Ухвала КЦС ВС № 342/130/19

У х в а л а 15 січня 2020 року м. Київ справа № 342/130/19 провадження № 61-20999 ск 19 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Ігнатенка В. М. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом втрати особою права користування ним та зняття з реєстраційного обліку, В с т а н о в и в: 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просила суд касаційної інстанції скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року та залишити в силі рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2019 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09 грудня 2019 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. від 13 грудня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 13 січня 2020 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали. На виконання вимог указаної вище ухвали, у встановлений суддею строк, ОСОБА_1 27 грудня 2019 року надіслала матеріали на усунення недоліків. ОСОБА_1 разом із матеріалами про усунення недоліків касаційної скарги, також подала заяву про відвід судді-доповідача Ігнатенка В. М. Ця заява отримана суддею-доповідачем 15 січня 2020 року. Заява про відвід обґрунтована тим, що винесення суддею-доповідачем Ігнатенко В. М. ухвали від 13 грудня 2019 року про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху для усунення її недоліків, свідчать про наявність обставин, які викликають сумніви у його неупередженості або об`єктивності як судді. Дослідивши заяву, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді-доповідача Ігнатенка В. М. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстави стверджувати, що суддя-доповідач Ігнатенко В. М. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Той факт, що суддя Верховного Суду Ігнатенко В. М. постановив ухвалу від 13 грудня 2019 року про залишення касаційної скарги без руху для усунення її недоліків, не дає підстав для висновків про упередженість або необ`єктивність судді. Аналіз заяви про відвід судді-доповідача Ігнатенка В. М. дає підстави для висновку, що в ній не викладено обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді-доповідача Ігнатенка В. М. У цілому, доводи заявка носять характер припущень, що не були належним чином доведені або підтверджені будь-якими зрозумілими доводами або доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про відвід судді необхідно визнати необґрунтованою. Оцінюючи доводи заяви про відвід судді-доповідача, Верховний Суд виходить з того, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як й незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Проте, у цій справі доводи заявника носять характер непідтверджених припущень, що не знайшли свого об`єктивного обґрунтування та розумного пояснення, які могли б бути добросовісно оцінені судом. Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Таким чином, доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді-доповідача та свідчити про наявність сумнівів у його неупередженості та об`єктивності. У зв`язку з визнанням заяви про відвід судді-доповідача Ігнатенка В. М. необґрунтованою, вирішення зазначеного процесуального питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, підлягає передачі іншому судді. На підставі наведенного, керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд У х в а л и в: Заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Ігнатенка В. М. визнати необґрунтованою. Заяву про відвід судді-доповідача Ігнатенка В. М. передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко