Постанова 4856 № 240/11090/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11090/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М М Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 15 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги Володарсько-Волинської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 122 978,84 грн. № Ф-0000361700 від 05.08.2015; - визнати протиправною та скасувати вимогу Володарсько-Волинської ОДПІ про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 122 978,84 грн. № Ф-0000361700 від 05.08.2015. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків зазначеної заяви. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги повернуто позивачу. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Володарсько-Волинської ОДПІ про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 122 978,84 грн. № Ф-0000361700 від 05.08.2015. Разом з позовом, ОСОБА_1 подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року підстави пропуску строку звернення до суду, вказані позивачем у заяві, суд визнав неповажними та позовну заяву було залишено без руху. На виконання вимог ухвали від 22 жовтня 2019 року, позивач надав заяву про поновлення пропуску звернення до суду, в якій вказав, що оскаржував спірну вимогу в адміністративному порядку (21.08.2015 за вих. № 12 подана скарга до Головного управління ДФС у Житомирській області, рішення про результати розгляду якої від 15.09.2015 № 555/14/М-С/06-30-10-06 отримано скаржником 17.09.2015; 24.09.2015 спірна вимога та рішення від 15.09.2015 № 555/14/М-С/06-30-10-06 оскаржені до ДФС України), але не отримавши відповіді на останню скаргу вважав, що вона задоволена; спірна вимога не пред`являлась до виконання в якості виконавчого документа. Суд першої інстанції в ухвалі від 18 листопада 2019 року про повернення позовної заяви вказав, що враховуючи звернення позивача в адміністративному порядку зі скаргою на спірну вимогу 24.09.2015, в силу ч.4 ст.122 КАС України, останнім днем шестимісячного строку для зверненням до суду з даним позовом було 24.03.2016, в той час як до суду позов подано 17.10.2019. Саме тому суд першої інстанції вказав на факт пропуску строку звернення до суду більш ніж на три роки, а тому, відповідно до ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовну заяву повернув позивачу. Доводи апеляційної скарги щодо посилання позивача на те, що строк звернення до суду з позовом він не пропустив, оскільки скористався досудовим порядком вирішення спору, колегія суддів вважає неприйнятними, з огляду на наступне. Предметом оскарження в даній справі є вимога Володарсько-Волинської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 05.08.2015 № Ф-0000361700. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За приписами ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів враховує висновки суду першої інстанції, що звернення позивача в адміністративному порядку зі скаргою на спірну вимогу відбулося 24.09.2015, тобто останнім днем шестимісячного строку для зверненням до суду з даним позовом було 24.03.2016, в той час як до суду позов подано 17.10.2019, тобто з пропуском строку звернення до суду більш ніж на три роки. Колегія суддів звертає увагу на те, що така можливість у позивача була, проте не була ним реалізована належним чином, що в свою чергу не може вважатися поважною причиною недотримання встановлених строків звернення до суду. Дотримання ж строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права. Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Однак, у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та переслідувати легітимну мету, враховуючи розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Позивач мав усі правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у розумні строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 15 січня 2020 року. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Совгира Д. І.