Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/3564/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 676/3564/19 Провадження № 22-ц/4820/199/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Купельського А.В. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 жовтня 2019 року (суддя Швець О.Д.) у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У травні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк», звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30 січня 2008 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», Правилами користування платіжною карткою та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Також відповідач на час укладення кредитної угоди дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого станом на 30 квітня 2019 року має заборгованість у розмірі 52 575,73 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 1883,86 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 46350,17 грн., 1600,00 грн заборгованість за пенею та штрафи 250 грн. (фіксована частина), 2491,70 грн. (процентна складова). У зв`язку з цим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 52575,73 грн. та судові витрати у розмірі 1921 грн. Заочним рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 1883,86 грн. кредитних коштів, у стягненні інших сум відмовити та 68,77 грн. у відшкодування судових витрат. Не погоджуючись з таким рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги банку в цій частині в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін. Вважає вказане рішення в цій частині незаконним, винесеним з порущенням норм матеріального права. Посилається на те, що місцевий суд не мав жодних підстав відмовляти у стягненні процентів по кредиту. Крім того, суд оскарженим рішенням не тільки призводить до нехтування принципами платності кредитного договору, а і ще наносить істотну шкоду усім споживачам банківських послуг, банку та у цілому порушує стабільність функціонування фінансового сектору держави. Суд ігнорує, що важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених грошових коштів. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. АТ КБ «ПриватБанк» не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1883,86 грн., а тому згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ (далі - Закон № 2664-ІІІ). Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2664-ІІІ фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін. Ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 30 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 9). За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг. У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були для ознайомлення в письмовому вигляді. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а. с. 10-16). Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30 квітня 2019 року становить 52575,73 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 1883,86 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 46350,17 грн., 1600,00 грн заборгованість за пенею та штрафи 250 грн. (фіксована частина), 2491,70 грн. (процентна складова) (а. с. 5-8). Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд виходив з того, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд. АТ КБ «Приватбанк» обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 30 січня 2008 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), та інші умови. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № НОМЕР_1 , оформленої на ім`я ОСОБА_1 , останній 30 січня 2008 року встановлений кредитний ліміт 1120 грн., який був збільшений 14 листопада 2013 року до 2000 грн (а. с. 34). Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк», долученої до матеріалів справи, ОСОБА_1 були видані кредитні картки № НОМЕР_1 з терміном дії 01/12, № НОМЕР_2 з терміном дії 11/15, № НОМЕР_3 з терміном дії до 03/16, № НОМЕР_4 з терміном дії до 05/17 (а. с. 35). Анкета-заява від 30 січня 2008 року не містить посилання на ці кредитні картки, а інші договори, в яких знайшло відображення зміна кредитних умов з відповідачем не укладалось. Суд першої інстанції дав належну оцінку доказам у справі та дійшов правильного висновку, про задоволення позову у розмірі тіла кредиту. Факт невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором у частині сплати процентів не доведений. Посилання апелянта, що місцевий суд не мав жодних підстав відмовляти у стягненні процентів по кредиту є безпідставними. В довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 30 січня 2008 року є відмітка про те, що відповідач ознайомився, що базова процентна ставка в місяць складає 2 % - USD і 3 % UAH (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів в році). (а. с. 10). З наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 по процентам за користування кредитом станом на 30 квітня 2019 року становить за період з 30 січня 2008 року по 30 квітня 2019 року 46350,17 грн. (а. с. 5-8). Однак, із того ж розрахунку вбачається, що банк змінював розмір відсоткових ставок поточної та простроченої заборгованості з перевищенням відсотків, зазначених у довідці про кредитування, відповідач частково погашав отримані кошти, між тим, які суми залишку і коли погашались, встановити неможливо. Позивач іншого розрахунку, відповідно до відсоткової ставки зазначеної в довідці не надав. Суд при таких обставинах позбавлений можливості провести власний об`єктивний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом на умовах визначених в заяві. За таких обставин наданий АТ КБ «ПриватБанк» розрахунок заборгованості (а. с. 5-8) достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов`язання та є неналежним доказом. Тому, Хмельницький апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволені позову в цій частині. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення відсотків, а стосуються переоцінки доказів. Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору. Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Повне судове рішення складено 21 січня 2020 року. Судді А.В. Купельський Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк