Постанова Північний апеляційний господарський суд № 927/711/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" січня 2020 р. Справа№ 927/711/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Куксова В.В. суддів: Яковлєва М.Л. Шаптали Є.Ю. при секретарі Даниленко Т.О. за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 15.01.2020. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 (повний текст складено 16.10.2019) у справі № 927/711/19 (суддя Сидоренко А.С.) за позовом Приватного підприємства "Востокбудмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" про стягнення 420985,32 грн., ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство "Востокбудмонтаж" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" (далі - відповідач) про стягнення 314 950,18 грн. заборгованості по оплаті робіт, виконаних згідно договору підряду № 01-09/17 від 04.09.2017, 61 272,50 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 20 826,44 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 23 936,20 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 позов Приватного підприємства "Востокбудмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" про стягнення 420 985,32 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" на користь Приватного підприємства "Востокбудмонтаж" 314 950,18 грн. заборгованості, 41 045,90 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 20 826,44 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 23 936,20 грн. пені та 6 011,38 грн. судового збору. Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 у справі №927/711/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. Зазначаючи при цьому, що підрядні роботи виконані позивачем з недоліками, про що останній неодноразово повідомлявся листами (від 30.05.2018 № 03-05/18, від 25.07.2018 № 03-07/18 та від 03.09.2019 № 4/09-18). Однак, при визначенні суми заборгованості вартість виявлених недоліків не була врахована підприємством. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 у справі №927/711/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 у справі №927/711/19. Відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 у справі №927/711/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 у справі №927/711/19. Призначено справу до розгляду на 15.01.2020. В судовому засіданні 15.01.2020 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 у справі № 927/711/19 залишити без змін. Відповідач в судове засідання 15.01.2020 не з`явився. Про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило. Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності відповідача та його повноваженого представника за наявними у справі матеріалами. В судовому засіданні 15.01.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, 04.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСЕРВІС" (Замовником) в особі директора Козлова Віктора Олексійовича та Приватним підприємством "ВОСТОКБУДМОНТАЖ" (Підрядником) в особі директора Трубенка Павла Станіславовича був укладений договір підряду № 01-09/17 (надалі - Договір). Згідно умов Договору (п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 5.1, 5.2 та 9.1 - 9.3), Підрядник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених в Договорі та кошторисній документації, виконати за завданням Замовника, а Замовник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти і оплатити підрядні роботи по об`єкту: "Реконструкція покрівлі із заміною скатного даху на шатровий загальноосвітнього навчального закладу № 14 по вул. Текстильників, 30 в м. Чернігів" в осях (11/1-16)-(А/1-Д/Е) - шиферна кровля, в осях 5-16 (О/І) - 3 - поверховий новий корпус. Оплата виконаної Підрядником роботи здійснюється на підставі динамічної договірної ціни, що є додатком до Договору. У разі виникнення додаткових робіт у ході виконання Договору вони оплачуються Замовником окремо на підставі наданих Підрядником і затверджених Замовником документів. Замовник здійснює оплату робіт за Договором на протязі 10 робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт. Підрядник приступає до виконання робіт після підписання Договору та закінчує роботи в строк до 30. 12.2017. Підрядник зобов`язався: своїми силами і засобами виконати роботу в обсягах і в строк, передбачені Договором, і здати роботу Замовнику в стані, який відповідає всім вимогам, що звичайно ставляться до даного виду робіт; в 5-денний строк з моменту завершення виконання роботи подати Замовнику на підписання Акт здачі-прийняття виконаних робіт. Замовник зобов`язався, зокрема: оплатити Підряднику роботу в розмірах і в строки, встановлені Договором та/або Актом прийняття виконаних робіт; у разі виявлення Замовником недоліків у виконаній Підрядником роботі, повинен перший письмово повідомити про це Підрядника та додатково узгодити строки усунення таких недоліків. Якщо Замовник не зробить такої заяви, він у майбутньому не має права посилатися на ці недоліки. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк дії Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії. На виконання умов Договору, позивач в березні 2019 року виконав підрядні роботи на суму 1 240 804,74 грн. Відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши за виконані будівельні роботи грошові кошти в сумі 860 000,00 грн. Факт сплати підтверджується карткою рахунку 361 за березень 2018р. - жовтень 2018р. Крім того, 30.10.2018 між Приватним підприємством "Востокбудмонтаж" (Первісний боржник) в особі директора Трубенка Павла Станіславовича, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" (Новий боржник) в особі директора Козлова Віктора Олексійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газтранс-Ойл" (Кредитор) в особі директора Гирі Євгенія Михайловича був укладений Договір про переведення боргу, яким врегульовані відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із Договору поставки нафтопродуктів № 16.06.17 від 01 січня 2017р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором, та за умовами якого Первісний боржник перевів на Нового боржника борг (грошове зобов`язання) в розмірі 65 854,56 грн. З урахуванням вказаної вище проплати та переведення боргу, на день звернення позивача до суду з даним позовом сума заборгованості становить 314 950,18 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних будівельних робіт не виконав, у зв`язку з чим на день звернення позивача з позовом до суду має заборгованість в сумі 314 950,18 грн. Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов`язання шляхом виконання будівельних робіт. Факт виконання позивачем будівельних робіт та прийняття їх відповідачем підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками актом від 16.03.2018 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 та довідкою від 16.03.2018 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2018, оригінали яких оглянуті судом в судовому засіданні 10.10.2019. При цьому, відповідні документи з боку відповідача підписані без жодних претензій та зауважень. Враховуючи вищевикладене, а також те, що наявність заборгованості відповідача за Договором в розмірі 314 950,18 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростована, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню. Водночас позивач здійснив нарахування на суму боргу індексу інфляції в розмірі 61 272,50 грн., у т.ч. 30 060,95 грн. за період з 01.04.2018 по 31.10.2018 та 31 211,55 грн. за період з 01.11.2018р. по 01.08.2019, а також 20 826,44 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, у т.ч. 13 733,59 грн. за період з 01.04.2018 по 31.10.2018 та 7 092,85 грн. за період з 01.11.2018 по 01.08.2019. Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Втім, за підрахунком суду розмір нарахування на суму боргу індексу інфляції становить 41 045,90 грн., у т.ч. 24 346,65 грн. за період 01.04.2018 по 31.10.2018 та 16 699,25 грн. за період з 01.11.2018 по 01.08.2019. Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Судовою колегією встановлено, що згідно з п. 6.4 Договору, Замовник відповідає за проведення своєчасних розрахунків, і у випадку порушення терміну розрахунків, встановлених Договором, замовник сплачує пеню у розмірі 0,05 % від вартості неоплачених робіт за кожен день затримки такого розрахунку. На підставі умов Договору (п. 6.4), позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті виконаних будівельних робіт, нарахував пеню в розмірі 23 936,20 грн. за період з 01.11.2018 по 01.04.2019. Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань по оплаті виконаних будівельних робіт, а тому з нього підлягає стягненню пеня в сумі 23 936,20 грн. Оскільки відповідач своєчасно та в повному обсязі з позивачем не розрахувався, останній правомірно звернувся з відповідною позовною заявою до суду. Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. В обґрунтування своєї апеляційної скарги скаржник посилається на листи від 07.05.2018 № 36, від 30.05.2018 № 03-05/18, від 25.07.2018 № 03-07/18 та від 03.09.2018 № 4/09-18. Проте, судова колегія дійшла до переконання, що такі листи не є належними та допустимими доказами. Щодо тверджень скаржника стосовно листа №36 від 07.05.2018 судова колегія зазначає, що даний лист, містить посилання на акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та підсумкову вартість ресурсів. Натомість, судова колегія звертає увагу, що з даного листа неможливо встановити за який саме період надсилались відповідачеві відповідні документи. Лист скаржника від 30.05.2018 № 03-05/18 містить лише переліки недоліків, проте в ньому не зазначено коли були виявлені ці недоліки і чи стосуються вони робіт, виконаних позивачем згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року. Щодо листів від 25.07.2018 № 03-07/18 та від 03.09.2018 № 4/09-18, в матеріалах справи відсутні докази їх надсилання позивачеві. До того ж, вони містять інший перелік недоліків, аніж у вказаному вище листі від 30.05.2018. Також, скаржником не було подано доказів повідомлення позивача про виявлення недоліків, доказів того, що виявлені недоліки сталися з вини підрядника. При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним доказом виявлення недоліків виконаних підрядних робіт повинен бути акт складений за участю представників обох сторін договору. Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Як було вказано вище, позивачем були подані акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2018 року, датовані 16.03.2018, які з боку скаржника підписані без жодних заперечень та зауважень, у зв`язку із чим судова колегія пришла до висновку про прийняття останнім виконаних позивачем будівельних робіт в повному обсязі. Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до переконання, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 у справі №927/711/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 у справі №927/711/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 у справі №927/711/19 - залишити без змін. Матеріали справи №927/711/19 повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України. Повний текст складено 20.01.2020. Головуючий суддя В.В. Куксов Судді М.Л. Яковлєв Є.Ю. Шаптала