Ухвала КАС ВС № 826/11977/14

УХВАЛА 15 січня 2020 року Київ справа №826/11977/14 адміністративне провадження №К/9901/1354/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р., за участю секретаря судового засідання Івашка О.Л. учасники справи: позивач ОСОБА_1 представники відповідача Фомін А.А., Брижеватий О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В. в справі № 826/11977/14 за касаційною скаргою Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу в частині, УСТАНОВИВ: 04 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н. В. справу № 826/11977/14 за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу в частині, за касаційною скаргою Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року прийнято до свого провадження справу в справі № 826/11977/14, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні. 15 січня 2020 року до канцелярії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду позивачем подано заяву від 14 січня 2020 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В. на підставі пункту четвертого частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява вмотивована тим, що Верховним судом була прийнята до свого провадження та призначена до розгляду у судове засідання касаційна скарга Генерального штабу Збройних Сил України, яка не оформлена відповідно до вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, заявник зазначає, що 1) ксерокопія довіреності Генерального штабу Збройних Сил України від 31 грудня 2014 року № 300/1/с/6168 не є копією, а тому не є належним та допустимим доказом відповідно до статті 70 КАС України (в редакції на 21 січня 2015 року). 2) до касаційної скарги не додано оформленого належним чином документу про повноваження Фоміна А.А. як особи, що підписала касаційну скаргу, що є порушенням вимог частини 4 статті 213 КАС України (в редакції на 21 січня 2015 року). 3) не додано документу про сплату судового збору, що є порушенням частини 5 статті 213 КАС України (в редакції на 21 січня 2015 року). 4) не додано копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що є порушенням частини п`ятої статті 213 КАС України (в редакції на 21 січня 2015 року). 5) не подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження. Також, ОСОБА_1 зауважує на тому, що станом на 04 вересня 2019 року вказані недоліки касаційної скарги від 21 січня 2015 року є очевидними та продовженими, проте судом касаційної інстанції у складі колегії суддів головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В. постановлено ухвалу про прийняття до свого провадження справу №826/11977/14, закінчення підготовки даної справи до касаційного розгляду та призначення справи до касаційного розгляду у судове засідання, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність вказаних суддів. Верховний Суд зазначає, що підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). Відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Як на підставу про відвід колегії суддів позивач посилається на приписи статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, проте не наводить жодної із підстав для відводу визначеною цією нормою КАС України. Суд звертає увагу на те, що для відведення суддів необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»). Отже, не можуть бути підставами для відводу суддів заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу, визначених приписами процесуального законодавства. Проаналізувавши викладені в заяві ОСОБА_1 доводи, Суд доходить висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В. у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь колегії суддів у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона мотивована посиланням на питання, які вирішувалися у цій справі Вищим адміністративним судом України під час вирішення питання про відкриття провадження в справі. З огляду на наведене, Суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В. в справі № 826/11977/14 слід відмовити. Відповідно до частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Керуючись статтями 36, 39-40, 248, КАС України, Суд УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В. в справі № 826/11977/14 визнати необґрунтованою. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В. в справі № 826/11977/14 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не оскаржується. Повний текст ухвали складено 16 січня 2020 року. Головуючий суддя: Н.В. Шевцова Судді: О.Р. Радишевська О.В. Кашпур