LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854540/1983/19

від 15.01.2020 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1983/19 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Федусика А.Г., суддів: Єщенка О.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації та просив визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - УПСЗН) щодо розрахунку виплаченої ОСОБА_1 компенсації на транспортне обслуговування за II півріччя 2016 року, за 2017, 2018, 2019 роки; зобов`язати Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області зробити перерахунок суми виплаченої ОСОБА_1 компенсації на транспортне обслуговування з урахуванням вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування", а саме: 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, з розрахунку на місяць до виникнення, зміни чи припинення спірних правовідносин; зобов`язати Департамент соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації здійснити виплату недоплачених ОСОБА_1 сум компенсації на транспортне обслуговування за II півріччя 2016 року, за 2017, 2018, 2019 роки у повному обсязі. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року причини пропуску позивачем строку звернення до суду з частиною позовних вимог визнані судом неповажними, позовну заяву повернуто позивачу в частині позовних вимог, що стосується виплат компенсації на транспортне обслуговування за ІІ півріччя 2016 року - 2018 роки. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, позов задоволено. Суд визнав протиправними дії щодо виплати ОСОБА_1 компенсації на транспортне обслуговування за 2019 рік у меншому за визначений законодавством розмірі та зобов`язав відповідачів призначити та виплатити ОСОБА_1 суми компенсації на транспортне обслуговування, а саме: 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, з розрахунку на місяць за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року з врахуванням раніше проведених виплат. Не погоджуючись з ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що ухвала судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість спірної ухвали в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення в частині з огляду на таке. Приймаючи спірну ухвалу та повертаючи позов суд першої інстанції виходив з того, що про розміри виплачених сум за ІІ півріччя 2016 року позивачці стало відомо у вересні 2016 року (початок спірного періоду), за ІІ півріччя 2018 року - у вересні 2018 року. Натомість, з даним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 24 вересня 2019 року (згідно штемпелю вхідної кореспонденції суду), тобто з порушенням (в частині позовних вимог за період з ІІ півріччя 2016 року по ІІ півріччя 2018 роки) шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України. Колегія суддів вважає такі висновки необґрунтованими та стосовно позовних вимог за період часу з 2016 по 2017 роки зазначає таке. Положеннями ст.99 КАС України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Колегія суддів зазначає, що в контексті спірних правовідносин таке визначення, як «особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів» слід тлумачити такими чином, що особа може вважатись проінформованою про порушення її прав та свобод лише у випадку повного та чіткого усвідомлення нею вказаних обставин, а не лише в разі наявності гіпотетичної можливості (вірогідності) дізнання такої особи про порушення її прав, що свідчить про безпідставність посилання суду першої інстанції на ту обставину, що про порушення її прав (за 2016-2017 роки) позивачці стало чітко відомо при виплаті вказаних сум у відповідний період. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що лише відповіддю (а.с.11) від 15 квітня 2019 року №04-543-17 Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації, позивача було повідомлено про порядок розрахунку та сам розмір компенсації на транспортне обслуговування за II півріччя 2016 року та 2017 рік, що з урахуванням звернення до суду у вересні 2019 року свідчить про дотримання ОСОБА_1 строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами. Стосовно позовних вимог за 2018 рік колегія суддів зазначає таке. Положеннями ст.122 КАС України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Відповідно до ч.1 та 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Матеріали справи містять відповіді Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області від 28 листопада 2018 року №С-393/УГЛ та від 14 січня 2019 року С-30/УГЛ, якими було надано позивачу відомості щодо порядку та сум виплаченої компенсації за 2018 рік. Крім того, ОСОБА_1 самостійно було зазначено, що про порушення її прав вона дізналась в 2018 році. Разом з тим, до суду за захистом своїх прав та інтересів (через адвоката) Столярчук Н.С. звернулась лише у вересня 2019 року, що свідчить про наявність факту пропуску нею строку звернення до суду. Водночас, на підтвердження поважності пропуску строку, позивачем було зазначено про її юридичну неосвіченість, внаслідок чого вона не мала змоги оскаржити протиправні дії (на думку ОСОБА_1 ) відповідача. Вказана можливість на оскарження виникла у позивачки лише в липні 2019 року після оформлення доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, за яким ОСОБА_1 було призначено безоплатного адвоката - Токаленко В.М.. Крім того, позивачка зазначала, що наявність у неї інвалідності (ІІ група, а.с.7), а також та обставина, що вона проживає в сільській місцевості, а саме: в селі Костогризове, Олешківського району, Херсонської області, стали ще однією підставою для пропуску строку звернення з даним позовом до суду. Колегія суддів з урахуванням вказаних обставин у сукупності та враховуючи суб`єктний склад даних спірних правовідносин, в розумінні віку позивачки 1946 р.н., наявності в неї статусу інвалідності ІІ групи та місця проживання (с.Костогризове знаходиться на відстані більше 40 км. від м.Херсона, де знаходяться суд першої інстанції та орган, що надає правову допомогу), приходить до висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду зі спірними вимогами за 2018 рік. Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але тільки таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230). Таким чином, враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали з прийняттям нового рішення з направленням справи до суду першої інстанції саме для вирішення питання про відкриття провадження, оскільки стосовно даного спірного періоду, суд першої інстанції не відкривав провадження. Керуючись статтями: 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково, ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року - скасувати. Прийняти постанову з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Єщенко О.В. Шевчук О.А.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»