Постанова 4820 № 686/16468/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/16468/19 Провадження № 22-ц/4820/84/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 686/16468/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2019 року (суддя Карплюк О.І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів. В обґрунтування позову зазначала, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23.02.2012 стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн. щомісячно. Посилаючись на те, що у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму та ростом цін визначений судом розмір аліментів не дозволяє забезпечити належним чином дитину всім необхідним, а відповідач аліменти не сплачує, а також на зміни у законодавстві України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, просила суд змінити розмір аліментів з твердої грошової суми у розмірі 400 грн. на тверду грошову суму в розмірі встановленого законодавством України розміру прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років щомісячно. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2019 року позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів, встановлений рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2012 року у справі № 2-2418/12. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати. Вважає оскаржуване рішення суду незаконним та необґрунтованим. Посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки в установленому законом порядку його не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи за місцем його проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, при ухваленні рішення судом не було враховано його матеріальне становище, перебування у нього на утриманні дітей від інших шлюбів ОСОБА_4 , 2007 року народження, та ОСОБА_5 , 2016 року народження, а також не враховано його стан здоров`я та необхідність проходження постійних курсів інсулінотерапії. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положення цього конституційного принципу закріплені у ст.ст. 2, 12, 13 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду. Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях. В силу ст. ст. 128, 169 ЦПК України, належне повідомлення судом учасників справи про її розгляд у судовому засіданні є обов`язковим. Неявка в судове засідання будь-кого з учасників справи, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки, перешкоджає розгляду справи. Порядок повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи встановлений ст. ст. 128, 130 ЦПК України, про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи може свідчити розписка. Неповідомлення судом учасників процесу про дату судового засідання є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частиною першою якої передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. З матеріалів справи вбачається, що відомості щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про дату, час і місце засідання суду відсутні, однак суд першої інстанції розглянув справу без його участі та ухвалив рішення по суті заявлених вимог. Недотримання судом норм процесуального права призвело до порушення права ОСОБА_1 на справедливий суд і, в силу п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. І з цього приводу є підставними доводи апеляційної скарги. При ухваленні нового судового рішення апеляційний суд приймає до уваги таке. Встановлено, що сторони мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5). Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 400 грн. щомісячно, починаючи з 20.01.2012 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7). Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Частинами 2, 3 статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. В силу ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Із положень ч. 1 ст. 184 СК України слідує, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз положень ст. 192 СК України дає підстави для висновку, що зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: суттєві зміни матеріального та сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Така зміна обставин має настати після того, як суд або батьки (за домовленістю) визначили первісний розмір аліментів, при цьому, вирішуючи спір, суд зобов`язаний застосувати як положення ст. 192 СК України, так і низку інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», встановлено прожитковий мінімум на одну дитину вікoм від 6 дo 18 рокiв з 01 січня 2019 пo 30 червня - 2027 грн., с 01 липня пo 30 листопада - 2118 грн., з 01 грудня - 2218 грн. Колегія суддів вважає, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів змінився фактично матеріальний стан позивачки, збільшився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також витрати на утримання дитини, а тому наявні підстави для збільшення розміру аліментів. Разом з тим, з матеріалів, долучених до апеляційної скарги вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є також батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , крім того, він за станом здоров`я перебуває на постійній інсулінотерапії (а.с. 27-29). З урахуванням вказаних обставин, колегія суддів вважає, що стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 1100 грн. фактично відповідатиме 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, тобто, мінімально гарантованому розміру аліментів на одну дитину. При цьому, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить посилань на докази, які б свідчили про неспроможність сплачувати аліменти на утримання сина в такому розмірі, оскільки це є обов`язок, визначений законом. В свою чергу, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів про матеріальну можливість відповідача сплачувати аліменти в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, що на час подачі позову становило 2027 грн. Обов`язок доказування наявності обставин, передбачених статтею 192 СК України, покладається на позивача відповідно до статті 81 ЦПК України. Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. З огляду на викладене вище, розмір аліментів визначений рішенням суду підлягає збільшенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі у розмірі 1100 грн., щомісячно до досягнення ним повноліття. Відповідно, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. На підставі частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає відшкодуванню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 417 грн. 01 коп. (54,27 %). Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов задовольнити частково. Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 лютого 2012 року, та стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1100 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання чинності судовим рішенням і до досягнення ним повноліття. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 417 грн. 01 коп. судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16 січня 2020 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай