Постанова 4856 № 240/9088/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9088/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна Суддя-доповідач - Іваненко Т.В. 16 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року (місце ухвалення рішення - м.Житомир, повний текст складено 10.09.2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю., в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо невключення інформації про рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме 38 000,00 (Тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, у ПАТ "Банк Михайлівський" до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком відкритим у ПАТ "Банк Михайлівський" на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 38 000,00 (Тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб протиправно та за відсутності відповідних правових підстав не включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 у ПАТ "Банк Михайлівський", що фактично позбавляє позивача права на отримання відшкодування коштів у розмірі 38 000,00 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, щодо невключення інформації про рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 , а саме 38 000 гривень 00 копійок, у ПАТ "Банк Михайлівський" до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком відкритим у ПАТ "Банк Михайлівський" на ім`я ОСОБА_1 на суму 38 000 гривень 00 копійок. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Доводи апелянта, зокрема обґрунтовані тим, що уповноваженою особою не було допущено бездіяльність, а навпаки, здійснились всі передбачені законом дії в порядку та в строки, визначені законодавством, тому висновки суду першої інстанції є помилковими. Апелянт вказує, що кошти у розмірі 38,000 грн були предметом договору позики від 11 травня 2016 року №980-083-000237239 між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Наголошує, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи не поширюються гарантії щодо їх відшкодування. Сторони в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги та жоден з учасників справи в судове засідання не з`явився, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між ОСОБА_1 та небанківською фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно- інвестиційний центр" (через повіреного ПАТ "Банк Михайлівський" 11 травня 2016 рок було укладено Договір №980-083-000237239 Капітал + (фінансовий) (з виплатою процентів в кінці строку). За умовами вказаного договору, вкладник вніс суму коштів 118 700,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський". Відповідно до пункту 8 договору сторони підтверджують, що даний договір є договором позики та регулює відносини сторін, що пов`язані з наданням позики позивачем ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у сумі, на строк та у порядку, передбаченому цим Договором, в зв`язку з чим взаємовідносини сторін за цими Договором регулюється статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики (а.с. 10-12). У відповідності до додаткової угоди до вищевказаного договору від 13 травня 2016 року, збільшено суму коштів вкладу на 33 000,00 грн, шляхом внесенням готівки на поточний рахунок № НОМЕР_1 , внаслідок чого сума вкладу становить 151 700,00 грн (а.с. 13). Зазначене підтверджується квитанцією №2586534 від 13 травня 2016 року (а.с. 14). 19 травня 2016 року з рахунку ТОВ "Кредитно-інформаційний центр" на рахунок позивача було перераховано: 38 000,00 грн з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-083-000237239 від 11 травня 2016 року"; 652,96 грн з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-083-000237239 від 11 травня 2016 року" (а.с. 57 та зворот). Крім того, позивачем 19 травня 2016 року збільшено суму вкладу на 38 000,00 грн, шляхом внесенням готівки на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією №4252156 від 19 травня 2016 року (а.с. 15). У подальшому 20 травня 2016 року між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" №980-083-000247082 (а.с. 17). З урахуванням договору про внесення змін №1 від 20 травня 2016 року (а.с. 18) вкладник вніс, а банк - прийняв грошові кошти вкладника та зарахував їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 у гривні, що відкривається банком на ім`я вкладника, і зобов`язується виплачувати вкладнику суму вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених договором та в Умовах розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський", в т.ч. Умовами дистанційного банківського обслуговування ПАТ "Банк Михайлівський". Так, згідно підпункту 2.1 договору початкова сума вкладу становить 190 352,96 грн, банк сплачує суму вкладу на рахунок вкладника № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський". Підтвердженням залучення коштів на депозит є платіжне доручення №5054880 від 20 травня 2016 року на суму 190 352,96 грн, згідно якого вкладник здійснив перерахування коштів з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с. 19). Факт зарахування коштів на рахунок позивача підтверджується також випискою по особовому рахунку № НОМЕР_3 з 01 травня 2016 року по 20 травня 2016 року (а.с. 16). Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" до категорії неплатоспроможних" (а.с. 48-49), виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" (а.с. 50 та зворот), згідно з яким тимчасову адміністрацію в банку було запроваджено з 23 травня 2016 року. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2015 року №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с. 152), виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку" (а.с. 53 та зворот), за яким процедуру ліквідації банку розпочато з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21 червня 2018 року №1758 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора" (а.с. 56 та зворот), продовжено процедуру ліквідації по 12 липня 2020 року включно та продовжені повноваження ліквідатора: - Волкова Олександра Юрійовича - повноваження, визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надані рішенням №265 від 24 січня 2017 року); - Смолія Богдана Володимировича з 09 лютого 2018 року делеговані повноваження, визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надані рішенням №383 від 08 лютого 2018 року). Позивач звертався до ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою від 19 жовтня 2018 року, відповідно до змісту якої просив включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок фонду та провести виплату відшкодованих коштів в розмірі 190 352,96 грн (а.с. 20). Також, ОСОБА_1 звертався із заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Михайлівський" щодо перерахування коштів у розмірі 152 352,96 грн (а.с. 21). Вказані кошти у розмірі 152 352,96 грн були виплачені ОСОБА_1 (а.с. 22). Позивачу здійснювалось розблокуванням коштів по вкладам, а саме: 10 014,77 грн по договору №200411237 від 16 грудня 2015 року; 152 352,96 грн по договору №980-083-000237239 від 11 травня 2016 року (а.с. 61). В подальшому позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича із претензією від 07 травня 2019 року на суму 38,000 грн у відповідності до змісту якого просив протягом семи днів повернути кошти в сумі 38,000 грн (а.с. 24 та зворот). Наголошуючи, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб протиправно та за відсутності відповідних правових підстав не включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про рахунок № НОМЕР_1 , що фактично позбавляє позивача права на отримання відшкодування коштів у розмірі 38 000,00 грн, позивач звернувся із вказаним позовом до суду. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що такі кошти не є вкладом та/або що позивач не є вкладником банку у розумінні статті 2 Закону №4452-VI, а укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" та позивачем правочин є нікчемним, що свідчить про протиправність бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, щодо невключення інформації про рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до загального реєстру вкладників. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд не відшкодовує кошти, зокрема, за вкладом у розмірі менше 10 гривень. Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Частиною другою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України". Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Отже, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є тимчасовою адміністрацією. Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України». Згідно з частинами 3, 5 цієї статті виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Також Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначені порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Метою вказаної норми є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосованим до договорів, укладених між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський», між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», а також до транзакцій щодо переведення коштів від ТзОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача, оскільки на підставі цих правочинів у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих правочинів не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин є нікчемним, якщо банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. Перелік пов`язаних з банком осіб визначений статтею 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Між тим, Уповноваженою особою Фонду у повідомленні про нікчемність правочину не уточнено, до якої категорії пов`язаних з банком осіб відноситься позивач, так само як не доведено, що інформацію про позивача, як пов`язану з банком особу, було направлено Національному банку України на виконання вимог статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підставою нікчемності правочину є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Тобто нікчемність договорів (правочинів) банку за вказаним пунктом пов`язана з такими умовами: 1) здійснення операції у період віднесення банку до категорії проблемних; 2) укладення (переоформлення) договору призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку; 3) банківську операцію (укладення або переоформлення договору) здійснено з порушенням норм законодавства. При цьому остання умова є обов`язковою для визнання договору (правочину) банківського вкладу (рахунку) або транзакцій, здійснених на підставі такого договору, нікчемними за згаданим пунктом. Крім того, транзакції, щодо яких уповноваженою особою Фонду застосовано наслідки нікчемності, здійснено у період віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних, однак відповідачами не доведено, що такі транзакції здійснені з порушенням норм законодавства. При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Окрім цього, апеляційний суд враховує, що 15 листопада 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» (набув чинності 19 листопада 2016 року; далі - Закон № 1736-VIII), яким, зокрема, статтю 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» доповнено частиною п`ятою такого змісту: «У разі виконання банком функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів фізичних осіб на користь третіх осіб (включаючи небанківські фінансові установи) банк зобов`язаний попередньо ознайомити у письмовій формі фізичних осіб про те, що такі кошти не є банківським вкладом фізичної особи, на який поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також, Законом № 1736-VIII розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено пунктом 15 такого змісту: «До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника». Отже, законом чітко встановлено, що на залучені від фізичної особи до небанківської фінансової установи кошти через банк, що виступив повіреним (агентом, іншим посередником) за відповідним договором, поширюються гарантії, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, за наявності таких умов: 1) вкладника не поінформовано під розпис, що на такі кошти не поширюються відповідні гарантії; 2) на дату набрання чинності Законом № 1736-VIII банк віднесено до категорії неплатоспроможних. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17. У зв`язку з тим, що з матеріалів справи не встановлено повідомлення позивача банком про те, що на кошти, які надійшли на його рахунок від третьої особи, не поширюються гарантії, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також станом на 19 листопада 2016 року (дата набрання чинності Законом № 1736-VIII) ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, відсутні підстави вважати, що позивач не набув статусу вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» та на кошти, розміщені на рахунку позивача, не поширюються гарантії, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Враховуючи зазначене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати правочин від 11 травня 2016 року Договір №980-083-000237239 та перекази коштів (транзакції), здійснені ТОВ "Кредитно-інформаційний центр" 19 травня 2016 року на рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», нікчемними, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 16 січня 2020 року. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.