LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811456/979/19

від 13.01.2020 ·
Резолютивна:апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Кухарева Володимира Валентиновича задовольнити.

Справа № 456/979/19 Головуючий у 1 інстанції: Гула Л.В. Провадження № 22-ц/811/2565/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Шеремети Н.О. суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П. секретаря: Цапа П.М. з участю: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Кухарева Володимира Валентиновича на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2019 року, - ВСТАНОВИВ: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Публічне акціонерне товариство Банк «Траст» про стягнення заборгованості (безпідставно отримані грошові кошти) в сумі 13406,06 грн. та судових витрат по справі. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2019 року позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , третя особа Публічне акціонерне товариство Банк «Траст» про стягнення заборгованості залишено без розгляду. Ухвалу суду оскаржила Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Кухарев Володимир Валентинович, в апеляційній скарзі покликається на те, що висновки суду, викладені в ухвалі є помилковими та не ґрунтуються на законі й обставинах справи. Вказує, що висновок суду про відсутність у представника позивача ОСОБА_2 повноважень на ведення справи є безпідставним, оскільки позивачем у даній справі є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а представником позивача є ОСОБА_2 на підставі довіреності від 15.01.2019 року №27-710/19. Зазначає, що помилковим є висновок суду про те, що поданий позов підписаний від імені ПАТ Банк «Траст» особою, яка не має права її підписувати, тобто неуповноваженою особою (Фондом), оскільки позивачем у справі є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як самостійна юридична особа, відмінна від ПАТ Банк «Траст», який є третьою особою у справі. На думку апелянта, якщо суд вважав, що позов поданий неналежним позивачем, то відповідно до вимог чинного законодавства повинен був вирішити спір по суті та відмовити у задоволенні позовних вимог, а не залишати позов без розгляду. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, заперечення ОСОБА_1 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Залишаючи позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що поданий позов підписаний від імені ПАТ Банк «ТРАСТ» особою, яка не має права її підписувати. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду. Як вбачається з оскаржуваної ухвали висновки суду обґрунтовані наступним. Відповідно до статті 3 та пункту 8 частини 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом. Аналіз функцій Фонду, викладених в статтях 4, 37 вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків рішення, а з іншого, здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, у тому числі, шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку. Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. За змістом частин 1, 3, 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду у цей же строк призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі. Аналогічні приписи стосовно делегування Фондом своїх повноважень містить частина 3 статті 47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка врегульовує організацію роботи уповноваженої особи Фонду в процедурі ліквідації банку та передбачає, що всі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко зазначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі. Так, відповідно до частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", діючи як орган управління банку, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень мають право, зокрема заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду, зокрема, діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (частина 4 вказаної статті) . Аналіз першого речення частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наступного змісту: "Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:" із застосуванням граматичного способу тлумачення норм права у системному взаємозв`язку з частиною 3 статті 47 цього Закону свідчить про те, що вживання законодавцем у вказаній нормі саме розділового сполучника "або", а не єднального "та", "і" означає неможливість одночасної реалізації Фондом безпосередньо та призначеною ним уповноваженою особою тотожних функцій, зокрема органу управління неплатоспроможного банку. Таким чином, з моменту запровадження в банку тимчасової адміністрації (ліквідації) Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій та може діяти особисто або шляхом делегування своїх повноважень (всіх або частини) відповідній уповноваженій особі. При цьому банк зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб`єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. При цьому внаслідок делегування Фондом своїх повноважень ліквідатора конкретного банка визначеній ним уповноваженій особі саме остання одноосібно набуває повноважень органу управління банку та з метою їх реалізації має право, у тому числі, заявляти та підписувати від імені банку позови до суду. Натомість Фонд безпосередньо у цьому випадку (делегування повноважень), хоча і залишається носієм законодавчо закріплених за ним повноважень органу управління банку, тобто відповідних повноважень не втрачає, проте на період делегування втрачає правомочності з їх реалізації, якими на цей період наділяється виключно уповноважена особа Фонду. В іншому випадку одночасна реалізація вказаних повноважень як Фондом безпосередньо, так і уповноваженою особою Фонду, означатиме існування одночасно двох окремих органів управління юридичної особи з тотожним змістом повноважень та функцій, у тому числі представництва юридичної особи, що суперечить змісту вищенаведених положень статей 34, 37, 47 України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Враховуючи вищенаведене, Фонд безпосередньо може реалізовувати законодавчо визначені повноваження органу управління конкретного банку тільки у випадку, якщо такі повноваження не були ним делеговані уповноваженій особі або раніше делеговані повноваження уповноваженої особи були відкликані (повернуті) Фондом. Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2019 року, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Публічне акціонерне товариство Банк «Траст» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст», про стягнення заборгованості в розмірі 13406.06 грн. Позовна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підписана представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно довіреності С.В. Філоненко. Як вбачається з довіреності, виданої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виданої 15 січня 2019 року, зареєстрованої за №27-710/19, дійсної до 29.12.2019 року, Фонд гарантування вкладів фізичних особі, в особі директора розпорядника Ворушиліна Костянтина Миколайовича, уповноважив начальника відділу роботи з правоохоронними органами ПАТ Банк «Траст» Філоненка Сергія Володимировича представляти інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах про стягнення надміру сплачених коштів вкладникам банку ПАТ Банк «Траст» в органах державної виконавчої служби, Верховному Суді, апеляційних судах, загальних судах з усіма повноваженнями учасників процесу, згідно з ЦПК України, включаючи право подавати позовні заяви. Зі змісту повної заяви вбачається, що позивачем у справі є саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який звернувся до суду з позовом в своїх інтересах, а не в інтересах ПАТ Банк «Траст», який залучений позивачем до участі у справі, як третя особа, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Кухарєва В.В., який просив стягнути 13406.06 грн., вважаючи, що ОСОБА_1 без достатніх правових підстав включено в список вкладників на повернення коштів. Вищенаведене спростовує висновок суду першої інстанції про те, що позов у даній справі подано Фондом гарантування вкладів фізичних осіб від імені та саме в інтересах ПАТ Банк «Траст» та висновок суду першої інстанції про те, що така позовна заява повинна бути підписана Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст». Змістом позовної заяви також спростовується висновок суду першої інстанції про те, що внаслідок делегування повноважень органу управління ПАТ Банк «Траст» уповноваженій особі Фонду Кухареву В.В., Фонд, як юридична особа, на період делегування повноважень, позбавлений можливості реалізації ним таких повноважень, а отже, не має права звертатись особисто до суду з позовом від імені ПАТ Банк «Траст». Колегія суддів вважає, що позовна заява правомірно підписана представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Філоненком С.В. на підставі чинної довіреності, виданої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виданої 15 січня 2019 року, зареєстрованої за №27-710/19 на представництво інтересів Фонду ОСОБА_2 , оскільки позовна заява подана саме Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в інтересах Фонду, а не в інтересах ПАТ Банк «Траст», щодо якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд гарантування) прийнято рішення від 30.12.2016 № 3085 «Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк «Траст» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк «Траст» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, і всі повноваження ліквідатора делеговані уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ Банк «Траст» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 . Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин,що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Кухарева Володимира Валентиновича задовольнити. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 16.01.2020 року. Головуючий: Шеремета Н.О. Судді: Крайник Н.П. Цяцяк Р.П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»