Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.001004

УХВАЛА 17 січня 2020 року Київ справа №1.380.2019.001004 адміністративне провадження №К/9901/448/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.001004 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, треті особи: Головне управління МВС України у Львівській області, МВС України про визнання протиправними дій, скасування постанови,- установив: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, треті особи Головне управління МВС України у Львівській області, МВС України, в якому просив: - визнати дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області оформлені постановою від 15 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 57439004 протиправними; - зобов`язати державного виконавця виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 813/4129/17 в повному обсязі, стягнувши з Головного управління МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 доплату в сумі 18 832, 50 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 15 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 57439004; - визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Пушкар Ірини Євгенівни від 15 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 57439004; - У задоволенні решти вимог - відмовлено. Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, третя особа подала до Верховного Суду касаційну скаргу. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в даній справі спір виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій, прийнятих на підставі статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,- ухвалив:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року - відмовити.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується. Суддя-доповідач О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін М.М. Яковенко