Постанова 4824 № 757/31858/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-А Справа № 757/13858/18-ц Головуючий у 1 інстанції - Новак Р.П. Апеляційне провадження № 22-ц/824/1262/2020 Доповідач - Мараєва Н.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.01.2020 р. Київський Апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ : Головуючого - Мараєвої Н.Є., Суддів - Заришняк Г.М., Рубан С.М. При секретарі - Гаврюшенко К.О. Розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження Цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», 3-особа: ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,- В с т а н о в и л а : Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», 3-особа: ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за банківським вкладом у розмірі 5783,84 євро, за користування банківським вкладом у розмірі 11896,68 євро, 3% річних у розмірі 536,18 євро; стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір 4956 грн. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року, та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між відповідачем та третьою особою було укладено депозитний договір № SАМDN10000708203072 (Вклад «Копилка детям»). Відсоткова ставка за даним договором становила 12,5% річних. На виконання договору, третя особа передала банку 5 783,84 євро. Депозитний вклад було внесено на рахунок № 26351605726378. Внесення коштів у розмірі, передбаченому договором, підтверджується квитанцією №189823182 (із засвідченням електронним підписом клієнта) від 02.11.2009 та електронною ощадною книжкою 1201000073447802. Згідно пп.2.3 договору № SАМDN10000708203072 отримувачем по даному вкладу є позивачка, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , і яка вступає в користування вкладом на наступний день після досягнення 18 річного віку і може розпоряджатися вкладом на власний розсуд. Відповідно до п.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно п.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Згідно ст.1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Згідно ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним. Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування, видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу). Відповідно до ч.1 ст.1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом. Діяльність відокремленого підрозділу відповідача на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя було припинено постановою Правління Національного банку України «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» від 6.05.2014 р. №260. Згідно п.5 цієї постанови банкам, серед яких зазначено й ПАТ КБ «ПриватБанк» визначено припинити діяльність відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити національний банк України. Згідно п.1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3.12.2003 № 516, залучення банком вкладів депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки, договором банківського кладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського кладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльпосіі (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8); договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (п.1.9); письмова форма договору Банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору, тощо (п.1.10). Згідно п.10.1 Інструкції № 492 передбачено порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і видасться згідно з внутрішніми положеннями банку. Згідно п.2.9 глави 2 розділу IV інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 р. №174 - банк (філія, відділення) зобов`язаний надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибутковою касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «після операційний час» ), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ. Таким чином, виходячи із змісту зазначених норм матеріального права суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Згідно ст.1064 ЦК України встановлено, що укладення договору банківського вкладу фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунку за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунку, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред`явлення ощадної книжки у банк. Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунку за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред`явлення ощадної книжки. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред`явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку. Також судом встановлено, що позивачка направляла на адресу банку заяву про видачу належних їй коштів, однак до цього часу кошти позивачці не повернуті. Суд правильно вважав, що посилання відповідача на те, що у зв`язку з окупацією території Автономної Республіка Крим та м. Севастополь він не може перевірити інформацію щодо спірних банківських договорів не є переконливими, оскільки договір банківського вкладу був укладений безпосередньо з відповідачем як юридичною особою, а не його Кримською філією, а тому, у відповідача повинна бути наявна вся необхідна інформація за вказаними договорами. За таких обставин та виходячи з того, що кошти вносились третьою особою на користь позивачки як громадянки України у відділенні банку на території м. Севастополь, яка станом на час розгляду справи окупована, що договір банківського вкладу був укладений між третьою особою на користь позивачки та ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридичною особою,- суд дійшов правильного висновку, що припинення діяльності відділення банку на окупованій території АР Крим та м. Севастополя не є підставою для відмови у поверненні відповідачем вкладу позивачці за її вимогою. Оскільки стороною укладеного договору банківського вкладу є ПАТ КБ «ПриватБанк», то згідно ст.ст.526, 631, 651, 653, 1058,1075 ЦК України зобов`язання за договором має виконувати саме відповідач як юридична особа. Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бут и позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У розумінні статті 1 Першого протокол) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у вказаній справі майном є грошові кошти. З огляду на зазначене, власник рахунку має легітимні очікування на видачу вкладу на її вимогу, тобто законні очікування щодо здійснення права власності. Тому, суд першої інстанції правильно вважав, що в порушення зазначених нормативних актів, вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», а також вимог ч.2 ст.27, ст.ст.57-59, 64 ЦПК України, відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про те, що між третьою особою та відповідачем не укладався зазначений договір депозитного вкладу на користь позивача, не відкривався рахунок за цим договором, не надходили грошові кошти до банку, як і доказів на підтвердження припинення відповідних зобов`язань у зв`язку з їх виконанням. Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківською вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а не витребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти. На підтвердження внесення коштів третьою особою на відповідний рахунок банку позивачкою було надано договір банківського вкладу, квитанцію (з електронним підписом клієнта) та ощадну книжку (а.с.7-9), оригінал якої було досліджено в судовому засіданні апеляційної інстанції. Під час розгляду справи судом встановлено прострочення відповідача щодо повернення позивачу банківського вкладу та встановлено відсутність обставин, які б підтверджували правомірність обмеження права позивача на отримання свого вкладу. Тому, суд правильно вважав, що заявлений позов підлягає задоволенню в частині вимог, а саме : суми вкладу - 5783,84 євро та 3% річних у розмірі 536,18 євро, а також суми нарахованих відсотків за користування банківським вкладом. Судом повно з`ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам. Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують. Підстав для скасування рішення суду в цій частині не вбачається. Проте, що стосується розміру вказаної суми нарахованих відсотків - 11896,68 євро, то з ним погодитися не можна, оскільки його розрахунок не є вірним. Так, обґрунтовуючи апеляцію представник відповідача, зокрема, зазначав, що задовольняючи позов в частині стягнення відсотків за користування грошовими вкладами суд не встановив коли саме відбулося дострокове припинення нарахування відсотків, а також те, що після закінчення терміну дії договорів й у разі неповного виконання їх умов з банку на користь вкладника підлягають стягненню проценти за користування грошовими вкладами за відсотковими ставками, передбаченими цими договорами, та не врахувавши, що договорами не визначено розміру процентної ставки за користування депозитами у разі закінчення терміну їх дії та неповного виконання грошового зобов`язання за ними. Банком було наведено належний розрахунок відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати ВерховногоСуду від 20.03.2019 р. у справі № 761/26293/16-ц (провадження 14-64цс19). Періоди дії договору: 02.11.2009 - 02.11.2010; 03.11.2010 - 03.11.2011; 04.11.2011 -04.11.2012; 05.11.2012 - 05.11.2013; 06.11.2013 - 06.11.2014; 07.11.2014 - 07.11.2015; 08.11.2015 - 08.11.2016; 09.11.2016 - 09.11.2017; 10.11.2017 - 10.11.2018 - у вказаний період дії договору було здійснено його одностороннє розірвання з 05.03.2018 р. згідно заяви позивача. Розрахунок за період з 02.11.2009 р. по 09.11.2017 р., (за вказаний період нараховуються проценти за ставкою визначеною договором 12,5%: Сума вкладу - 5783,84 Євро; період розрахунку з 02.11.2009 р. по 09.11.2017 р. (2929 дн.); Процентна ставка - 12,5%; 5783,84 Євро х 12,5% х 2929 дн. - 365 днів = 5801,66 Євро. Розмір нарахованих відсотків за періол з 02.11.2009 р. по 09.11.2017 р. складає - 5801,66 Євро. Розрахунок за період з 10.11.2017 р. по 04.03.2018 р., тобто по день розірвання договору згідно заяви позивача (за вказаний період нараховуються проценти за ставкою по вкладу помноженої на коефіцієнт 0,5 відповідно до п. 9 договору): Сума вкладу 5783,84 Євро; період розрахунку з 10.11.2017 р. по 04.03.2018 р. (114 дн.), процентна ставка - 6,25%; 5783,84 Євро х 6,25% х 114 дн. - 365 днів = 112,90 Євро. Розмір нарахованих відсотків за період з 10.11.2017 р. по 04.03.2018 р. складає - 112,90 Євро. Розрахунок за період з 05.03.2018 р. по 14.04.2019 р. (нараховуються відсотки за ставкою «до запитання» - 0,01 річних); Сума вкладу 5783,84 Євро, період розрахунку з 05.03.2018 р. по 14.04.2019 р. (405 дн.), процентна ставка - 0,01%; 5783,84 Євро х 405 дн. : 365=0.64 євро Розмір нарахованих відсотків за період з 05.03.2018 р. по 14.04.2019 р. складає - 0.64 євро. Таким чином, проценти за період з 2.11.2009 р. по 14.04.2019 р. становлять 5915,2 євро. Оскільки, за умовами договору банківського вкладу від 02.11.2009 р. грошове зобов`язання Банку визначене в іноземній валюті євро, суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення зазначив розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню. Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких обставин судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому рішення суду в частині суми стягнутих відсотків за користування банківським вкладом належить змінити та зменшити стягнуту судом суму відсотків з 11896,68 євро до 5915,2 євро, а в решті рішення - залишити без змін. Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року змінити в частині суми стягнутих відсотків за користування банківським вкладом з 11896,68 євро до 5915,2 євро, а в решті рішення - залишити без змін. Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 17.01.2020 р. Головуючий : Судді :