Постанова 4855 № 640/20518/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20518/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 грудня 2019 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Суркової Д.О., за участю представників сторін: від позивача - адвокат Фрідман О.О., від відповідача 1 - Ткаченко А.В., від відповідача 2 - Дубницька Ю.М., від відповідача 3 - Демеденко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Департамента з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекцзії України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» до Департамента з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департамента міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними і скасування рішень та наказа, - В С Т А Н О В И В: 25 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» (далі - позивач, ТОВ «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ») звернулось у суд із заявою про забезпечення позову до його подання до Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 1, Департамент ДАБК КМДА), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач 2, ДАБІ України) та Департамента міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 3, Департамент міського благоустрою КМДА), у якому просило вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії: - рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни від 01 серпня 2019 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проспекті Миколи Бажана (біля станції метро «Харківська») у Дарницькому районі міста Києва від 23 червня 2011 року №6832/0/18/009-11; - наказа Департамента ДАБК КМДА від 08 серпня 2019 року №175 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»; - рішення Департамента міського благоустрою КМДА від 18 вересня 2019 року про анулювання контрольної картки №19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва. В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, ТОВ «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» зазначило, що містобудівні умови та обмеження є ненормативним актом, а актом індивідуальної дії, з огляду на що вони мають специфічні властивості: передбачають конкретні приписи, звернені до окремої особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. При скасуванні дії містобудівних умов та обмежень, за відсутності правових підстав для таких висновків, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду. Крім того, наголошувало на тому, що скасування декларації про початок будівництва за своєю юридичною природою належить до виду адміністративно-господарських санкцій організаційно-правового характеру, строки на застосування яких пропущені відповідачами. У рішенні про анулювання контрольної картки №19020019-Др відсутні будь-які підстави, передбачені Правилами благоустрою міста Києва. Зважаючи на викладені обставини заявник вказував на те, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» та необмеженому колу осіб, що в підсумку унеможливить відновлення порушених прав в майбутньому, а тому вжиття таких заходів відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року заяву задоволено. Не погоджуючись із ухвалою суду, відповідачі 1 та 2 звернулись з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин у справі та порушення норм матеріального і процесуального права, просять її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що наказ від 08 серпня 2019 року №175, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, прийнятий за результатами отримання Департаментом ДАБК КМДА інформації про неотримання ТОВ «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» технічних вимог для розроблення проектної документації об`єкта будівництва, а також скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Наведені обставини, відповідно до чинного законодавства, є підставами для скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт. Відповідач 2 в апеляційній скарзі наголошує на тому, що у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не конкретизовано яких саме зусиль товариство буде змушене докласти у разі невжиття судом заходів, про які воно просить. Заявником наведені лише припущення щодо можливих наслідків заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, однак не доведено існування обставин, визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України. У відзиві на апеляційні скарги ТОВ «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» наголошує на явній протиправності рішення від 01 серпня 2019 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Також, звертає увагу на те, що будівельні роботи зупинено приписом відповідача 2 від 15 липня 2019 року, що спростовує твердження останнього про можливість безперешкодного продовження будівництва. Знесення будівельного паркану навколо об`єкта будівництва створює реальну загрозу життю і здоров`ю багатьох людей. Вжиті судом заходи забезпечення позову, на переконання заявника, є співмірними із заявленими позовними вимогами та відповідають предмету спору. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню в частині, з таких підстав. Судом установлено, що рішенням Київської міської ради від 08 жовтня 2009 року №388/2457 «Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування, зі стоянкою автомобілів для відвідувачів на просп. Миколи Бажана (біля ст. метро «Харківська») у Дарницькому районі м. Києва» TOB «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» передано в оренду земельні ділянки площею 0,49 га на проспекті Миколи Бажана (біля ст. метро «Харківська») у Дарницькому районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування. На виконання вказаного рішення 31 серпня 2010 року укладено відповідний договір оренди земельної ділянки. З метою використання земельної ділянки 23 червня 2011 року Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки. 19 березня 2014 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт. Департаментом міського благоустрою КМДА видано контрольну картку № 19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням огорожі на період будівництва. На підставі вказаних документів TOB «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» почало проводити будівельні роботи на земельній ділянці. Проте, 01 серпня 2019 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В. прийнято рішення про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №6832/0/18/009-11. В подальшому, 08 серпня 2019 року наказом Департамента ДАБК КМДА №175 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво об`єкту торговельно-адміністративного призначення і закладів обслуговування біля станції метро «Харківська» у Дарницькому районі міста Києва». 18 вересня 2019 року Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) анульовано контрольну картку №19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою. 01 жовтня 2019 року Департаментом міського благоустрою КМДА видано доручення КП «Київблагоустрій» №064-5589 про демонтаж огорожі. З метою упередження заподіяння шкоди правам та інтересам, ТОВ «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» звернулось до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, шляхом зупинення дії рішень та наказа. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, до подання такого, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень та наказа призведе до значного порушення прав позивача, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди таким, а у випадку невжиття цих заходів, захист прав та інтересів позивача стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, невжиття таких заходів і фактичне зупинення будівельних робіт може призвести до негативних непередбачуваних наслідків, як для позивача так і невизначеного кола осіб. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Системний аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно з положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України , позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17 (провадження №К/9901/22894/18), від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18 (провадження №К/9901/728/19 ), від 26 квітня 2019 року у справі №826/16334/18 (провадження №К/9901/3484/19), від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18 (провадження №К/9901/66505/18), від 10 жовтня 2019 року у справі №260/1499/18 (провадження №К/9901/14753/19). При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними. Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з того, що подальша дія оскаржуваних рішень контролюючих органів може ускладнити або унеможливити досягнення постановленої мети на об`єкті будівництва, крім того, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, тобто у такому випадку судовий контроль дій відповідачів і їх рішень буде неефективний та буде зведений до формальної констатації факту порушення відповідачами. Тим часом, в оскаржуваній ухвалі судом не наведено у чому саме полягатиме ускладнення або неможливість досягнення поставленої мети на об`єкті будівництва, чому судовий контроль буде неефективний. Місцевим судом не враховано, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, та є лише першим етапом легалізації початку проектування та будівництва об`єктів. Відповідно до положень частини 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI у редакції на час виникнення спірних правовідносин, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Відповідно до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Таким чином, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проспекті Миколи Бажана (біля станції метро «Харківська») у Дарницькому районі міста Києва від 23 червня 2011 року №6832/0/18/009-11 діють до завершення будівництва, а не вичерпують свою дію у момент їх прийняття. Наказу Департамента ДАБК КМДА від 08 серпня 2019 року №175 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» передувало: декілька спроб здійснити позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво об`єкту торговельно-адміністративного призначення і закладів обслуговування біля станції метро «Харківська» у Дарницькому районі м. Києва»; винесення приписів про усунення порушень у сфері будівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт; встановлення факту відсутності у ТОВ «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» технічних умов на водопостачання та (або) каналізування для проектування будівництва зазначеного об`єкта; скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлення законності та обґрунтованості рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень та наказа про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт можливе тільки за результатами розгляду спору по суті, що свідчить про безпідставність тверджень товариства про їх очевидну протиправність, у тому числі в частині фіксації такими рішеннями забудови на території вулиць та доріг. Адже, як убачається із пояснень представника ДАБІ України, фактичне переведення цієї території до категорії земель житлової і громадської забудови не відбулось. Судом також ураховується, що ТОВ «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» не доведено, яким чином невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Окрім того, колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції не встановлено, якої саме шкоди буде завдано інтересам позивача. Натомість, у разі продовження будівництва, позивач дійсно зазнає матеріальних збитків, у випадку підтвердження судом законності оскаржуваних ним рішень відповідачів. Підсумовуючи наведене, колегія суддів уважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни від 01 серпня 2019 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проспекті Миколи Бажана (біля станції метро «Харківська») у Дарницькому районі міста Києва від 23 червня 2011 року №6832/0/18/009-11 та наказа Департамента ДАБК КМДА від 08 серпня 2019 року №175 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт». Перевіряючи обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви ТОВ «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» про зупинення дії рішення Департамента міського благоустрою КМДА від 18 вересня 2019 року про анулювання контрольної картки №19020019-Др на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Як убачається з матеріалів справи, контрольна картка видана у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва. Відповідно до положень підпункта 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно ГОСТ 23407. Отже, встановлення огорожі обумовлене необхідністю забезпечення безпеки для громадян. Таким чином, враховуючи те, що декларація про початок виконання будівельних робіт була зареєстрована ще у 2014 році, а після встановлення огорожі на підставі контрольної картки №19020019-Др товариство мало право приступити до виконання будівельних робіт, знесення огорожі може становити загрозу невизначеному колу осіб в частині незабезпечення безпечного знаходження біля будівельного майданчика. Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що заява про забезпечення позову у відповідній частині є обґрунтованою, а ухвала суду першої інстанції- законною. Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення в частині ухвалено з помилковим застосуванням норм процесуального права, тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись статтями 33, 34, 243, 289, 310, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Департамента з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року скасувати в частині зупинення дії рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни від 01 серпня 2019 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проспекті Миколи Бажана (біля станції метро «Харківська») у Дарницькому районі міста Києва від 23 червня 2011 року №6832/0/18/009-11 та наказа Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 серпня 2019 року №175 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт». У задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «БУД-ІНВЕСТ МАРКЕТ» про забезпечення позову у цій частині відмовити. В решті ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька (Повний текст постанови складений 17 грудня 2019 року.)