Ухвала КЦС ВС № 2-3923/11

Ухвала 09 січня 2020 року м. Київ справа № 2-3923/11 провадження № 61-1706св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Висоцької В. С., суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», відповідач - ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіто Дніпро», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 липня 2018 року в складі судді Приходченко О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіто Дніпро» (далі - ТОВ «Авіто Дніпро»), про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 28 липня 2010 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і ТОВ «Авіто Дніпро» укладено кредитний договір. Кредитні зобов`язання були забезпечені порукою ОСОБА_1 , що підтверджується договором поруки від 28 липня 2010 року. Оскільки позичальник належним чином не виконав свої зобов`язання, то виникла заборгованість, яка підлягає до стягнення з поручителя. На підставі викладеного ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 38 023 775,47 грн. Короткий зміст судових рішень Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором від 28 липня 2010 року у розмірі 38 023 775,47 грн, яка складається із заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних - 36 043 541,10 грн, заборгованості за простроченими процентами з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних - 1 802 413,49 грн, заборгованості по простроченій комісії з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних - 44 759,60 грн, пені за несвоєчасне погашення кредиту по графіку - 37 855,19 грн, пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 92 892,92 грн, пені за несвоєчасне погашення комісії за управління та обслуговування кредитної лінії - 2 313,17 грн, а також судовий збір - 1 700 грн, а всього - 38 025 475,47 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ «Авіто Дніпро» як кредитор заборгованість за кредитним договором не сплатило, тому відповідно до норм статей 543, 554 ЦК України заборгованість за кредитним договором підлягає до стягнення з відповідача як поручителя. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що, вирішуючи спір, який виник між сторонами, місцевий суд у достатньо повному обсязі з`ясував права і обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та надав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними у матеріалах справи письмовими доказами. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2013 року вказані рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін. Касаційний суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, а також зазначив, що місцевий суд обґрунтовано виходив з передбачених статтею 525, статтею 526, частиною першою статті 543, частиною першою статті 553, частиною другою статті 554, статтею 610, частиною першою статті 612, частиною першою статті 1054 ЦК України підстав для стягнення з відповідача коштів за невиконання грошового зобов`язання. Місцевий суд правильно встановив, що таке стягнення не суперечить вимогам частин 2, 3 статті 543 ЦК України. Короткий зміст заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що з метою виконання рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року судом першої інстанції 27 листопада 2012 року було видано виконавчий лист № 2/422/1708/12 з річним строком пред`явлення його до виконання. Банк 23 жовтня 2014 року повторно отримав виконавчий лист, а 07 квітня 2017 року звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа та виправлення помилок у виконавчому листі, яка ухвалою суду від 28 травня 2018 року прийнята до розгляду. Вказував, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2014 року у справі № 38/5005/13184/2011 ліквідовано ТОВ «Авіто Дніпро» та погашено вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на суму 634 351,36 грн. З моменту припинення юридичної особи - ТОВ «Авіто Дніпро», зобов`язання за кредитним договором перед банком припинено, тому відповідно до частини першої статті 559 ЦПК України зобов`язання за договором поруки також припинилося. Крім того, банк в односторонньому порядку без згоди ОСОБА_1 як поручителя збільшив розмір процентної ставки за кредитним договором з 22 % до 23 %, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Зазначив, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року в справі № 200/14457/16-ц визнано припиненою поруку ОСОБА_1 за договором поруки від 28 липня 2010 року та припиненим договір поруки від 28 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 , ТОВ «Авіто Дніпро» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2/422/1708/12 від 19 вересня 2012 року, виданий Ленінським районним судом міста Дніпропетровська з метою виконання рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року в справі № 2-3923/11 за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Авіто Дніпро», про стягнення заборгованості. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 липня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року у встановленому законом порядку набрало законної сили, на теперішній час є чинним, з метою його виконання судом було видано виконавчий лист, підстав, передбачених частиною другою статті 432 ЦПК України, для визнання його таким, що не підлягає виконанню, немає. У разі ухвалення рішення суду про стягнення з поручителя заборгованості до визнання юридичної особи боржника банкрутом, його ліквідація не є підставою для припинення поруки. Предметом розгляду цієї заяви не є обставини припинення поруки за договором кредиту, тому вони не можуть бути оцінені судами. Безпідставним є посилання заявника на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року, яким визнано припиненим договір поруки і поруку, оскільки це рішення було ухвалено пізніше ніж рішення у цій справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , яке набрало законної сили та яке він не виконав у добровільному порядку. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що рішення місцевого суду, ухвалене по суті спору, не виконане, а ОСОБА_1 не довів підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нову постанову про задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що наявні підстави для визнання виконавчого листа № 2/422/1708/12 від 19 вересня 2012 року, виданого Ленінським районним судом міста Дніпропетровська, таким, що не підлягає виконанню. Вважав, що підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є припинення обов`язку боржника (припинення поруки) з передбачених законом підстав. Так, банк без згоди поручителя збільшив обсяг його відповідальності. Крім того, рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року в справі № 200/14457/16-ц припинено поруку. Зобов`язання ТОВ «Авіто Дніпро» за кредитним договором частково припинилися у зв`язку з погашенням заборгованості під час ліквідаційної процедури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у розмірі 634 351,36 грн, інша частина зобов`язання ТОВ «Авіто Дніпро» припинилася у зв`язку з ліквідацією останнього. Доводи інших учасників справи У березні 2019 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» подало до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами у справі. Сам факт ліквідації боржника за основним зобов`язанням з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за основним зобов`язанням не є підставою для припинення поруки, якщо кредитор за основним зобов`язанням до внесення запису до відповідного реєстру про припинення боржника (юридичної особи) реалізував своє право на стягнення заборгованості з поручителя, пред`явивши до нього позов. У випадку наявності рішення суду, яке набрало законної сили, та яким задоволено вимоги кредитора до поручителя, підстав для застосування у подальшому положень статті 559 ЦК України немає. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу. 18 березня 2019 року справу передано до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року справу призначено до розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що у червні 2011 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Авіто Дніпро», про стягнення заборгованості. Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року позов задоволено. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2013 року рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін. З метою виконання рішення суду, яке набрало законної сили, Ленінським районним судом міста Дніпропетровська 19 вересня 2012 року видано виконавчий лист. Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 02 листопада 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35020390 про примусове виконання виконавчого листа. У подальшому ОСОБА_1 оскаржив рішення місцевого суду до суду апеляційної інстанції, тому постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 15 листопада 2012 року виконавчий лист повернуто до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська. За результатами апеляційного та касаційного перегляду справи рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому представником ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 23 жовтня 2014 року повторно отримано виконавчий лист від 19 вересня 2012 року, який є підставою для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. Касаційне провадження підлягає закриттю. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року). У частині першій статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку. Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у касаційному порядку, не передбачено. Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17 (провадження № 61-44581сво18). За таких обставин та з урахуванням вказаних норм процесуального права ухвала Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 липня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та постанова Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, якою залишено без змін вказану ухвалу, не підлягають оскарженню у касаційному порядку, а касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги За таких обставин, з урахуванням того, що ухвала Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 липня 2018 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року не підлягають касаційному оскарженню, Верховний Суд вважає, що відкрите ухвалою Верхового Суду від 07 лютого 2019 року касаційне провадження підлягає закриттю. Керуючись статтями 260, 353, 389, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційне провадження у справі № 2-3923/11 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіто Дніпро», про стягнення заборгованості, закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. С. Висоцька Судді А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська