі та надав разом з митними деклараціями страхові поліси (в графі 44 МД код 3530), які містять вартість такого страхування, оскільки постачальник не здійснив страхування вантажу не дивлячись на погодження умов поставки СІР. Таким чином, покупцем товару було здійснено його страхування самостійно, а вартість такого страхування була включена ТОВ «Фоззі-Фуд» до митної вартості товару. При цьому, документи на підтвердження здійснення страхування надані разом із митними деклараціями (том 1, а.с. 19, 50, 68). Отже, з вищезазначеного випливає, що декларантом дотримано норми МК України щодо порядку визначення митної вартості товарів та задекларовано всі складові такої вартості, у тому числі вартість страхування товарів, що підтверджується рахунками-фактурами з інформацією про відсутність страхування товару та страховими полісами про наявність страхування товару по кожній поставці. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Є.О.Сорочко суддя Є.В.Чаку