Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 351/1268/15-ц

Справа № 351/1268/15-ц Провадження № 22-ц/4808/190/20 Головуючий у 1 інстанції Калиновський М. М. Суддя-доповідач Василишин П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: Головуючої Василишин Л.В., суддів: Горейко М.Д., Максюти І.О. секретаря Капущак С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Підвисоцька сільська рада, про знесення огорожі та повернення самовільно захопленої земельної ділянки, за апеляційною скаргоюОСОБА_3 на ухвалу Снятинського районного суду від 04 листопада 2019 року,- в с т а н о в и в: У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Підвисоцька сільська рада. ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача знести самовільно встановлену металеву огорожу і повернути їй самовільно захоплену земельну ділянку площею 2,83 м.кв. згідно акту від 17.02.2014 року, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Ухвалою Снятинського районного суду від 04 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про залучення в якості правонаступника позивачки ОСОБА_1 її доньки ОСОБА_3 до участі у справі. Провадження у справі закрито, у зв`язку із смертю позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 на ухвалу суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону. Апелянт вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивачка ОСОБА_1 За заповітом від 25.02.2014 року єдиним спадкоємцем покійної є її дочка ОСОБА_3 , яка на час смерті проживала із спадкодавцем та відповіднодо ст.1268 ЦК України прийняла спадщину. За правилами ст.55 ЦПК України в разі смерті фізичної особи суд залучає до участі у справіправонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу. Апелянт звенулась до суду із заявою про її залучення до справи в якості правонаступника покійної ОСОБА_4 Суд закрив провадження, оскільки ОСОБА_3 ще не отримала свідоцтва про право на спадщину. Апелянт не погоджується з таким висновком та посилається на приписи ст.1296 ЦК України про те, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. За даними довідки, виданої нотаріусом, спадкоємцем ОСОБА_1 є ОСОБА_3 . Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Крім цього, апелянт вважає, що оскільки земельна ділянка, що знаходилась в користуванні ОСОБА_1 , не приватизована і на ній розміщені житловий будинок із господарськими будівлями, то право користування нею успадковується на загальних підставах, так як відповідно до ч.2 ст.1225 ЦК Українидо спадкоємців житлового будинку, інших будівель і споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. ОСОБА_3 також зазначила, що відповідно до ч.1 ст.255 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництво. Апелянт вважає, що належними доказами підтверджено прийняття нею спадщини, а тому відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України вважається, що спадщина належить їй з моменту відкриття. З наведених підстав просила оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В засідання апеляційного суду сторони не з`явилися. Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Матеріалами справи встановлено, що у серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Підвисоцька сільська рада про зобов`язання відповідача знести самовільно встановлену металеву огорожу і повернути їй самовільно захоплену земельну ділянку площею 2,83 м.кв. згідно акту від 17.02.2014 року, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Ухвалою Снятинського районного суду від 21.09.2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача- Підвисоцька сільська рада, про знесення огорожі та повернення самовільно захопленої земельної ділянки (а.с.26). 16.10.2019 року до Снятинського районного суду звернулась ОСОБА_3 із заявою про залучення її до участі у справі в якості правонаступника позивачки ОСОБА_1 , оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. Заява також обгрунтована тим, що ОСОБА_3 є дочкою позивачки, та спадкоємцем майна покійної згідно заповіту від 25.02.2014 року. ОСОБА_3 також вказала, що вона проживала із мамою на час її смерті, а тому вважається такою, що прийняла спадщину за правилами ст.1268 ЦК України. Закриваючи провадження, суд першої інстанції виходив з того, що наданими суду документами не підтверджено право на підтримання позовних вимог, оскільки заведена тільки спадкова справа за № 22/2019 на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом № 51 від 23.01.2019р. ОСОБА_3 . Однак, у судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_3 на даний час відсутнє свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку. За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 не набула у встановленому законом порядку право на спадкове майно земельну ділянку після смерті ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що ухвала постановлена з порушенням вимог ЦПК України, з огляду на наступне. Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивачка по справі ОСОБА_5 (а.с.183). Встановлено, що 25.02.2014 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким все своє майно заповіла дочці ОСОБА_3 (а.с.184). Згідно довідки Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 05.09.2019 року №1958/02-14 після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа за №22/2019 на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом №51 від 23.01.2019 року ОСОБА_3 . Інших спадкоємців немає (а.с.185). За даними довідки Підвисоцької сільської ради від 30.09.2019 року ОСОБА_3 на день смерті ОСОБА_1 в будинку в АДРЕСА_1 була зареєстрована дочка ОСОБА_3 (а.с.186). Отже, ОСОБА_3 у встановленому законодавством порядку прийняла спадщину після смерті позивачки ОСОБА_5 і є її правонаступником в матеріальному правовідношенні. У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статею 608 цього Кодексу. Правовідносини, з приводу яких виник спір у цій справі, стосуються права користування земельною, а відтак допускають правонаступництво. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Враховуючи обставини справи та предмет спору, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження не грунтується на положеннях процесуального закону. Посилання суду першої інстанції на відсутність у ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину не спростовує обставини прийняття ОСОБА_3 спадщини по смерті матері та набуття нею статуту правонаступника у матеріальних правовідносинах, оскільки за приписами цивільного законодавства право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч.3 ст.1223 ЦК України), спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від часу прийняття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України), а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України). Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164. Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував в повній мірі, чим допустив порушення норм процесуального права, що відповідно до положень ст.379 ЦПК України є безумовною підставою для її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити. Ухвалу Снятинського районного суду від 04 листопада 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуюча: Василишин Л.В. Судді: Горейко М.Д. Максюта І.О.