Постанова 4854 № 540/1588/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1588/19 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон 04 жовтня 2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В. за участі секретаря судового засідання: Недашковської Я.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області про визнатння протиправними та скасування рішення від 29 січня 2019 року та від 12 лютого 2019 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2 ; визнання протиправною бездіяльність щодо не призначення пенсії та зобов`язання призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком з 04 серпня 2017 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів. Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_2 зазначила, що рішення про відмову у призначенні пенсії суперечить чинному законодавству, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для призначення пенсії. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Лаховською Адою ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. У своїх доводах апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позивних вимог є помилковим, так як при зверненні до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії позивачем надано всі необхідні документи. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до моменту виїзду на постійне місце проживання за кордон, проживала за адресою: АДРЕСА_1 . 17.01.1996 року позивач виїхала з України на постійне місце проживання до держави Ізраїль, де прийнята на консульський облік в консульському відділенні посольство України в державі Ізраїль. Пенсійні виплати позивачу не призначалися та не здійснювалися. 04.08.2017 року представник Лаховської А.Е. за довіреністю звернувся до Генічеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області з письмовою заявою про призначення останній пенсії за віком, до якої додав оригінал особистої заяви ОСОБА_2 від 13.06.2017 року про призначення пенсії та декларації про відсутність громадянства держави-окупанта. 10.08.2017 року Генічеське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Херсонській області листом від № 1638/02 відмовило ОСОБА_2 у призначенні пенсії у зв`язку з необхідністю подання оригіналів документів про стаж, вік та заробітну плату. 30.11.2017 року представник позивача повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком. 11.12.2017 року Генічеське об`єднане управління Пенсійного фонду України листом №3308/02 повторно відмовило у призначенні пенсії ОСОБА_2 із пропозицією звернутися особисто заявнику або представнику з оригіналами документів до управління фонду. Позивач оскаржила вказані відмови до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 року у справі № 821/364/18, залишеним без змін ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.2018 року, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав недотримання встановленого порядку звернення за призначенням пенсії - ненадання необхідного пакету документів, що визначає право на даний вид пенсії. 10.01.2019 року ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про розгляд її заяви від 04.08.2017 року про призначення пенсії за віком, на підставі якої просить призначити вказану пенсію та здійснювати її виплату. Крім того, 10.01.2019 року представник позивача за довіреністю звернулася до Генічеського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) з заявою про винесення рішення щодо призначення пенсії за віком, відповідно до якого просить розглянути заяву ОСОБА_2 від 04.08.2019 року про призначення пенсії за віком та призначити й виплачувати вказану пенсію. 29.01.2019 року Генічеський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) надіслав позивачу відповідь за № 389/07-04 про відмову у призначені пенсії та повідомив про необхідність надання оригіналів документів. 12.02.2019 року ГУ ПФУ в Херсонській області листом № 1975/03-01 відмовило у призначені ОСОБА_2 пенсії за віком, у зв`язку із: недотриманням заявницею встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, ненаданням оригіналів необхідних документів, ненадання документу з відміткою про реєстрацію, наявність реєстрації місця проживання, що є обов`язковою умовою для призначення пенсії. Також відповідач відмітив, що зазначене питання розглядалось в межах адміністративної справи № 821/364/18. Не погоджуючись з відмовою у призначені пенсії позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернулась до відповідача та просила призначити пенсію на підставі заяви від 04.08.2017 року, за результатами розгляду якої пенсійним органом позивачу вже було відмовлено. Правильність такої відмови перевірялась судами, що підтверджується судовим рішенням від 25.04.2018 року по справі № 821/364/18. Крім того, суд першої інстанції зазначав, що звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії повинно здійснюватись відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №22-1 від 25.11.2005 року, згідно яких документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах та із завіреними належним чином копіями документів. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи; документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку). За правилами пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі. Отже, колегія суддів зазначає, що при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, заявник подає відповідну заяву разом із переліком документів, який передбачений Порядком № 22-1. Документи про трудовий стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Інші документи можуть бути подані в копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства. Згідно пункту 2.9 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Пунктом 2.22 Порядку № 22-1 встановлено, що за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання. Відповідно до п. 2.23 Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. Згідно п.1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI від 20.11.2012 р. документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України. Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку. В свою чергу, колегія суддів вважає, що особа яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватись у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1. Колегія суддів звертає увагу, що підставою відмови у призначені ОСОБА_2 пенсії за віком, яку вона оскаржує у даній справі, стало недотриманням заявницею встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, а саме: ненаданням оригіналів необхідних документів, ненадання документу з відміткою про реєстрацію, наявність реєстрації місця проживання. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, разом із заявою позивачем (через уповноваженого представника) було подано, зокрема, посвідчення особи, виданому Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїль, з якого не вбачається, що позивач є громадянином України. При цьому, фактичне місце проживання позивача Держава АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Колегія суддів вважає, що представником позивача до органу Пенсійного фонду України не було надано належного посвідчення особи, тобто позивача, оскільки посвідчення особи, яке видано Державо Ізраїль, не підтверджує громадянство України у розумінні Закону № 5492-VI. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2018 року по справі № 805/465/18-а (№ К/9901/54767/18). Також колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року, яким визнано неконституційними положення Закону № 1058-1V в частині статті 49 Припинення та поновлення виплати пенсії та другого речення статті 51 Виплата пенсії у разі виїзду за кордон, оскільки вказане рішення стосується питання припинення виплати раніше призначеної на території України пенсії і не регулює питання призначення пенсії. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року по справі № 805/465/18-а. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що представник позивача звернувшись 10 січня 2019 року до пенсійного органу просив розгляну заяву ОСОБА_2 від 04 серпня 2017 року про призначення їй пенсії за віком та призначити вказану пенсію. В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви позивача від 04 серпня 2017 року, пенсійний орган відмовив останній у призначенні пенсії за віком. Вказану відмову ОСОБА_2 оскаржила до суду в межах адміністративної справи № 821/364/18, за результатами розгляду якої Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 25 квітня 2018 року, що набрало законної сили, відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог та визнав правомірність дій пенсійного органу. Отже, судом встановлено законність прийнятого пенсійним органом рішення про відмову у призначенні пенсії за віком за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 04 серпня 2017 року. А тому, будь-яке наступне звернення позивача до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії не може бути пов`язане з заявою від 04 серпня 2017 року. Крім того, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року колегія суддів дійшла висновку про необхідність перейти до розгляду даної справи з письмового провадження у відкрите судове засідання з викликом сторін для з`ясування всіх обставин у справі. Тобто, представнику позивача Меламеду В.Б. було надано можливість довести у відкритому судовому засіданні, що він від імені ОСОБА_2 дійсно звертався до пенсійного орану з оригіналами всіх необхідних документів та паспортом ОСОБА_2 , як він зазначав в апеляційній скарзі. Проте, 16 січня 2020 року від представника позивача Меламеда В.Б. надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі позивача та його представника. В свою чергу, представником відповідача під час розгляду справи судом апеляційної інстанції пояснено, що представник позивача Меламед В.Б. під час звернення до пенсійного органу ніколи не надавав оригінали необхідних документів та паспорт ОСОБА_2 . Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки пенсійним органом правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.