Постанова Донецький апеляційний суд № 234/363/19

Єдиний унікальний номер 234/363/19 Номер провадження 22-ц/804/117/20 14 січня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого-судді - Мірути О.А., суддів: Корчистої О.І., Хейло Я.В., за участю секретаря судового засідання Цимбал Д.А., відповідач - акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу № 234/363/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання рішення і дій протиправними та зобов`язати відновити становище, яке існувало до порушення, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2019 року (суддя Демидова В.К.), повне судове рішення складено 01 жовтня 2019 року,- В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В січні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що підставою для звернення за судовим захистом стало вчинення АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» неправомірних дій та прийняття неправомірного рішення за наступних обставин. З 2012 року він постійно мешкає за адресою АДРЕСА_1 , весь час відповідач постачав позивачу електроенергію відповідного до Типового договору поставки електроенергії. 28.11.2018 року комісією відповідача у складі майстра ОСОБА_3 , електромонтерів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 складено акт про порушення № 221636, відповідно до якого ОСОБА_1 , як споживач, порушив Правила користування електричною енергією для населення та умови Договору шляхом самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, яка не власністю енергопостачальника порушенням схеми обліку монтажем скритої проводки. Наслідком вказаного порушення, на думку відповідача, став облік електроенергії у «неповному обсязі». Звертає увагу суду, що вказаний акт був розглянутий на комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» 09.02.2019 року, відповідно до протоколу йому було застосовано Методику розрахунку об`єму та вартості не донарахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем ПРРЕЕ та було проведено розрахунок за період з 30.11.2015 року по 28.11.2018 року та донараховано позивачу до сплати 50 528, 07 грн., в подальшому відповідач припинив подачу електроенергію. Вважає, що вказані дії та рішення відповідача є протиправними, оскільки йому невірно було проведено розрахунок за методикою відповідача, акт складений незаконно, оскільки відповідач керувався при його складанні, нормативним актом, який на момент виникнення спірних відносин втратив силу. Додає, що у вказаний акт було внесено недостовірні данні, звертає увагу суду, що відповідачем порушений встановлений порядок підписання акту, а саме якщо у разі відмови споживача або його представника його підписати, що свідчить про недійсність вказаного акту. Крім того, зазначає, що відповідач у своєму акті не зазначив обсяг не облікованої електроенергії та не надав розрахунок обсягу та вартість недолікованої електроенергії. При цьому він був присутній при складанні даного акту та заперечував проти факту порушення та сплати вартості не облікованої електроенергії. На його думку відповідач порушив: п.8.2.7 Правил користування електричною енергією населення, достовірно знаючи про його незгоду з висновком комісії, не вжив заходів щодо підтвердження факту викрадання електроенергії у судовому порядку; п.7.6 Правил користування електричною енергією населення та припинив йому постачання електроенергії. Таким чином, вважає, що перевірка була проведена без додержання Правил та складання Акту, його розгляд, прийняття рішення у вигляді Протоколу від 09.01.2019 року № 426 та припинення електроживлення здійснено відповідачем з грубим та очевидним порушенням вимог. Позивач просив визнати протиправними дії АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо складання Акту про порушення (ПКЕЕН) № 221636 від 28.11.2018 року, визнати протиправними протокол засідання комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» від 09.01.2019 року № 426 по акту про порушення (ПКЕЕН) № 221636 від 28.11.2018 року, визнати протиправними дії АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо припинення електроживлення споживачу, зобов`язати відповідача відновити електроживлення йому, як споживачу, та стягнути судові витрати. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості недооблікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості недооблікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акту про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішується у судовому порядку. Тобто, на думку суду першої інстанції окреме оскарження акту про порушення, протоколу за наслідками розгляду акту, а також штрафу за розрахунком спожитої не облікованої електроенергії чинним законодавством не передбачено. Відповідні заперечення можуть бути заявлені споживачем у ході судового розгляду вимог постачальника щодо оплати споживачем вартості не облікованої електроенергії. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У апеляційній скарзі, поданій до Апеляційного суду позивач посилається на незаконність вказаного судового рішення, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Не погодившись із судовим рішенням, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин, які суд безпідставно визнав встановленими, позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі. Зазначає, що підставою для його звернення до суду стали незаконні дії відповідача щодо складання Акту про порушення ПКЕЕН від 28.11.2018 року № 221636, донарахування позивачу вартості не облікованої електроенергії у сумі 50 528, 07 грн. та припинення подачі позивачу електроенергії шляхом відключення житлового будинку від електромережі. Вважає, що рішення суду від 01.1.2019 року містить висновки, щодо обґрунтованості позовних вимог, які позивачем не заявлялися та у судовому засіданні не досліджувались. Судом не прийнято рішення суду щодо позовних вимог щодо визнання дії відповідача щодо складання акту про порушення (ПКЕЕ № 221636 від 28.11.2018 року, протоколу засідання комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» від 09.01.2019 року № 426 по акту порушення (ПКЕЕН) № 221636 від 28.11.2018 року, дії відповідача щодо припинення електроживлення споживачу ОСОБА_1 . На думку позивача, відповідачем порушені права позивача, як споживача отримання електроенергії, які відповідно до укладеного договору підлягають судовому захисту. Вважає, що відповідач при складанні акту про порушення, керувався нормативним актом, який на момент виникнення спірних правовідносин втратив силу. Крім того, вказує в своїх доводах апеляційної скарги, що він відмовився від підпису у вказаному акті, а тому був порушений порядок підписання акту, що свідчить про його недійсність. Також вказує, що відповідачем не вірно зроблено розрахунок суми недорахованої електроенергії, оскільки відповідачем застосовано п.3.3. Методики розрахунку об`єму та вартості не донарахованої електроенергії. Зазначає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, недотримання норм процесуального права, рішення суду не відповідає вимогам ст. ст. 2, 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості. Просить скасувати рішення суду та задовольнити його позовні вимоги. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Представником відповідача Удовиченко О.В. надано заперечення на апеляційну скаргу. Зазначає, що постановлене рішення суду законно та обґрунтовано, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи були додержані, а тому підстав для скасування рішення не має. Просив рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі Позивач ОСОБА_1 та відповідач судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 грудня 2012 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.8). 28 листопада 2018 року представниками енергопостачальника за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та Актом зафіксовано у відповідності до вимог п.8.2. порушення Правил: «Самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника за час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Змонтована прихована проводка з перемикачем на «ф» (фазний дріт). При включенні перемикача та відключенні фазного автомата (запобіжника) після лічильника, диск лічильника ні обертається, всі токоприймачі в будинку працюють. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається, лічильником не враховується. На підставі Акту про порушення Правил №221636 від 28.11.2018р. позивачу було нараховано у відповідності до вимог Методики визначення обсягу та вартості електрично енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил було нараховано суму не облікованої електричної енергії у розмірі 50528,07 грн. Згідно з протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» № 426 від 09.01.2019 по розгляду акту про порушення Правил, комісія дійшла висновку, що Акт № 221636 від 28.11.2018 складено у відповідності з вимогами Правил та прийнято рішення здійснити розрахунок об`єму та вартості недооблікованої електроенергії згідно з п. 3.5 Методики розрахунку об`єму та вартості недорахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем Правил. Розрахунок по акту за період з 30.11.2015 по 28.11.2018 згідно п.3.3. Методики визначена сума заборгованості у розмірі 50 528,07 грн. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції у повному обсязі не відповідає. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що окреме оскарження акту про порушення, протоколу за наслідками розгляду акту, а також штрафу за розрахунком спожитої не облікованої електроенергії чинним законодавством не передбачено. Відповідні заперечення можуть бути заявлені споживачем у ході судового розгляду вимог постачальника щодо оплати споживачем вартості необлікованої електроенергії. Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у Постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, провадження № 14-503цс18 вказано, що як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акту, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акту. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у Постанові від 08 серпня 2018 року у справі № 285/1893/17, провадження № 61-27407св18, вказано що оскарження протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством. Визнання вимоги про оплату збитків незаконною не передбачено чинним законодавством, оскільки сама вимога носить рекомендаційний характер і сторони у разі необхідності можуть вжити заходів для досудового врегулювання спору. Складений до вимог ПКЕЕН протокол також є лише фіксацією заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії збитків. Вказані документи (акт та протокол) у разі звернення постачальника електричної енергії із позовом до суду про відшкодування вказаних збитків можуть бути надані як докази, які повинні оцінюватись судом у сукупності з іншими належними доказами, а їх самостійне оскарження не передбачено чинним законодавством. Оскарження порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, а також формули розрахунку відповідно до Методики № 562 повинно відбуватися виключно під час звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 12 вересня 2011 року № 6-25цс11. Судом встановлено, що відповідач АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не звертався до позивача ОСОБА_1 з позовом про відшкодування збитків внаслідок безоблікового використання електроенергії. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ані позовна вимога ОСОБА_1 про визнання незаконним протоколу засідання комісії № 221636 від 28.11.2018 по розгляду акту про порушення ПКЕЕ для населення, ані позовна вимога ОСОБА_1 про визнання незаконними вимоги відповідача про сплату вартості недооблікованої електроенергії у розмірі 50528,07 грн. не підлягає задоволенню, адже вони не є самостійним предметом судового розгляду та можуть бути розглянуті судом у разі їх заявлення споживачем у якості заперечень лише під час вирішення іншого спору - за позовом постачальника щодо підтвердження факту викрадення споживачем електричної енергії та стягнення з нього вартості необлікованої електричної енергії. Такий висновок суду першої інстанції є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства. Але апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання рішення і дій протиправними та зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення не підлягає задоволенню, оскільки вказані вимоги не є самостійним предметом судового розгляду та можуть бути розглянуті судом у разі їх заявлення споживачем у якості заперечень лише під час вирішення іншого спору за позовом постачальника щодо підтвердження факту викрадення споживачем електричної енергії та стягнення з нього вартості не облікованої електричної енергії. Відповідно до змісту статей 11,15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного судочинства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Складений працівниками енергопостачальної організації акт про порушення ПРРЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил. Тому оскарження рішення, яке не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначені акт про порушення та протокол засідання РЕС можуть бути визнані як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта та рішення відповідача про нарахування збитків в розмірі 50 528, 07 грн. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому апеляційний суд зазначає, що поняття «Спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц. Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд України у своїх постановах від 12 вересня 2011 року № 6-25цс11, від 30 травня 2012 року № 6-3765вов09. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії відповідача, визнати протиправним протокол засідання комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», визнати протиправними дії АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо припинення електроживлення споживачу ОСОБА_1 та зобовязати АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» відновити електроживлення споживачу. У відповідності з положеннями ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції виніс обґрунтоване рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині: визнання протиправними дії АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо складання Акту про порушення (ПКЕЕН) № 221636 від 28.11.2018 року та визнання протиправним протоколу засідання комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» від 09.01.2019 року № 426 по акту про порушення (ПКЕЕН) № 221636 від 28.11.2018 року, оскільки обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання незаконним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії викладене в протоколі її засідання № 426 від 09.01.2019 року 2019 року, а також визнати протиправними дії АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо складання Акут про порушення № 221636 від 28.11.2018 року, само по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Таку правову позицію висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц. Відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, оскарження дій щодо факту складення акта від 28 листопада 2018 року № 221636, самого акта та рішення щодо розгляду цього акта, оформленого протоколом від 09 січня 2019 року № 426, які не встановлюють для позивача будь-яких обов`язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав. Зазначені акт та рішення можуть бути визнані в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювалися дії, рішення, які є обов`язковими до виконання, зокрема, при визнанні дій відповідача щодо відключення від електропостачання неправомірними та відшкодуванні шкоди або при пред`явленні позову про стягнення матеріальних збитків, заподіяних розкраданням електроенергії у разі самовільного підключення до електромережі, або споживанні електроенергії без приладів обліку, при вирішенні яких суд зобов`язаний буде дати оцінку вказаному акту та рішенню, яке оформлено протоколом. За таких обставин, вимоги позивача не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом пред`явлення позову про визнання неправомірним рішення комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» з розгляду акта № 221636 від 28 листопада 2018 року про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом від 09 січня 2019 року № 426, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі в тій частині, що підставою для його звернення стали незаконні дії відповідача щодо складання Акту про порушення ПКЕЕН від 28.11.2018 року № 221636, донарахування позивачу вартості не облікованої електроенергії у сумі 50 528, 07 грн. не змінюють правових висновків суду першої інстанції та не є підставою в розумінні ст.376 ЦПК України для скасування рішення в цій частині. Вказані вимоги позивача, а також інші дії відповідача у даній справі, можуть бути предметом дослідження та оцінки, в тому числі судом, при розгляді можливих вимог «ДТЕК «Донецькі електричні мережі» до споживача електричної енергії. Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі в частині визнання протиправними дії відповідача, визнання протиправним протокол засідання комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не заслуговують на увагу. Водночас, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги в частині не погодження позивача з рішенням суду першої інстанції щодо оскарження дій відповідача та припинення подачі позивачу електроенергії шляхом відключення житлового будинку від електромережі з наступних підстав. Відповідно до п. 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 14.03.2018 року №312 визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. П. 7.6. Правил передбачено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення. У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті. Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення. Таким чином, згідно з п.7.6. Правил відповідач мав право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж, а припинення в цілому здійснюється в разі неможливості усунення безоблікового приєднання, про що повинно бути зазначено в акті. З Акту про порушення ПКЕЕН від 28.11.2018 року № 221636 вбачається, що комісією відповідача взагалі не встановлювалася технічна можливість усунення безоблікового приєднання, що виключає право відповідача на припиненню електроживлення об`єкту споживача в цілому. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача в частині припинення електроживлення порушене та підлягає судовому захисту. Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Встановивши, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо припинення електроживлення та його відновлення. Керуючись статтями 7, 19, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01жовтня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо припинення електроживлення та його відновлення -скасувати . Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання дій щодо припинення електроживлення неправомірними та зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення - задовольнити. Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо припинення електроживлення ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Зобов`язати Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» здійснити споживачу ОСОБА_1 поновлення електроживлення за адресою АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 січня 2020 року. Судді: