Постанова 4804 № 220/1450/13-ц

22-ц/804/174/20 220/1450/13-ц П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 січня 2020 року м. Маріуполь Єдиний унікальний номер 220/1450/13-ц Номер провадження 22-ц/804/174/20 Донецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Ткаченко Т.Б. (суддя-доповідач), Кочегарової Л.М., Попової С.А., секретар - Сидельнікова А.В. сторони: заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року, у складі судді Фисун Л.С., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони стягувача правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В с т а н о в и в:

1. Описова частина Короткий зміст заяви 26 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») звернулось до суду із заявою, в якому просило замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі ПАТ «Родовід Банк» або Банк) на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 220/1450/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д048/АА-033/2.08.2. Заява мотивована тим, що рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24 березня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № Д048/АА-033/2.08.2. 22 травня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 14 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № Д048/АА-033/2.08.2. Зазначає, що заміна сторони правонаступником може бути проведена на будь-якій стадії процесу, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни її правонаступником задоволено. Замінено сторону (стягувача) ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул.Кудрявський Узвіз, 5-Б, м.Київ, 04053) у справі № 220/1450/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д048/АА-0.33.08.2 від 02 квітня 2008 року. Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ст.55 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, факторинг тощо). Суд послався на правову позицію, висловлену Верховним Судом в постанові від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, відповідно до якої заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження. Суд виходив з того, що копії документів, додані до заяви про заміну сторони у справі завірені належним чином, клопотань про витребування оригіналів документів від боржників та їх представника не надходило, заява підписана представником ТОВ «Вердикт Капітал», повноваження якого підтверджуються довіреністю. Суд також виходив з того, що представником боржників ОСОБА_3 не надано суду доказів того, що він звертався до суду з позовом про визнання договору № 14 від 22 травня 2019 року про відступлення прав вимоги недійсними, як і не надано відповідного рішення суду про визнання зазначеного договору недійсними. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони в справі її правонаступником підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені в заяві підтверджені доданими до неї доказами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 11 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав через суд першої інстанції апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Донецького апеляційного суду від 02 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 21 грудня 2019 року справу за заявою ТОВ «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ПАТ «Родовід Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 мотивована тим, що відповідно до п.5 договору № 14 від 22 травня 2019 року про відступлення прав вимоги заявником не надано до заяви акт прийому-передачі, наявних у Банку документів, що підтверджують права вимоги до боржників, та містять інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Вказує, що за умовами даного договору фактично відбулось фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є за своєю правовою природою договором факторингу. Надання фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Однак, інформація про ТОВ «Вердикт Капітал», як відповідної фінансової установи, не міститься в Державному реєстрі фінансових установ. Судом не враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, яка згідно з процесуальним законодавством є обов`язковою для застосування судами України. Посилається також на те, що відповідно до положень ч.1 статті 512 ЦК України отримання прав кредитора внаслідок укладення правочину та правонаступництво - окремі підстави для заміни кредитора у зобов`язанні. Заявник просить замінити сторону у цивільній справі на правонаступника (п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України). При цьому відсутні вимоги стосовно заміни сторони у цивільній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України. Прохальна частина заяви ТОВ «Вердикт Капітал» містить вимогу заміни сторони правонаступником (ч. 2 ст. 512 ЦК України), однак не містить вимоги заміни сторони внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ч. 1 ст. 512 ЦК України). Відзив на апеляційну скаргу заявник ТОВ «Вердикт Капітал» та заінтересована особа ПАТ «Родовід Банк» до суду не подали. Фактичні обставини справи, встановлені судом Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02 червня 2014 року, первісні позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним задоволено частково, стягнуто в солідарному поряду з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» суму заборгованості за кредитним договором № Д048/АА-0.33.08.2 від 02 квітня 2008 року у розмірі 153698,68 грн., а також за прострочку виконання грошового зобов`язання - 153698,68 грн., відповідальність за порушення грошового зобов`язання - 9108,24 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441,00 грн., а всього 319942,60 грн (т.1 а.с. 129 -130, 178 -179). На підставі договору про відступлення прав вимоги № 14 від 22 травня 2019 року ПАТ «Родовід Банк» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал», фінансова установа, яка здійснює свою діяльність і відповідно до законодавства України, код ЄДРПОУ: 36799749 (Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 249) набуло право вимоги заборгованості до позичальників та поручителів за кредитними договорами та договорами поруки, згідно реєстру у Додатку № 1 до договору. Пунктом 4 договору визначено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 2437561,35 грн (т.1 а.с. 196 - 198). На виконання умов договору ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 61 від 17 травня 2019 року (т.1 а.с.205). Згідно з додатком № 1 до договору № 14 про відступлення права вимоги від 22 травня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» придбано права за кредитним договором № Д048/АА-0.33.08.2 від 02 квітня 2008 року, укладеним між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 та договором поруки № ДО48/АА-033/2,02.2 від 02 квітня 2008 року, укладеним між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 (т.1 а.с.193 - 195). Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Вердикт Капітал» внесено до реєстру 19.11.2009, ідентифікаційний номер юридичної особи 36799749 ( т.1 а.с. 201 -202). Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24 березня 2014 року набрало законної сили 02 червня 2014 року, його оригінал знаходиться в матеріалах цивільної справи № 220/1450/13-ц, яка передана на зберігання до архіву Великоновосілківського районного суду Донецької області. 2.

Мотивувальна частина Позиція Донецького апеляційного суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з положеннями статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У судове засідання суду апеляційної інстанції заінтересовані особи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (т.2 а.с.79-88). Про обізнаність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи підтвердив в апеляційному суді їх представник ОСОБА_3 . В апеляційному суді представник заінтересованих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надав пояснення, аналогічні доводам апеляційної скарги, пояснив також, що виконавче провадження відносно боржників відкрито в різних органах державної виконавчої служби, оскільки вони проживають в різних населених пунктах, та виконавчі провадження не завершені. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони, заперечення представника ТОВ «Вердикт Капітал» - Бовгиря О.П., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ухвали суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. Мотиви, з яких виходить Донецький апеляційний суд, та застосовані норми права Процесуальне правонаступництво визначається як заміна сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб`єктів прав або обов`язків у матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких існує спір або розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснене процесуальне правонаступництво. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина 2 стаття 11 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до статті 442 ЦПК України, частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (за заявою сторони, а також заінтересованої особи). Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Виходячи з цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами матеріально-правовою підставою звернення із заявою про заміну стягувача (сторони виконавчого провадження) стало укладення 22 травня 2019 року між позивачем Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» договору № 14 про відступлення прав вимоги, а також норми статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України. Саме вказаною матеріально-правовою підставою обґрунтована заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони стягувача його правонаступником, зазначена підстава розглянута судом, за наслідком якого прийнято судове рішення про задоволення заяви та заміну сторони (стягувача) ПАТ «Родовід Капітал» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал». Враховуючи те, що внаслідок передання ПАТ «Родовід Капітал» своїх прав ТОВ «Вердикт Капітал» за договором відступлення прав вимоги до останнього переходять права первісного кредитора в зобов`язанні, зазначення судом його, як правонаступника первісного кредитора, не свідчить про те, що судом ухвалено рішення з інших матеріально-правових підстав. З огляду на наведене вище, посилання в апеляційній скарзі на ухвалення судового рішення з інших матеріально-правових підстав, ніж зазначено в заяві, а саме заміни кредитора в зобов`язанні внаслідок правонаступництва (пункт 2 частини 1 статті 512 ЦК України) є безпідставними. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Тобто, судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заяви про заміну сторони у справі. Необґрунтованими є посилання в апеляційній скарзі на відсутність підстав для задоволення заяви про заміну сторони стягувача з тих підстав, що ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» не мали права укладати договір № 14 про відступлення прав вимоги від 22 травня 2019 року, оскільки останнє не відноситься до фінансової установи, яка може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу. Статтею 204 цього Кодексу передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доводи апеляційної скарги зводяться до аналізу договору про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченко А.М., відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № Д048/АА-033.08.2 від 02 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 , та без врахування положень статті 204 ЦК України, якою передбачена презумпція правомірності правочину. При цьому, недійсність указаного Договору про відступлення прав вимоги прямо не встановлена законом, судом указаний правочин недійсним не визнавався. Колегія суддів також звертає увагу і на те, що при вирішенні питання заміни сторони стягувача виконавчого провадження, предметом розгляду не є зміст договору відступлення права вимоги, а є лише вирішенням процесуального питання, пов`язаного з виконанням судових рішень у цивільних справах, унаслідок чого посилання суду на постанову Великої палати Верховного суду від 11 вересня 2018 року по справі №909/968/16, предметом розгляду якої були матеріально-правові вимоги про визнання недійсними договорів, є безпідставними. Суд апеляційної інстанції не погоджується і з доводами апеляційної скарги про те, що в Державному реєстрі фінансових установ не міститься інформація про те, що ТОВ «Вердикт Капітал» є особою, яка надає фінансової послуги, оскільки зазначене спростовується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з якою видом діяльності вказаного товариства є лізинг та надання інших фінансових послуг, про що є інформація і в Державному реєстрі фінансових установ. У даному провадженні розглядається процесуальне питання, а не матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд має ухвалити рішення. Безпідставні і доводи апеляційної скарги щодо нікчемності укладеного між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» Договору № 14 про відступлення прав вимоги від 22 травня 2019 року, з посиланням на те, що останнє не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» які можуть надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу. Відповідно до пункту 1 статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та держане регулювання ринків фінансових послуг» ліцензуванню підлягають наступні послуги: страхова діяльність; діяльність з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Отже, в наведеному переліку послуги факторингу відсутні, а відтак зазначеним законом не передбачено наявність ліцензії для надання послуг факторингу. Відповідно до статей 4, 5 ,7 Закону України «Про фінансові послуги та держане регулювання ринків фінансових послуг» фактор на момент укладення договору факторингу повинен мати статус фінансової установи та бути включено до державного реєстру фінансових установ. З інформації Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» включено до Державного реєстру фінансових установ (т.2 а.с.76). Посилання в апеляційній скарзі на Розпорядження від 03 квітня 2009 року № 231 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послу» є безпідставним, оскільки на момент укладення між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» Договору № 14 про відступлення прав вимоги від 22 травня 2019 року зазначене розпорядження втратило чиніть на підставі Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 1926 від 13 серпня 2015 року. Апеляційним судом відхиляються і доводи апеляційної скарги щодо ненадання до матеріалів справи акту прийому - передачі та наявних у Банку документів, що підтверджують право вимоги заявника до боржників. Відповідно до пунктів 2, 4 Договору № 14 про відступлення прав вимоги від 22 травня 2019 року, новий кредитор в день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше отримання Банком у повному обсязі коштів, у сумі 2 437 561,35 грн., набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, указаних у Додатку № 1 до цього Договору та сплати штрафних санкцій у розмірах, передбачених Основними договорами. Зобов`язання за Основним договором, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк», право вимоги за яким передано ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі вказаного вище Договору № 14 про відступлення прав вимоги від 22 травня 2019 року, включено до Додатку № 1 до цього Договору за № 362 (т.1 а.с.193 - 195). Перерахування заявником грошових коштів за вказаним договором відступлення прав вимоги підтверджується платіжним дорученням № 61 від 17 травня 2019 року (т.1 а.с.205), та первісний стягувач ПАТ «Родовід Банк» не заперечує щодо передання свого права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Колегія суддів також звертає увагу на те, що ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до суду з даною заявою на підставі ст. 442 ЦПК України, пославшись як на підставу такого звернення на Договір про відступлення прав вимоги від 22 травня 2019 року, укладений між ПАТ «Родовід Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченко А.М., та ТОВ «Вердикт Капітал», тобто за вирішенням процесуального питання, пов`язаного з виконанням судових рішень у цивільних справах, унаслідок чого посилання в апеляційній скарзі про межі заявлених вимог, є помилковим. Виконавче провадження, відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», є завершальною стадією судового провадження. На час розгляду справи відкриті виконавчі провадження, проводиться виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, яке набрало чинності, та вони не завершені. За таких обставин, формулювання заявником своїх вимог в такій редакції, як заміна сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, не свідчить про те, що останній звернувся із заявою про заміну сторони у справі, яка відбувається на стадії розгляду справи судом при розгляді позовних вимог. Вимоги заявника зводяться до заміни сторони стягувача, тобто сторони виконавчого провадження. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, в межах вимог заяви та доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. У зв`язку з чим, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складений 17 січня 2020 року. Судді: Т.Б.Ткаченко Л.М.Кочегарова С.А.Попова