LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Донецький апеляційний суд235/1979/19

від 15.01.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 235/1979/19 Номер провадження 22-ц/804/315/20 Номер провадження 22-ц/804/315/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 січня 2020 року Донецький апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2019 року (постановлену під головуванням судді Філь О.Є. у м. Покровськ Донецької області, повний текст складено 25 жовтня 2019 року) у цивільній справі №235/1979/19 за позовом ОСОБА_1 до QUICKCOM LIMITED, ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний банк», Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В: У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 155 440 551,06 грн. та моральної шкоди у розмірі 5 000 000,00 грн., спричинених в результаті невиконання Постанови Правління НБУ та невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку. Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду від 25 жовтня 2019 року цивільну справу №235/1979/19 передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити справу для продовження розгляду до Красноармійського міськрайонного суду як до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не вірно визначено предмет позовних вимог, оскільки матеріальна та моральна шкода завдана йому як споживачу фінансових послуг, а тому справа відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України може розглядатись за вибором позивача у Красноармійському міськрайонному суді Донецької області. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних та юридичних осіб можуть пред`являтись також за місцем заподіяння шкоди, в його випадку майну (вкладам і відсоткам за цими вкладами) яке він втратив у результаті протиправних дій за місцем вкладу у м. Покровськ. Судом першої інстанції вже було відкрито провадження у справі та проведені підготовчі дії до її слухання, а отже надано оцінку предмету його позову та зроблено висновок про звільнення від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Вважає, що клопотання відповідача щодо визначення підсудності задоволено незаконного, оскільки не має процесуального підґрунтя. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Апеляційна скарга подана на ухвалу, яка входить до переліку зазначеному в ч.2 ст. 369 ЦПК України, тому вона підлягає розгляду у судовому засіданні без повідомленням сторін. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Передаючи справу до Печерського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив із того, що позов пред`явлено до ОСОБА_2 , який є власником істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк», про відшкодування збитків, а отже між сторонами відсутні правовідносини в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки правовідносини, які виникли між сторонами, не пов`язані з наданням фінансових послуг щодо укладення договору банківського вкладу. Зазначений висновок відповідає встановленим обставинам та узгоджується з положеннями статей 27, 28, 31 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа нежить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Згідно до п.6 постанови Пленуму Верховного суду України №2 «По застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції» якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд ухвалою суду передає справу на розгляд іншому суду. Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилався на Закон України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 4 Закону «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав. Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є лише громадяни (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином - підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємства. З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції 01 жовтня 2019 року отримано інформацію про те, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 169-170). Згідно положень ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Оскільки позов пред`явлено до ОСОБА_2 та Компанії КВІККОМ ЛІМІТЕД, які є власниками істотної участі ПАТ «ВіЕйБі Банк», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, то його подання за місцем проживання позивача суперечить нормам цивільно-процесуального закону, враховуючи, що між сторонами відсутні правовідносини в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки правовідносини, які виникли між сторонами, не пов`язані з наданням фінансових послуг щодо укладення договору банківського вкладу. Виходячи із правовідносин, які виникли між сторонами, предмету та підстав позову відсутні підстави вважати, що позов може бути пред`явлено за місцем проживання позивача. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва. Ухвалою судді Печерського районного суду м.Києва від 20 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до свого провадження. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 375 ЦПК України, підставами для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін є дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судового рішення. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції дотримано норми матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню . Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду від 25 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»