Постанова 4820 № 688/3005/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 688/3005/19 Провадження № 22-ц/4820/112/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2019 року (суддя Босюк В.А.) за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в с т а н о в и в: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі ПАТ «НАСК «ОРАНТА» ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов мотивовано тим, що 23.05.2018 року сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої з вини ОСОБА_4 загинув чоловік позивачки, ОСОБА_5 . Вироком Буського районного суду Львівської області від 06.12.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні даної ДТП. У зв`язку зі смертю ОСОБА_5 їй та її малолітнім дітям завдана шкода, пов`язана з втратою годувальника, тому 27.06.2018 року вона звернулась до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі поданої заяви 15.01.2019 року відповідачем затверджено три страхових акти на виплату страхового відшкодування: № ОЦВ3-18-32-10198/1 про виплату їм моральної шкоди в сумі 44676 грн., № ОЦВ3-Ч-18-32-10198/2 про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 67014 грн., та № ОЦВ3-Ч-18-32-10198/3 про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 67014 грн. 21 січня 2019 року відповідачем було виплачено страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 44676 грн., та малолітнім дітям у зв`язку з втратою годувальника по 11940,61 грн., виплату решти суми в розмірі по 55073,39 грн. на кожну дитину, розстрочено до грудня 2021 року по 1497 грн. щомісячно. Позивач вважає розстрочення страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника протиправним, таким, що порушує законні права та інтереси малолітніх дітей. Із врахуванням викладеного, просила стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_1 , як законного представника дітей, страхове відшкодування в розмірі по 47588,39 грн. на кожну дитину, пеню у зв`язку з простроченням страхової виплати в розмірі по 8890,48 грн. на кожну дитину, за період з 21.01.2019 року по 15.07.2019 року. Крім того, просила стягнути з відповідача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «НАСК «ОРАТНА» на користь малолітнього ОСОБА_2 , в особі його законного представника ОСОБА_1 , страхове відшкодування, розмір якого станом на 15.07.2019 року становить 47588 грн. 39 коп., та пеню за прострочення страхової виплати в сумі 8890 грн. 48 коп. Стягнуто з ПАТ «НАСК«ОРАНТА» на користь малолітньої ОСОБА_3 , в особі її законного представника ОСОБА_1 , страхове відшкодування, розмір якого станом на 15.07.2019 року становить 47588 грн. 39 коп., та пеню за прострочення страхової виплати в сумі 8890 грн. 48 коп. Стягнуто з ПАТ «НАСК«ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14188 грн. 20 коп. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн. Рішення суду мотивоване тим, що страхова компанія не виконала своїх зобов`язань по виплаті страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника двом неповнолітнім дітям в повному обсязі, а саме протягом 90 днів із дня отримання заяви позивача про виплату такого відшкодування, а отже позовні вимоги щодо стягнення такого відшкодування в повному обсязі, та у зв`язку з порушенням строків виплати страхового відшкодування пені, підлягають задоволенню. В апеляційній скарзі ПАТ «НАСК«ОРАНТА», посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що страхова компанія визначила загальний розмір відшкодування відповідно до норм чинного законодавства, який позивачем не оспорюється, і визначила розмір щомісячних платежів з розрахунку виплати всієї суми відшкодування на час досягнення дитиною повноліття. На думку апелянта, законодавство дозволяє страховику здійснювати відшкодування шкоди, пов`язаної зі смертю потерпілого, як одноразово, так і частинами (ст.ст.1200, 1202 ЦК України). Вважає, що позивачем не доведено порушення прав на отримання страхового відшкодування та неправомірність дій відповідача, а отже рішенням суду позовні вимоги задоволені безпідставно. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Також просив покласти на відповідача судові витрати, понесені позивачкою, у зв`язку із переглядом справи у апеляційній інстанції. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 23 травня 2018 року приблизно о 07 год. 30 хв., ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в районі 484 км. + 896 м. автодороги Київ-Чоп у напрямку до м. Києва, неподалік с. Вербляни Буського району Львівської області, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, здійснив зіткнення із задньою частиною напівпричепа марки «Scmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 до автомобіля-тягача марки «Mercedes-Benz Actros 2641» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , в результаті чого пасажир автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter» ОСОБА_5 помер на місці події, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 24.05.2018 року Шепетівським міськрайонним відділом ДРАЦС ГТУЮ в Хмельницькій області. 06 грудня 2018 року вироком Буського районного суду Львівської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 07.11.2009 року відділом РАЦС Шепетівського МРУЮ Хмельницької області. Від шлюбу вони мали двох дітей: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 22.03.2011 року та серії НОМЕР_7 від 26.11.2015 року, виданих відділом ДРАЦС Шепетівського МРУЮ Хмельницької області. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату вчинення ДТП була застрахована за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.08.2017 року серії АМ /802073 в ПАТ «НАСК «ОРАНТА». 27 червня 2018 року позивач, діючи від свого імені та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулась до відповідача з заявою про відшкодування шкоди, пов`язаної зі втратою годувальника та моральної шкоди. Страховиком прийнято рішення про виплату страхового відшкодування з урахуванням встановленого ліміту, з яких: 44676 грн. - моральна шкода, 67014 грн. - страхове відшкодування ОСОБА_2 та 67014 грн. - страхове відшкодування ОСОБА_3 , 13245 грн. - витрати на поховання. Вказане підтверджується зокрема даними страхових актів № ОЦВ3-Ч-18-32-10198/2 про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 67014 грн., та № ОЦВ3-Ч-18-32-10198/3 про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 67014 грн. Згідно відповіді ПАТ «НАСК «Оранта» за вих. № 09-02-16/2207 від 13.03.2019 року та графіком виплат до страхових актів ОЦВ3-Ч-18-32-10198/2 та № ОЦВ3-Ч-18-32-10198/3, станом на 21.01.2019 року страховою компанією здійснено часткову виплату страхового відшкодування, а саме: відшкодовано моральну шкоду в розмірі 44676 грн.; витрати на поховання в розмірі 13245 грн. та шкоду, пов`язану із втратою годувальника у розмірі по 11940,61 грн. для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Наступні виплати страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника у розмірі по 55073,39 грн., страхова компанія розстрочила на щомісячні платежі в сумі по 1638 грн. до грудня 2021 року керуючись ст.2, п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.ст. 1200, 1202 ЦК України. Пунктом 2.1 ст. 2 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-VI) передбачено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Цивільний кодекс України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Положення ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачає, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його в передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Всупереч вищевказаної статті, страховиком здійснено лише часткову виплату страхового відшкодування. Пункт 27.2 ст. 27 Закону №1961-VI передбачає, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Стаття 1200 ЦК України містить перелік осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, а також розміри такого відшкодування. Відповідно до ч.1 ст. 1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед. Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що Закон №1961-VI визначає спеціальні до ЦК України строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відтак, вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на законі, доведені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин здійснені для забезпечення прав дітей на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Відповідно до п. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Враховуючи викладене, та те, що з моменту отримання страховою компанією заяви ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування відповідачем не виплачено в повному обсязі страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.01.2019 року по 15.07.2019 року у розмірі по 8890,48 грн. на кожну дитину. Такий висновок суду є вірним, ґрунтується на нормах закону, розрахунок пені наданий позивачем у справі, іншого розрахунку чи заперечень щодо такого відповідачем надано не було. Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладають: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. До відзиву на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 додано докази, передбачені ч.ч.2,3 ст.137 ЦПК України, на підтвердження свого клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме: акт наданих послуг від 08.01.2020 року, ордер адвоката Гнідко С.І. серія ХМ №023986 від 31.05.2018 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 08.01.2020 року про оплату послуг адвоката згідно акту від 08.01.2020 року в розмірі 3306 грн. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «НАСК «Оранта» відмовлено, з останнього на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3306 грн. Крім того, враховуючи те, що в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для розподілу судового збору відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» залишити без задоволення. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2019 року залишити без змін. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (код ЄРДПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_9 ) витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 3306 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Т.О. Янчук А.В. Купельський О.І. Ярмолюк