Постанова 4873 № 910/8154/19
від 15.01.2020 ·ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" січня 2020 р. Справа№ 910/8154/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Калатай Н.Ф. суддів: Мартюк А.І. Зубець Л.П. при секретарі Рибчич А. В. За участю представників: від позивача: Доброчинська А.С. - адвокат від третьої особи 1: Комліченко В.С. - адвокат від інших учасників судового процесу: не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 про забезпечення позову у справі № 910/8154/19 (суддя Підченко Ю.О.) за позовом ОСОБА_2 до
1. ОСОБА_3
2. ОСОБА_4
3. ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів
1. ОСОБА_5
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд» про стягнення 600 000,00 доларів США за попереднім договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд» ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно грошових коштів в сумі 600 000,00 доларів США, переданих позивачем відповідачам на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд» від 22.04.2019. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8154/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_5 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд», підготовче засідання призначено на 12.08.2019. 16.07.2019 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, за наслідками розгляду якої ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/8154/19 відмовлено у її задоволенні. У підготовчому засіданні 12.08.2019 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 28.08.2019, яку занесено до протоколу судового засідання. 15.08.2019 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив: - заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, проводити будь-які реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд», в тому числі, щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб цього товариства; - накласти арешт та заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна яке належить на праві власності відповідачу 1 та відповідачу 3 згідно з наведеним переліком. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2019, з урахуванням ухвали про виправлення описок від 27.08.2019 у справі № 910/8154/19, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт та заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, яке належить на праві власності відповідачу 1 та відповідачу 3 згідно з наведеним переліком. Постановляючи вказану ухвалу в частині задоволення вимог заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами вчиняються дії на відчуження вищевказаного майна, а відтак, невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Відмовляючи у задоволенні заяви в частині заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, проводити будь-які реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд», в тому числі, щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб цього товариства, суд першої інстанції зазначив про те, що: - різновид заходу забезпечення позову має бути, серед іншого, співмірним з предметом позову, заявленого у справі, у якій вживаються відповідні заходи, проте вказаний захід забезпечення позову є неспівмірним з предметом позову про стягнення 600 000, 00 доларів США; - позивачем не обґрунтовано, яким чином невжиття вищеперелічених дій ускладнить чи унеможливить ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Не погоджуючись з ухвалою, 29.08.2019 ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/8154/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити та скасувати накладення арешту на майно. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/8154/19 повернуто без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою від 19.08.2019, 07.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/8154/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити та скасувати накладення арешту на майно. В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорювана ухвала не відповідає вимогам ГПК України. В обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що: - будь-яких оголошень щодо продажу спірного майна ним не подавалось, апелянт не мав та не має наміру продавати належні йому земельні ділянки та автомобілі, а надані позивачем на підтвердження обставин продажу майна роздруківки з сайту оголошень ОЛХ є сфабрикованими та не містять ніякої інформації про розміщення таких оголошень саме апелянтом; - у провадженні СВ Подільського УП ГУНП в місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 12019100070002603 від 23.07.2019 відносно позивача за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України (шахрайство при стягненні грошових коштів за попереднім договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд» від 22.04.2019), у якому 11.08.2019 було допитано позивача, який під час допиту підтвердив, що фактичного передання грошових коштів в сумі 600 000,00 доларів США не відбулось, а позивач, начебто, передав лише грошові кошти в розмірі 300 000,00 доларів США; - даний спір в цілому має очевидно штучний характер та має ознаки відсутності предмету позову взагалі, свідчить про певну домовленість між собою позивача та третьої особи 1, спрямовану на введення апелянта та відповідача 2 в боргові зобов`язання, оскільки позивач та третя особа 1 перебувають у близьких відносинах близько 15 років, а третя особа 1 винна значну суму коштів позивачу; - з третьою особою 1, яка укладала спірний договір та видала розписку про отримання грошових коштів, у апелянта та відповідача 2 склались конфліктні відносини у зв`язку з тим, що третя особа 1 та відповідача 2, яка є донькою апелянта, перебувають на стадії розірвання шлюбу та конфліктного поділу майна подружжя (Голосіївський районний суд м. Києва, справи № 752/8894/19); - позивач вказав майно, на яке може бути накладений арешт, проте не зазначив його вартість та не надав інформації про майновий стан апелянта та відповідача 2, проте судом першої інстанції даний факт не взято до уваги при прийнятті рішення про забезпечення позову, в той час як відсутність таких відомостей унеможливлює вирішення питання щодо забезпечення позову з додержанням принципу співмірності позовних вимог; - заходи забезпечення позову, вжиті Господарським судом міста Києва, не відповідають предмету позову та не є співмірними до позовних вимог, тобто відсутній зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 18.11.2019 справа № 910/8154/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Мартюк А.І., Зубець Л.П. При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником до апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами відповідачу 2 - ОСОБА_4 , з огляду на що ухвалою від 21.11.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами відповідачу 2 - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . 06.12.2019 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано опис вкладення та накладна № 0405344431000 від 04.12.2019 щодо надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами відповідачу 2 - ОСОБА_4 . За таких обставин, ухвалою від 10.12.2019: - ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/8154/19; - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/8154/19; - встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 21.12.2019; - учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2); - призначено справу № 910/8154/19 до розгляду на 24.12.2019 о 12:00; - сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги. 24.12.2019 до суду від відповідача 2 надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій відповідач 2 просить розглянути подану ним скаргу без його участі, повідомляє про те, що скаргу підтримує у повному обсязі та наполягає на її задоволенні та просить направити ухвалу суду про прийняте судове рішення на зазначену у заяві адресу. У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Калатай Н.Ф. у відпустці з 16.12.2019 по 26.12.2019, судове засідання призначене на 24.12.2019 не відбулось, з огляду на що ухвалою від 27.12.2019 розгляд справи призначено на 15.01.2019 о 15:20. 08.01.2020 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив визнати поважними причини пропуску строку на його подання. Щодо вказаного клопотання колегія суддів зазначає таке. Клопотання обґрунтовано тим, що про позивач не отримував а ні апеляційну скаргу а ні ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки всі документи направлялись за адресою реєстрації позивача, в той час як він має іншу адресу: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, корп. н/п, оф. 47, про що було достойменно відомо апелянту, оскільки інші документи направляються ним саме на вказану адресу. Частиною 1 ст. 263 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Ухвалою від 10.12.2019, якою відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/8154/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 21.12.2019. Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Статтею 114 ГПК України встановлено, що: - суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. - строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119). За приписами ч. 3 ст. 119 ГПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 119). З матеріалів справи слідує, що всі судові документи направлялись за адресою позивача, зазначеною апелянтом в апеляційній скарзі (АДРЕСА_4 ), та повертались з вказаної адреси з відміткою пошти про те, що адресат за цією адресою не проживає. З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає за можливе поновити строк для надання позивачу можливості реалізувати право на подання відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, з посиланням на те, що на даний час відповідачі вживають активні дії щодо відчуження майна, що матеріли кримінального провадження жодним чином не стосуються предмету доказування у цьому апеляційному провадженні, що загальна вартість рухомого та нерухомого майна, на яке позивач просив накласти арешт в якості забезпечення позову (з врахуванням найвищої ринкової вартості автомобілів згідно з об`явами про продаж), становить 13 849 750,00 грн., що є менше за суму позову, просить відхилити доводи викладені в апеляційній скарзі, у зв`язку з невідповідністю нормам матеріального та процесуального права та залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. До вказаного відзиву на апеляційну скаргу позивачем додані додаткові докази, частину з яких ним було подано до суду першої інстанції разом із заявою про забезпечення позову і які в зв`язку з цим не можуть вважатися додатковими доказами, а частина - станом на дату винесення оспорюваної ухвали не існувала. Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України). Частинами 3, 4 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 № 7 встановлено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази. Підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта. Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права. Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює позивачу більш сприятливі, аніж відповідачу умови в розгляді конкретної справи. Колегія суддів зазначає про те, що за приписами ГПК Україна надання учасником судового процесу нових доказів у справі, які станом на дату винесення судового рішення не існували, не віднесено до підстав для скасування такого судового рішення, а відтак, такі документи не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як додаткові докази. Станом на 20.02.2019 до суду інших відзивів, клопотань та інших заперечень не надходило. Відповідачі та третя особа 2 представників в судове засідання не направили, відповідачі 1, 2 та третя особа 2 про причини неявки суду не повідомили. Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідачів та третьої особи 2 за наявними матеріалами апеляційного провадження. В судовому засіданні представники позивача та третьої особи 1 проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оспорювань ухвалу суду першої інстанції - без змін. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи 1, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке. Позов заявлено про стягнення з відповідачів солідарно грошових коштів в сумі 600 000,00 доларів США, переданих позивачем відповідачам на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд» від 22.04.2019 (далі Попередній договір). В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що на виконання умов Попереднього договору ним відповідачам було передано грошові кошти в сумі 600 000,00 доларів США як аванс за придбання частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд» в розмірі 74,68 % статутного капіталу, проте відповідачі, в порушення умов вказаного Договору, не уклали відповідний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі. 15.08.2019 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив: 1. заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, проводити будь-які реєстраційні дії щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 15, офіс 10, ідентифікаційний код 40554658), в тому числі, щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб цього товариства; 2. до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі накласти арешт та заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ), а саме: - земельної ділянки, реєстраційний номер 1524753532231, Кадастровий номер: 3223186800:03:013:0002, площею 0.0883 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці; - земельної ділянки, реєстраційний номер 1425141432231, Кадастровий номер: 3223186800:03:013:0004, площею 0.6082 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці; - земельної ділянки, реєстраційний номер 795049532231 кадастровий номер: 3223186800:03:013:0029, площею 0.3894 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованої за адресою Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці; - земельної ділянки, реєстраційний номер 162447980000, кадастровий номер 8000000000:79:003:0024, площею 0.0321 га, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Волзька, земельна ділянка, 62; 3. до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у даній справі накласти арешт та заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав на нерухфме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), а саме: - земельної ділянки, реєстраційний номер 795115832231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0030, площею (га): 0.3538, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Київській обл., Обухівського р., с/рада. Підгірцівська; - земельної ділянки, реєстраційний номер 1478331432231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0032, площею, 0.2323 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівського району, с/рада. Підгірцівська; - земельної ділянки, реєстраційний номер 1478315332231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0003, площею 0.023 га, з Цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська; - земельної ділянки реєстраційний номер 1478188632231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0033, площею 0.2093 га, з Цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська; - земельної ділянки, реєстраційний номер 1478291632231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0036 площею 0.232 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська; - земельної ділянки, кадастровий номер: 3223186801:13:009:0049, площею 0.2501 га, з цільовим призначенням: для будівництва, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада, Підгірцівська; - земельної ділянки, кадастровий номер: 3223186801:13:011:0001, площею 0.4184 га, з цільовим призначенням: обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада Підгірцівська; - земельної ділянки, кадастровий номер: 3223186801:13:010:0018, площею 0.0122 га, з цільовим призначенням: обслуговування сільського господарства, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська; - земельної ділянки, кадастровий номер: 3223186801:13:010:0019, площею 0.25 га, з цільовим призначенням: для будівництва, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська; - квартири, реєстраційний номер 31584226, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 загальна площа (кв.м): 82,5, Житлова площа (кв.м): 56,1; - житлового будинку реєстраційний номер 302919332231, загальна площа (кв.м): 226.5, житлова площа (кв.м): 99.7, розташованого за адресою: АДРЕСА_7, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3223186800:03:013:0043, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку; - квартиру, реєстраційний номер 31583878, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ; загальна площа (кв.м): 123,1 Житлова площа (кв.м): 42,6; 4. накласти арешт на автомобіль марки Porshe Cayenne, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_3 , колір - червоний, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ), до набрання рішенням законної сили; 5. накласти арешт на автомобіль марки Mitsubishi Pajero Wagon, 2006 року випуску, кузов НОМЕР_4 , колір - сірий, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ), до набрання рішенням законної сили. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач послався на те, що: - відповідачами не виконано як п. 1.1 Попереднього договору, а саме, не укладено з позивачем основного Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд», так і умови вказаного договору в частині повернення суми авансу; - відповідачі відізвали довіреності, надані третій особі 1 для ведення справ з управління та ведення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд», які були надані для вчинення Попереднього договору, що підтверджується копіями витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 23.04.2019 № 39094760, № 39094962 № 39095034, а також копіями заяв відповідачів, та свідчить про те, що дії відповідачів заздалегідь були узгодженими і не направленими на укладання договору купівлі-продажу корпоративних прав, як це передбачено умовами Попереднього договору і на настання реальних наслідків правочину; - відповідачі вчиняють дії щодо продажу належного їм майна: 1. так, позивачем надано оголошення, розміщене на електронному ресурсі «Сервіс оголошень OLX» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 8000000000:79:003:0024 площею 0,0321 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_8, що перебуває у власності відповідача 1; 2. відповідачами в мережі Інтернет також розміщено оголошення про продаж земельних ділянок: кадастровий номер: 3223186800:03:013:0029, площею 0.38 соток, розташованої за адресою Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці; кадастровий номер: 3223186800:03:013:0004, площею 0.60 соток, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці; 3. підтвердженням вчинення дій щодо відчуження земельних ділянок також є публікації в газетах відповідача 3 про втрату державних актів на земельні ділянки - кадастровий номер: 3223186800:03:009:0049, розташованої за адресою: АДРЕСА_9; кадастровий номер: 3223186800:03:010:0018, розташованої за адресою: АДРЕСА_9; кадастровий номер 3223186800:03:011:0001, розташованої за адресою: АДРЕСА_9; кадастровий номер 3223186801:13:0091:0017, розташованої за адресою: АДРЕСА_9; - відповідачі вживають заходи щодо реалізації належного їм майна за ціною, яка не відповідає ринковій вартості. Так, згідно з відповіддю на адвокатський запит Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 23.07.2019 № 31/26-448Аз про надання інформації та копій документів, відповідач 2, станом на 18.07.2019, відчужила автомобілі Mitsubishi Pajero Wagon, 2006 року випуску, кузов НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 , відповідно до договору купівлі-продажу № 8046/2019/1431553, укладеного 24.04.2019, а також, автомобіль Porshe Cayenne, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_6 , на користь відповідача 1, що підтверджується копіями договорів комісії від 24.04.2019 № 6200/19/008663 та купівлі-продажу від 24.04.2019 № 6200/19/008663. При цьому вартість автомобіля Porshe Cayenne за договором встановлено - 10 000,00 грн.; - до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про заволодіння майном шахрайським способом та крадіжку у великих розмірах (копія витягу долучена до матеріалів заяви). На думку заявника, невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, реалізація відповідачами майна зареєстрованого за ними, унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2019, з урахуванням ухвали про виправлення описок від 27.08.2019 у справі № 910/8154/19, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт та заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, яке належить на праві власності відповідачу 1 та відповідачу 3 згідно з наведеним переліком, в решті вимог заяви відмовлено. За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає, що, як вбачається з тексту апеляційної скарги у цій справі, ухвала суду першої інстанції відповідачем 3 оскаржується лише в частині задоволених вимог про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак, враховуючи, що ухвала в частині відмови у вжитті заходів забезпечення позову (в частині відмови у задоволенні вимог про заборону державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, проводити будь-які реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд», в тому числі, щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб цього товариства - примітка суду) не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається. Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції ухвали в частині відмови у вжитті заходів забезпечення позову. Щодо вимог заяви в частині накладення арешту та заборонни органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, яке належить на праві власності відповідачу 1 та відповідачу 3 згідно з наведеним переліком, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Зі змісту поданої позивачем заяви про забезпечення позову слідує, що як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову, позивач послався на те, що відповідачі не виконали як зобов`язання щодо укладення основного договору, так і зобов`язання щодо повернення отриманого від позивача авансу, а також вчиняють дії щодо продажу належного їм майна, в тому числі, за ціною, явно нижче ринкової. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а достатньо обґрунтованими підставами для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Водночас саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Таким чином, виходячи з приписів чинного законодавства, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантії реального виконання рішення, а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України). Отже, у спірному випадку саме на позивача покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Колегія суддів вважає вірними висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази свідчать про те, що відповідачі вчиняють дії щодо продажу належного їм майна, що, враховуючи, що предметом цього позову є стягнення грошових коштів у загальній сумі 600 000,00 доларів США, свідчить про те, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Щодо посилання апелянта на те, що будь-яких оголошень щодо продажу спірного майна ним не подавалось, апелянт не мав та не має наміру продавати належні йому земельні ділянки та автомобілі, а надані позивачем на підтвердження обставин продажу майна роздруківки з сайту оголошень ОЛХ є сфабрикованими та не містять ніякої інформації про розміщення таких оголошень саме апелянтом, колегія суддів зазначає про те, що окрім оголошень з мережі Інтернет позивачем надано копії договорів купівлі-продажу автомобілів Mitsubishi Pajero Wagon, 2006 року випуску, кузов НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 та Porshe Cayenne, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_6 , які є беззаперечними доказами реалізації майна. Також колегія суддів зауважує апелянтові на тому, що, за його твердженням, він не мав та не має наміру продавати належні йому земельні ділянки та автомобілі, а відтак, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне апелянту майно не буде мати для нього негативних наслідків, а застосування такого заходу не порушує прав та охоронюваних законом інтересів апелянта у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Посилання апелянта на те, що: - у провадженні СВ Подільського УП ГУНП в місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 12019100070002603 від 23.07.2019 відносно позивача за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України (шахрайство при стягненні грошових коштів за попереднім договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Естет Прайм Буд» від 22.04.2019), у якому 11.08.2019 було допитано позивача, який під час допиту підтвердив, що фактичного передання грошових коштів в сумі 600 000,00 доларів США не відбулось, а позивач, начебто, передав лише грошові кошти в розмірі 300 000,00 доларів США; - даний спір в цілому має очевидно штучний характер та має ознаки відсутності предмету позову взагалі, свідчить про певну домовленість між собою позивача та третьої особи 1, спрямовану на введення апелянта та відповідача 2 в боргові зобов`язання, оскільки позивач та третя особа 1 перебувають у близьких відносинах близько 15 років, а третя особа 1 винна значну суму коштів позивачу; - з третьою особою 1, яка укладала спірний договір та видала розписку про отримання грошових коштів, у апелянта та відповідача 2 склались конфліктні відносини у зв`язку з тим, що третя особа 1 та відповідач 2, яка є донькою апелянта, перебувають на стадії розірвання шлюбу та конфліктного поділу майна подружжя (Голосіївський районний суд м. Києва, справи № 752/8894/19), колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки звернення до суду з позовом є правом особи, а наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог буде встановлюватись судом під час вирішення спору сторін по суті. Щодо посилань апелянта на те, що позивач, вказав майно, на яке може бути накладений арешт, проте не зазначив його вартість та не надав інформації про майновий стан апелянта та відповідача 2, проте судом першої інстанції даний факт не взято до уваги при прийнятті рішення про забезпечення позову, в той час як відсутність таких відомостей унеможливлює вирішення питання щодо забезпечення позову з додержанням принципу співмірності позовних вимог, колегія суддів зазначає, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову надані наявні в нього докази на підтвердження ринкової вартості спірного майна, з яких слідує, що заходи забезпечення позову, вжиті Господарським судом міста Києва, відповідають предмету позову та є співмірними до позовних вимог, в той час як доказів на спростування вказаних обставин апелянтом суду не надано. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане майно, оскільки є очевидною небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких може стати неможливим без прийняття вищезазначених заходів забезпечення позову та для відновлення цих прав необхідні будуть значні зусилля та витрати. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову в частині накладення арешту та заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, яке належить на праві власності відповідачу 1 та відповідачу 3 згідно з наведеним переліком. Ухвала суду першої інстанції в цій частини залишається без змін. Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/8154/19 в оскаржуваній частині та для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні. Оскільки в цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України). Керуючись ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північного апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/8154/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/8154/19 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/8154/19. Повний текст постанови складено: 16.01.2020 Головуючий суддя Н.Ф. Калатай Судді А.І. Мартюк Л.П. Зубець