Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/2141/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2141/19 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Запорожана Д.В., суддів - Джабурія О.В., Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA504000/2019/000195/2 від 21.02.2019р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA 504170/2019/00219 від 22.02.2019р. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірних рішень. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року позов задоволено. Скасовано спірні рішення. В апеляційній скарзі Миколаївська митниця ДФС просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення. Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19.02.2019 року позивач придбав у нерезидента Elchan Dshumschudow Autohandel Elchan (PreuBnitz 24, 14806 Belzig) транспортний засіб - легковий автомобіль марки NISSAN, модель NAVARA, ідентифікаційний номер/номер кузову НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 2298 см3, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія за документами виробника - 5, виробник "BMW A.G.", країна виробництва Японія, призначений для перевезення людей, за ціною 17647,06 євро, що підтверджується інвойсом №4/19. 21.02.2019 року уповноваженою особою позивача - декларантом ФОП ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення ввезеного транспортного засобу подано до Миколаївської митниці ДФС митну декларацію №UA504170/2019/003084 (додаток №1), згідно якої заявлено митну вартість автомобіля в розмірі 17647,06 євро, визначену за основним методом - за ціною договору. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації декларантом додано наступні документи: - рахунок-фактура (інвойс) від 19.02.2019 №4/19; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.02.2019 №UA20903/2019/14295; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.02.2019 № НОМЕР_2 ; - довідка щодо вартості перевезення товару від 21.02.2019 б/н; - договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів від 18.02.2019 №227; - довідка ТОВ "ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ ООВ" від 18.02.2019 №18.02.2019-907; - довідка щодо комплектації від 21.02.2019 б/н; - паспорт одержувача товару від 24.05.1996 серії ЕО №118319. Під час проведення митного оформлення транспортного засобу, у відповідача виникли сумніви щодо визначення митної вартості у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (транспортні витрати з розшифровкою маршруту, страхування, витрати понесені при знятті з обліку транспортного засобу, комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів), транспортні витрати, зазначені особисто одержувачем товару про транспортні витрати, но підтверджені жодним документом (квитанціями, накладними тощо). На підставі ч.3 ст.53 МКУ 21.02.2019 відповідачем на адресу декларанта було направлено електронне повідомлення №138149 (додаток №10) з необхідністю надати додаткові документи для підтвердження митної вартості та її складових частин. 21.02.2019 року митним брокером позивача надано відповідь б/н про неможливість надати додаткові документи. 21.02.2019 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA504000/2019/000195/2 (додаток №12), за яким митна вартість ввезеного транспортного засобу визначена за резервним методом в розмірі 21050,00 євро, та 22.02.2019 оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA504170/2019/00219. 22.02.2019 року уповноваженою особою позивача - декларантом ФОП ОСОБА_1 подано митну декларацію №UA504170/2019/003148, що містить скориговану в сторону збільшення вартість транспортного засобу, виходячи з якої сплачені завищені мито та податок на додану вартість. Після сплати митних платежів, розрахованих зі скоригованої відповідачем вартості транспортного засобу, автомобіль було випущено у вільний обіг. На думку позивача, рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості та про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки були прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із частинами 1 - 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Як передбачено ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню: 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За приписами частини 3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частинами 1 - 3 ст.54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України. Згідно частин 1, 2, 5, 6 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом: 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. Згідно з частинами 1 - 2 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів: б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Як визначено частинами 3 - 4 ст.57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу; застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. За приписами частин 1, 2 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, визначено, що митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості відповідачем у графі 33 зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджено документально, надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Водночас, як слідує з Митного кодексу України, декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України), та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ст. 53 МК України). З матеріалів справи вбачається, що позивачем для здійснення митного оформлення ввезеного транспортного засобу подано до відповідача митну декларацію, згідно якої заявлено митну вартість автомобіля в розмірі 17647,06 євро (у відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) від 19.02.2019 року №4/19). Спірним рішенням про коригування митної вартості визначено митну вартість 21050 євро: 21 000 євро на підставі розрахунку цінової інформації «SCHWACKE-CODE» та 50 євро - сума транспортних витрат. В апеляційній скарги апелянтом зазначено, що для перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу орган доходів і зборів використовує індикатор ризику, значення якого для кожного транспортного засобу встановлюється окремо на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів (п.9 Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затв. постановою КМУ від 12 грудня 2018 р. № 1077). Тобто, основою для встановлення митної вартості є вартість транспортного засобу з вирахуванням податків (ціна нетто). Як вбачається з вищевказаного інвойсу від 19.02.2019 року №4/19, ціна нетто (nettobetrag) автомобіля складає 17647,06 євро, що відповідає заявленої позивачем вартості у митній декларації. Разом з тим, скоригована відповідачем вартість 21 000 євро відповідно до наданого розрахунку цінової інформації «SCHWACKE-CODE» - включає ПДВ. Відповідно до Закону про ПДВ Німеччини, ставка ПДВ у країні експортері складає 19 відсотків. Таким чином, вартість транспортного засобу з урахуванням 19% податку на додану вартість складає 21 000 євро (17647,06+19%), що відповідає скоригованій митним органом вартості. Отже, відповідачем, в порушення пункту 9 Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, визначено митну вартість автомобіля з урахуванням суми податку. У зв`язку з відсутністю додаткових витрат додаткові документи про складові митної вартості, запитувані відповідачем, не подані позивачем, що не суперечить нормам МК України, зокрема ч.2 ст. 53 МК України, за якою інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, подаються декларантом за наявності. Отже, декларування позивачем митної вартості автомобіля за основним (першим) методом - ціною договору (17647,06 євро), є обґрунтованим (підтвердженим необхідними документами) та законним. Окрім того, у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості, орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Разом з тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №6ІА504000/2019/000195/2 від 21.02.2019 року, у ньому зазначено лише про неможливість застосування 2-5 методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами 4 та 5, а також джерело інформації, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч,2 ст.55 МК України. Таким чином колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно застосував резервний (шостий) метод визначення митної вартості товару без обґрунтування неможливості застосування попередніх методів. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення ст.58 МК України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України, а також з виходячи з вартості транспортного засобу, що включає податки. Таким чином, прийняті апелянтом рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавству. Оскільки в ході судового розгляду правильність скоригованої спірним рішенням митної вартості свого підтвердження не знайшла, колегія суддів погоджується з прийнятим судом першої інстанції рішенням про скасування спірних рішень. Враховуючи, що судом першої інстанції була дана невірна правова оцінка діям відповідача по визначенню митної вартості автомобіля, однак справа по суті вирішена вірно, то постанова суду першої інстанції відповідно до ст.317 КАС України підлягає зміні в частині підстав для задоволення позову. Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA504000/2019/000195/2 від 21.02.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA 504170/2019/00219 від 22.02.2019 року - змінити в частині підстав для задоволення позову. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий Д.В. Запорожан Судді: О.В. Джабурія К.В. Кравченко