Постанова Рівненський апеляційний суд № 555/1429/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 січня 2020 року м. Рівне Справа № 555/1429/19 Провадження № 22-ц/4815/34/20 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Ковальчук Н.М., Гордійчук С.О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником адвокатом Денесюк-Серединською Ларисою Євгеніївною на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 4 вересня 2019 року в складі судді Мельничук Н.В., проголошене в 11 год. 35 хв. в м. Березне, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Позов мотивує тим, що 15 жовтня 1999 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстровано Березнівським відділом РАЦС. Від вказаного шлюбу вони мають спільних дітей, а саме сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом із ним та перебувають на його утриманні. За його твердженням, від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей ОСОБА_2 ухиляється, їх вихованням не цікавиться та матеріальної допомоги на їх утримання не дає, хоча їздить на заробітки в Республіку Польща та отримує нерегулярний дохід. Також, позивач зазначає, що на даний час він працює на посаді верстатника в ДП "Соснівське лісове господарство", однак його заробітної плати не вистачає, щоб забезпечити належний фізичний, духовний, моральний та соціальний розвиток дітей. З врахуванням уточнених позовних вимог просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 4 вересня 2019 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 липня 2019 року до досягнення дітьми повноліття. В поданій апеляційній скарзі представник відповідача адвокат Денесюк-Серединська Л.Є. покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду через неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права ухвалено рішення у справі, не зважаючи на те, що нею було подано клопотання про перенесення розгляду справи та належним чином повідомлено суд, що відповідач перебуває за межами України та не отримувала копії позовної заяви, а відтак не може скористатись своїми процесуальними правами, надати відзив на позовну заяву та своєчасно прибути в судове засідання. Позивачем не надано жодних документальних доказів про те, що відповідачка не утримує своїх дітей та вони знаходяться на його повному утриманні. Звертає увагу, що до 2019 року відповідач займалася вихованням спільних із позивачем дітей, однак через поведінку позивача була вимушена поїхати на роботу до Польщі для того, щоб утримувати дітей та заробити кошти на їх навчання. Крім того, ОСОБА_2 купує для дітей одяг, взуття, продукти, речі першої необхідності, меблі, а також пересилає кошти. З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача-адвокат Л.В.Штундер вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі наданих сторонами доказах, яким суд дав належну оцінку. Просить рішення суду першої інстанції залишити без зимін, а апеляційну скаргу-без задоволення. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №17 та серії НОМЕР_2 , актовий запис №46. Згідно довідки №146 від 30.07.2019 року, виданої ОСОБА_1 . Соснівською селищною радою Березнівського району Рівненської області, його діти ОСОБА_5 , 2004 року народження, та ОСОБА_6 , 2006 року народження, дійсно проживають разом з ним і знаходяться на його утриманні. Як вбачається із акту обстеження житло-побутових умов ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , складеного 29.07.2019 року працівниками Соснівської селищної ради, його сім`я складається: ОСОБА_3 , 2000 року народження, син (студент 3 курсу Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобеля), ОСОБА_4 , 2004 року народження, - донька (учениця 10 класу опорного закладу Соснівського НВК "Гімназія-ЗОШ І ступеня"), ОСОБА_3 , 2006 року народження, - донька (учениця 7 класу опорного закладу Соснівського НВК "Гімназія-ЗОШ І ступеня") та ОСОБА_2 - дружина (зареєстрована, але на даний час не проживає). Відповідно до вказаного акту діти проживають разом з батьком в будинку, де створені всі необхідні умови для їх проживання та повноцінного розвитку. Під час обстеження ОСОБА_2 в будинку була відсутня. Зі слів ОСОБА_1 його дружина ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не приймає, на території селищної ради на даний час не проживає, перебуває на сезонних роботах за межами України. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до частин першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За наведеного, оскільки спільні діти сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом з позивачем та перебувають на його утриманні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на його користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. Будь-які належні та допустимі докази на спростування вказаних обставин в матеріалах справи відсутні. Крім того, ОСОБА_2 не заперечується, що вона проживає окремо та періодично їздить на заробітки в Республіку Польща, де отримує нерегулярний дохід. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права з підстав належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, що позбавило її можливості подати відзив на позовну заяву, з таких підстав. Пунктом 3 частини 3 статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З матеріалів справи вбачається, що 5 серпня 2019 року судом першої інстанції відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 21 серпня 2019 року. Крім того, 5 серпня 2019 року, тобто в день відкриття провадження у справі, між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Денесюк-Серединською Л.Є. було укладено договір про надання правової допомоги. 20 серпня 2019 року представник відповідача адвокат Денесюк-Серединська Л.Є. звернулась до суду першої інстанції з клопотанням, в якому просила перенести судове засідання, призначене на 21 серпня 2019 року, в зв`язку з перебуванням Литвинчук Т.М. за межами України, а також просила направити на її адресу копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви. При цьому належних доказів перебування відповідача за кордоном її представником надано не було. Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 21 серпня 2019 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 4 вересня 2019 року. 3 вересня 2019 року представником відповідача подано до суду клопотання про перенесення розгляду справи в зв`язку з її відпусткою до 15 жовтня 2019 року та перебуванням Литвинчук Т.М. в Республіці Польща. Також, у вказаному клопотанні вона підтвердила, що на її адресу судом направлено копію позовної заяви та додані до неї документів. Однак, жодних доказів неможливості ними з`явитись в судове засідання представником відповідача знову не надано. Вказані обставини свідчать про те, що представник ОСОБА_2 була обізнана про дату, час та місце судових засідань, а також отримала копію позовної заяви з доданими до неї документами. Проте, своїми процесуальними правами, зокрема, подати відзив на позовну заяву, надати докази на підтвердження своїх заперечень та клопотання про виклик свідків, представник ОСОБА_2 не скористалась, а лише за день до судових засідань подавала необґрунтовані клопотання про перенесення розгляду справи. Крім того, ухвалою Рівненського апеляційного суду від 24.12.2019 року адвокату Денесюк-Серединською Л.Є. відмовлено в задоволенні клопотань, заявлених при подачі апеляційної скарги, про прийняття нових доказів, виклик та допит свідків, в зв`язку з тим, що нею не було наведено поважних причин не подання доказів та клопотання про виклик та допит свідків до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено неможливість сплати нею аліментів у визначеному судом першої інстанції розмірі. Судом при його встановлені враховано рівність обов`язку матері та батька по утриманню дітей, а також він зможе забезпечувати нормальний розвиток дітей, яких відповідач зобов`язана утримувати, Відповідно до ч.1 та ч. 13 ст.141 ЦПК України підлягають пропорційному розподілу понесені сторонами судові витрати. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то Понесені відповідачкою витрати при подачі апеляційної скарги по сплаті судового збору в сумі 1152,6 грн. слід віднести за її рахунок. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, ст. ст. 180, 182 СК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником адвокатом Денесюк-Серединською Ларисою Євгеніївною, залишити без задоволення. Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 4 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає, крім наявності випадків, передбачених пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України. Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_3 . Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 . Судді: Бондаренко Н.В. Ковальчук Н.М. Гордійчук С.О.