Ухвала Велика Палата ВС № 160/9385/19
від 20.01.2020 · Велика ПалатаУ Х В А Л А 20 січня 2020 року м. Київ Справа № 160/9385/19 Провадження № 11-7заі20 Суддя Великої Палати Верховного Суду Золотніков О. С., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 160/9385/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправними і скасування ухвал, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просив: - встановити, що в ухвалі члена Другої Дисциплінарної палати ВРП Прудивуса О. В. від 18 липня 2019 року № 4913/0/18-19 приховано інформацію про звернення громадянина України ОСОБА_1 до суду на підставі статті 8 Конституції України та не вказано, що громадянин України ОСОБА_1 звертався з приводу порушення його прав суддями при розгляді конкретної справи № 160/1830/19, а також визнати, що відсутність у скарзі прізвищ, імен та по батькові суддів, які вказані в матеріалах справи № 160/1830/19, не перешкоджає розгляду скарги щодо захисту порушеного права громадянина України ОСОБА_1 , та скасувати вказану ухвалу як таку, що порушує статті 3, 8 та 19 Конституції України, зобов`язати ВРП відновити порушене право громадянина України ОСОБА_1 , а саме: розглянути законність дій суддів за вказаною скаргою щодо притягнення їх до відповідальності за обмеження права громадянина України ОСОБА_1 на звернення до суду на підставі статті 8 Конституції України, надати правову оцінку законності вимоги суддів про підписання документів, поданих через систему «Електронний суд», на паперовому носії та невизнання електронного цифрового підпису громадянина України ОСОБА_1 , повернення позовної заяви чи апеляційної та касаційної скарг, поданих до суду, без розгляду; - встановити, що в ухвалах члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Гречківського П. М. від 12 та 19 серпня 2019 року № 5292/0/18-19 та № 5392/0/18-19 відповідно, у яких приховано інформацію про звернення громадянина України ОСОБА_1 до суду на підставі статті 8 Конституції України щодо захисту порушеного права, не надано правової оцінки законності дій суддів, скасувати вказані ухвали як такі, що порушують статті 3, 8 та 19 Конституції України, та зобов`язати ВРП відновити порушене право громадянина України ОСОБА_1 , а саме: розглянути законність дій суддів за вказаною скаргою щодо притягнення їх до відповідальності за обмеження права громадянина України ОСОБА_1 на звернення до суду на підставі статті 8 Конституції України, надати правову оцінку законності вимоги суддів про підписання документів, поданих через систему «Електронний суд», на паперовому носії та невизнання електронного цифрового підпису громадянина України ОСОБА_1 , повернення позовної заяви чи апеляційної та касаційної скарг, поданих до суду, без розгляду при зверненні громадянина України ОСОБА_1 до суду на підставі статті 8 Конституції України; - визнати незаконною ухвалу члена Першої Дисциплінарної палати ВРП Фоміна І. Ю. від 05 вересня 2019 року № 5640/0/18-19, у якій приховано інформацію про звернення громадянина України ОСОБА_1 до суду на підставі статті 8 Конституції Українищодо захисту порушеного права, не надано правової оцінки щодо законності дій суддів, скасувати вказану ухвалу як таку, що порушує статті 3, 8 та 19 Конституції України, і зобов`язати ВРП відновити порушене право громадянина України ОСОБА_1 , а саме: розглянути законність дій суддів за вказаною скаргою щодо притягнення їх до відповідальності за обмеження права громадянина України ОСОБА_1 на звернення до суду на підставі статті 8 Конституції України, надати правову оцінку щодо законності вимоги суддів про підписання документів, поданих через систему «Електронний суд», на паперовому носії та невизнання електронного цифрового підпису громадянина України ОСОБА_1 , повернення позовної заяви чи апеляційної та касаційної скарг, поданих до суду, без розгляду згідно зі статтею 8 Конституції України; - встановити, що в ухвалі членів Третьої Дисциплінарної Палати ВРП у складі Овсієнка А. А., Гречківського П. М., Матвійчука В. В., Швецової Л. А., Іванової Л. Б. від 04 вересня 2019 року № 2344/3дп/15-19 щодо судді ОСОБА_2., у якій приховано інформацію про звернення громадянина України ОСОБА_1 до суду на підставі статті 8 Конституції України щодо захисту порушеного права, не надано правової оцінки законності дій судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_2., скасувати вказану ухвалу як таку, що порушує статті 3, 8 та 19 Конституції України, та зобов`язати ВРП відновити порушене право громадянина України ОСОБА_1 , а саме: розглянути законність дій судді та притягнення його до відповідальності за обмеження права громадянина України ОСОБА_1 на звернення до суду на підставі статті 8 Конституції України, а також надати правову оцінку законності вимоги судді про підписання документів, поданих через систему «Електронний суд», на паперовому носії та невизнання електронного цифрового підпису громадянина України ОСОБА_1 , повернення позовної заяви чи апеляційної та касаційної скарг, поданих до суду, без розгляду, згідно зі статтею 8 Конституції України; - встановити, що в ухвалі членів Третьої Дисциплінарної палати ВРП у складі Овсієнка А. А., Гречківського П. М., Матвійчука В. В., Швецової Л. А., Іванової Л. Б. від 04 вересня 2019 року № 2344/3дп/15-19 щодо судді ОСОБА_3., у якій приховано інформацію про звернення громадянина України ОСОБА_1 до суду на підставі статті 8 Конституції Українищодо захисту порушеного права, не надано правової оцінки щодо законності дій судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3., скасувати вказану ухвалу як таку, що порушує статті 3, 8 та 19 Конституції України, та зобов`язати ВРП відновити порушене право громадянина України ОСОБА_1 , а саме: розглянути законність дій судді та притягнення його до відповідальності за обмеження права громадянина України ОСОБА_1 на звернення до суду на підставі статті 8 Конституції України, та надати правову оцінку законності вимоги суддів про підписання документів, поданих через систему «Електронний суд», на паперовому носії та невизнання електронного цифрового підпису громадянина України ОСОБА_1 , повернення позовної заяви чи апеляційної та касаційної скарг, поданих до суду, без розгляду при зверненні громадянина України ОСОБА_1 до суду на підставі статті 8 Конституції України; - відшкодувати на підставі статті 56 Конституції України за рахунок держави моральні збитки, яких зазнав та зазнає нині громадянин України ОСОБА_1 , у розмірі сто тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян за порушене судами право на доступ до правосуддя задля захисту своїх прав, гарантованих статтею 8 Конституції України, від протиправних дій державних органів влади та їх посадових осіб. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 01 жовтня 2019 року вказану справу передав за підсудністю до Верховного Суду. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 повернув позивачеві. 04 січня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення. Положеннями частини п`ятої статті 266 КАС України визначено, що судом апеляційної інстанції у справах, зокрема, щодо законності актів, дій чи бездіяльності ВРП є Велика Палата Верховного Суду. Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції. Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Частиною третьою статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Оскаржувана ухвала Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду постановлена 04 грудня 2019 року (оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06 грудня 2019 року), а скаргу ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду 04 січня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Проте ОСОБА_1 не надав належні докази поважності пропуску цього строку та питання про поновлення вказаного строку не порушує. Згідно з пунктами 1, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Також належним доказом вручення копії судового рішення є поштовий конверт з відтиском штемпеля відділення поштового зв`язку, в якому це рішення надійшло на адресу відповідача. Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС України. Так, відповідно до пункту 1 частини п`ятої цієї статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. На підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI)за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921 грн. З огляду на наведені вище норми законодавства за подання апеляційної скарги на ухвалу суду скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 1921 грн. Проте ОСОБА_1 не надав до суду документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Натомість в апеляційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, умотивоване фінансовою неспроможністю скаржника. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою згаданої статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Разом із цим матеріали апеляційної скарги не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану скаржника чи інших передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для звільнення від сплати судового збору. Так, скаржник не надав суду доказів, які б підтвердили, що розмір судового збору в сумі 1921 грн перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Таким доказом може бути, зокрема, довідка з органу Державної фіскальної служби України про розмір його доходів за попередній календарний рік. На підставі частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За таких обставин відповідно до правил статті 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків. На усунення зазначених недоліків скаржнику необхідно подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, надавши належні докази поважності пропуску цього строку, та сплатити судовий збір у розмірі 1921 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше восьми); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації, дата оскаржуваного рішення у справі (номер справи), Верховний Суд) або надати докази на підтвердження того, що розмір судового збору в сумі 1921 грн перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, тобто за 2018 рік. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 295, 296, частинами другою та третьою статті 298 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року залишити без руху.
2. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
3. Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. С. Золотніков