Постанова 4856 № 560/2712/19
від 20.01.2020 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2712/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 20 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Смілянця Е. С. Охрімчук І.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (рішення ухвалено у м.Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої частини пенсії з 09.03.2010 по 12.07.2019; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 по справі №2-а-1578/11/2205 за період з 09.03.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто, по 12.07.2019. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 26.05.2011 по справі №2-а-1578/11 зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області здійснити перерахунок державної (основної) пенсії як інваліду III групи, щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не нижчу шести мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі п`ятдесяти відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 14 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, та з 22 травня 2008 року, відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та забезпечити в подальшому її виплату відповідно до цього Закону. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої частини пенсії ОСОБА_1 з 09.03.2010 по 12.07.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 по справі №2-а-1578/11/2205 за період з 09.03.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто, по 12.07.2019. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності (ІІ група) в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 26.05.2011 по справі №2-а-1578/11 зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області здійснити перерахунок державної (основної) пенсії як інваліду III групи, щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не нижчу шести мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі п`ятдесяти відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 14 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року, відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та забезпечити в подальшому її виплату відповідно до цього Закону. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 постанову Деражнянського районного суду від 26.05.2011 №2-а-1578/2011 скасовано, прийнято нову постанову, якою зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та п`ятдесяти відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.03.2010 по день припинення права на таку допомогу з урахуванням проведених виплат. На виконання рішення відповідачем виплачено 12.07.2019 року - 59703,04 грн. донарахованої пенсії за період з 09.03.2010 по 22.07.2011. Позивач 18.08.2019 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повідомити, чи нараховано на суми несвоєчасно нарахованої та виплаченої пенсії компенсацію, як це передбачено ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та у разі, якщо таку компенсацію не нараховано, то нарахувати її у визначеному законом порядку. Листом від 23.08.2019 №27885/04 відповідач повідомив, що своєчасно провів перерахунок пенсії та доплату пенсії згідно рішення суду, тому, підстави для нарахування компенсації щодо проведення несвоєчасної виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", відсутні. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої частини пенсії з 09.03.2010 по 12.07.2019 протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої частини пенсії з 09.03.2010 по 12.07.2019 слід визнати протиправною, та, як наслідок, відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує таке. Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом. Згідно частини 2 ст.46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (надалі за текстом - Закон № 2050-ІІІ). Статтями 1,2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення. Отже, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені. Відтак, як вбачається з вищенаведених норм законодавства, відповідач повинен самостійно нарахувати компенсацію за порушення строків виплати позивачу пенсії. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 по справі №2-а-1578/11/2205 за період з 09.03.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто, по 12.07.2019. Доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана правильно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 20 січня 2020 року. Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Охрімчук І.Г.