Ухвала КЦС ВС № 524/4159/19
від 15.01.2020 · ЦивільнаУхвала 15 січня 2020 року м. Київ справа № 524/4159/19 провадження № 61-695ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягненнятрьох процентів річних у сумі 8 430 грн та 126 015,54 грн інфляційних втрат. В обґрунтування позову зазначав, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30 квітня 2014 року у справі № 524/436/14 з відповідача на його користь стягнуто 97 450 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. На виконання вказаного рішення,Автозаводським районним судом м. Кременчука 21 травня 2014 року видано виконавчий лист. Посилаючись на те, що відповідач своєчасно не виконав вказане грошове зобов`язання, позивач просив стягнути з останнього три проценти річних та інфляційні втрати, відповідно до статті 625 ЦК України. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 01 червня 2016 року по 01 квітня 2019 року інфляційні втрати в сумі 11 014,11 грн, три проценти річних від простроченої суми 2 868,88 грн, а всього - 13 882,99 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 жовтня 2019 року залишено без змін. 02 січня 2019 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у даній справі становить 134 445,54 грн (8 430 + 126 015,54), що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на час подання касаційної скарги (2 102 грн * 100 = 210 200 грн, де 2 102 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»). Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Верховним Судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Разом із тим, Касаційний цивільний суд вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко