Постанова 4803 № 212/4373/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1683/20 Справа № 212/4373/19 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. сторони справи : позивач ОСОБА_1 , відповідач-Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року, ухваленого суддею Ваврушак Н.М. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2019 року, ВСТАНОВИВ : У травні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі Відповідач) про стягнення моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків в розмірі 79 287,00 гривень. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що працював на підприємстві відповідача у період з 02.03.2000 року по 18.12.2018 року в підземних умовах праці підземним гірником, підземним кріпильником шахти ПрАТ «Суха Балка». Внаслідок шкідливих факторів виробництва виникли хронічні захворювання, і за висновком МСЕК від 04.04.2019 позивачу первинно було встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності, третя група інвалідності за професійними захворюваннями: радикулопатія, хронічний бронхіт, з 25.03.2019 року до 01.03.2020 року. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, в період роботи позивача на підприємстві відповідача, втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що протягом тривалого часу відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, почуття розпачу, тривоги, дратівливості, та поганому сні на фоні сильних больових відчуттів, за станом здоров`я він не може повноцінно забезпечувати свою родину, що його також досить сильно морально пригнічує та змушує постійно лікуватися, але хронічний характер захворювань не дає надії на видужання у майбутньому. Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000,00 гривень, без утримання податку з доходів фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329) на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.). Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухваленим судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну оскаржуваного рішення в частині, визначеного судом розміру моральної шкоди та її збільшенню до заявлених у позові вимог. На думку скаржника, визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає принципам сталої судової практики під час розгляду аналогічних справ, при цьому, наводячи приклади судових справ, вказує на занижений розмір моральної шкоди, беручи до уваги процент втрати ним працездатності 50%, встановлення третьої групи інвалідності та наявність 2-х професійних захворювань. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.2 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менша розміру ста мінімальних заробітних плат. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Матеріалами справи і судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 02.03.2000 по 30.03.2010 працював підземним горноробочим, підземним кріпильником дільниці ШБУ ВАТ «Суха Балка», та з 01.11.2014 по 18.12.2018, часу звільнення за станом здоров`я, що перешкоджає роботі, працював підземним кріпильником ШБУ ВАТ «Суха Балка», та перебував у трудових правовідносинах з Відповідачем, що підтверджується трудовою книжкою та не оспорюється сторонами. (а.с.6-9). Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за №26 від 09.01.2019 року, встановлено професійний характер захворювань ОСОБА_1 : радикулопатія попереково-крижова, хронічний (пиловий) бронхіт. (а.с.14-15) 06 лютого 2019 року на підприємстві ПрАТ «Суха Балка», проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача, про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4. Вказано, що підставою для встановлення професійного характеру захворювань зазначено, що працюючи в шахто будівельному управлінні підземним кріпильником, виконував весь комплекс робіт з кріплення підземних гірничих виробок та вилучення кріплення, з монтажу, демонтажу механічної частини гірничошахтного устаткування та механізмів. Умови праці характеризувались фізичними перевантаженнями. Крім цього внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничопрохідницького устаткування підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони. Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 09.01.2019 № 26 підставою для встановлення професійних захворювань також послужив профмаршрут: 02.03.2000-30.05.2000- підземний гірничий робітник ШБУ ВАТ «Суха Балка». Причиною виникнення професійних захворювань зазначено: важкість праці, вміст пилу з вмістом вільного діоксину кремнію в повітрі робочої зони, в 2,5 рази перевищує ГДК. Враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 18 років 9 місяців в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативні акти, встановити неможливо. (а.с.16-19) Згідно копії довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №017170 від 04.04.2019, позивачу ОСОБА_1 первинно встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями радикулопатія, хронічний бронхіт, третя група інвалідності з 25.03.2019 до 01.04.2020 року, з переоглядом 01.03.2020 року. Визначено потреби у забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення, санаторно курортному лікуванні. (а.с.10-13) Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, виходив з того, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання були отримані позивачем під час виконання останнім трудових обов`язків на підприємстві відповідача, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди. Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, як і частково погоджується з доводами апеляційної скарги позивача щодо заниженого розміру стягнутої судом моральної шкоди, з огляду на наступне. Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Згідно частин 1,3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку і професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача. У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отримання ним професійного захворювання. Право на отримання виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. При цьому, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяно працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відмова потерпілому у праві на отримання від підприємства грошової суми за моральну шкоду залежно від ступеня втрати професійної працездатності має обмежувальний характер. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він визначений без повного урахування роз`яснень п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року). Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів, бере до уваги ступінь втрати професійної працездатності позивача, який становить 50%, встановлення третьої групи інвалідності у віці 40 років, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, час протягом якого позивач працював у відповідача на посаді пов`язаної з виникненням 2-х професійних захворювань, глибину і ступінь його моральних страждань, пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що настали і вважає за доцільне збільшити, визначений судом розмір моральної шкоди з 50 000 грн. (п`ятдесяти тисяч.) до 70 000 грн. (сімидесяти тисяч). Керуючись ст.ст.367, ч.1 ст.369, ст.374, ст.376, ст.ст.381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року в частині розміру моральної шкоди змінити, збільшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 з 50 000 (п`ятдесяти тисяч) до 70 000 грн. (сімидесяти тисяч). В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 16 січня 2020 року. Головуючий: Судді: