Постанова 4810 № 415/5821/19

Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В.М. Доповідач -Луганська В.М. Справа № 415/5821/19 Провадження № 22-ц/810/977/19 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2020 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Луганської В.М. суддів: Авалян Н.М., Єрмакова Ю.В. за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від21 жовтня 2019 року, ухвалене у складі судді Фастовця В.М. в м. Лисичанськ Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом, в с т а н о в и в: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовними вимогами до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом, в обґрунтування яких зазначила, що вона є спадкоємицею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить Свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина складається з недоотриманої пенсії у розмірі 79564,66 грн. за період з 01 лютого 2014 року по 31 жовтня 2018 року. Після отримання свідоцтва про спадщину, 11 квітня 2019 року позивач звернулася до відповідача з заявою про виплату їй, як спадкоємцю недоотриманої пенсії. 20 травня 2019 року позивачем отримано частину коштів, а саме 58215,42 грн. Не погодившись з частковою виплатою пенсії позивач звернулася до відповідача з письмовим зверненням. Відповідач листом № 187/М-7 від 28 травня 2019 року повідомив позивача, що , якщо на день смерті пенсіонера виплату пенсії припинено не з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, обчислення розміру пенсії провадиться не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, датою звернення на отримання пенсії у випадку смерті є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії, оскільки дата звернення позивача 11 квітня 2019 року, а мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідачем перерахована недоотримана пенсія у повному розмірі. Позивач посилається на те, що частина недоотриманої пенсії складає 21349,24 грн., яка належить їй як спадкоємцю, яку відмовляється сплатити відповідач. У зв`язку з викладеним просила суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти набуті в порядку спадкування за законом в розмірі 21349,24 грн. та покласти судові витрати на відповідача. Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Суд стягнув з Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом в розмірі 21349, 24 грн. Стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768, 40 грн. Не погодившись з вказаним рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2019 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог позивача, посилаючись на порушенння судом першої інстанції норм матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області як внутрішньо переміщена особа за матеріалами електронної пенсійної справи. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Звернення за виплатою недоотриманої пенсії відбулося 11 квітня 2019 року, тому розмір недоотриманої пенсії було нараховано відповідно до вимог статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за три роки до дня звернення (з 11 квітня 2016 року по 31 жовтня 2018 року) у розмірі 58215,42 грн. В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення. В судове засідання представник Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (судової повістки-повідомлення). Враховуючи, що скаржник повідомлений належним чином в установленому законом порядку про місце та час судового засідання, в відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі представника скаржника. Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Задовольняючи позові вимоги суд першої інстанції виходив з того, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судом встановлено, що позивачка є спадкоємицею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що свідчить Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видано державним нотаріусом Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори. Згідно вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом спадщина складається з права на одержання пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя в період з 01.02.2015 року по 10.10.2018 року в сумі 79 564, 66 грн. Належність спадкодавцеві зазначеного вище права на одержання пенсії підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області №1878/02-02 від 22.02.2019 року (а.с.8). 20 травня 2019 року відповідач перерахував позивачці недоотриману пенсію у розмірі 58215, 42 грн. 22 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з інформаційний запитом стосовно недоотримання нею пенсії після померлої матері. 28 травня 2019 року відповідач повідомила позивача, що недоотримана пенсія перерахована позивачу за період з 11.04.2016 року по 31.10.2018 року повною мірою. Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке отримала позивачка в судовому порядку не оскаржено. Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Таким чином, аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що суми нарахованої але неотриманої пенсії входить до складу спадщини. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц та від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18. Отже, оскільки ОСОБА_2 за життя була нарахована, але не виплачена сума пенсії в розмірі 79 564, 66 грн., і цю суму у встановленому законом порядку успадкувала позивачка, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог . Посилання скаржника у апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не звернув уваги на ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно якої нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії, не заслуговують на увагу, оскільки вказана норма регулює отримання недоотриманої пенсії з вини пенсіонера, а в даному випадку між сторонами виникли правовідносини стосовно отримання нарахованої, але неодержаної пенсії померлого пенсіонера в порядку спадкування. Сума недоотриманої пенсії змінила свій правовий статус і є вже не пенсією, недоотриманою пенсіонером, а коштами, які увійшли до складу спадщини і подальше правове регулювання переходу права на ці кошти іншим особам регулюються нормами ЦК України про спадкові відносини. Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Виходячи із вищезазначеного та оцінюючи встановлені обставини і докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів, які свідчать про доведеність її вимог у повному обсязі. Натомість, скаржником не надано до суду достатніх доказів щодо неправомірності висновку суду першої інстанції, тому колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області залишити без задоволення. Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 17 січня 2020 року. Головуючий Судді: