Постанова 4876 № 904/4274/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.01.2020 Справа № 904/4274/19 м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач), суддів: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 у справі №904/4274/19 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи", м.Дніпро до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро про скасування наказу та результатів перевірки ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 у справі №904/4274/19 (суддя Красота О.І.) повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи". Означена ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що строк для подачі зустрічної позовної заяви сплинув 09.11.2019, проте, зустрічна позовна заява надійшла на адресу господарського суду 12.12.2019, що вказує на пропуск Відповідачем встановленого процесуального строку для подачі зустрічної позовної заяви, тому суд повертає зустрічну позовну заяву і додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи". Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Будівельні відходи" (позивач за зустрічним позовом) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 у справі №904/4274/19; прийняти ухвалу, якою зустрічний позов у справі за №904/4274/19 прийняти до розгляду та направити справу за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування наказу та результатів перевірки на подальший розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Апелянт вважає, що суд першої інстанції ухвалив своє рішення без дотримання вимог норм матеріального та процесуального права, не врахував те, що Товариством норми ст.ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України були виконані у повному обсязі, крім того виконані усі загальні правила, передбачені для звернення до суду з зустрічним позовом. Тому, на думку скаржника, підстав для застосування до зустрічного позову норми ст.174 ГПК України у суду не існувало, в тому числі, й щодо повернення заяви. Вказує на те, що суд не перевірив та не встановив чи дійсно саме ТОВ "Будівельні відходи" отримало ухвалу від 24.10.2019, або це було вчинено помилково іншою особою, та/або є помилка органів поштового зв`язку. Вважає, що суд занадто формально підійшов до даного питання та не скористався правом залишити зустрічну позовну заяву без руху та надати підприємству усунути виявлені судом сумніви та недоліки. Наголошує на тому, що ТОВ "Будівельні відходи" про наявність ухвали господарського суду від 24.10.2019 дізналось лише 04.11.2019 та, оскільки підприємство не має штатної одиниці юрисконсульта, негайно уклав договір про надання правової допомоги №04-12/2019 з адвокатом Яворською Ю.Г. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 у справі №904/4274/19; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини. 23.09.2019 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи" про стягнення 452653,64 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 9,183 га. Позовні вимоги мотивовано тим, що проведеною перевіркою дотримання вимог земельного законодавства за об?єктом - земельною ділянкою, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідно до вимог ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено факт використання земельної ділянки самовільно, що є порушенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України, відповідальність за що передбачена п. "б" ст.211 Земельного кодексу України, ст.53 КУпАП та ст.197-1 ККУ. У зв?язку з наведеним, в порядку ст. 22 ЦК України ТОВ "Будівельні відходи" повинно відшкодувати шкоду, завдану державі тим, що земельна ділянка загальною площею 9,183 га, яка розташована в 4 кв. виділів 15 і 32 Микільського лісництва ДП "Дніпровське лісове господарство", використовується самовільно. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 судом постановлено закрити підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2019. 05.12.2019 до суду першої інстанції від ТОВ "Будівельні відходи" подано заяву про відкладення розгляду справи. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019 відкладено розгляд справи на 17.12.2019. 12.12.2019 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач за зустрічним позовом просив: - наказ ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №433-ДК від 03.11.2017р. "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" - скасувати; - визнати протиправним висновки результатів перевірки, які визначені в акті перевірки дотриманням вимог земельного законодавства за об?єктом земельною ділянкою від 28.12.2017р. за №517-ДК/506/АП/09/01-17. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 повернуто зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи". Повертаючи зустрічну позовну заяву, місцевий господарський суд дійшов висновку, що остання подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів. Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. За приписами частини другої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частин першої та другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно з вимогами частин 1-4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч. 8-9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, строк для подання відзиву і, відповідно, зустрічного позову встановлюється судом. Колегією суддів встановлено, що під час відкриття провадження у справі №904/4274/19, місцевим господарським судом в ухвалі від 30.09.2019 було запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 днів з дня одержання цієї ухвали. Копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 надіслано ТОВ "Будівельні відходи" за адресою: вул. Космічна, буд. 51 офіс 3, Дніпро, 49044, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 ТОВ "Будівельні відходи" отримано 24.10.2019, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення 4930009994370 (а.с.62). Отже, відзив на позов та зустрічну позовну заяву ТОВ "Будівельні відходи" мало подати до 08.11.2019 (включно). Натомість відповідачем зустрічну позовну заяву подано 12.12.2019 (згідно зі штемпелем господарського суду на першому аркуші зустрічної позовної заяви - а.с.106) після закінчення строку для подання відзиву, що є порушенням частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до частини першої статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Відповідно до частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Таким чином, з наведених процесуальних норм вбачається, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії. З огляду на викладене, судом першої інстанції здійснено правильний та обґрунтований висновок про повернення зустрічної позовної заяви з підстав недодержання заявником строків на вчинення відповідної дії. Стосовно доводів скаржника про те, що суд не перевірив та не встановив чи дійсно саме ТОВ "Будівельні відходи" отримало ухвалу 24.10.2019 або це було вчинено помилково іншою особою, або є помилка органів поштового зв`язку, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. За приписами частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Зокрема, відповідно до пункту 10 частини другої статті 9 вказаного Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи. З огляду на викладене, направлення кореспонденції на адресу юридичної особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є належним повідомленням такої юридичної особи. Відповідно до Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила), визначені такі поняття: адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу; одержувач - адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача. За пунктом 10 цих Правил оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати, зокрема, надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури. Внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення, в письмовому вигляді, через смс-повідомлення або повідомлення, що підтримуються засобами Інтернету, на вибір користувача. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п.17 Правил). Згідно з п.п. 89-91 Правил Реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина. Адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку. Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Відповідно до п. 94 Правил порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв`язку за місцем обслуговування. Таким чином, з аналізу вказаних норм слідує, що доставка поштового відправлення юридичним особам відбувається на підставі договору, укладеним такою особою з відділення поштового зв`язку; у вказаному договорі має визначатись, в тому числі, отримувач поштової кореспонденції, а вручення рекомендованого поштового відправлення працівником відділення зв`язку відбувається на підставі пред`явлення документа, який засвідчує повноваження отримувача кореспонденції. Апелянт не надав суду апеляційної інстанції докази про укладення між ТОВ та оператором поштового зв`язку відповідного договору та доказів про осіб, які уповноважені отримувати поштові відправлення. Тому посилання скаржника на отримання кореспонденції іншою особою, не приймаються судом апеляційної інстанції. До того ж, колегія суддів зазначає, що оператор поштового зв`язку є сторонньою особою, яка виконує функції з доставки кореспонденції, тому не довіряти інформації, викладеній у поштовому повідомленні, колегія суддів не має підстав, а будь-яких доказів, які б свідчили про інше, зокрема, звернення до поштового відділення з приводу отримання кореспонденції невідомою особою з метою провести службове розслідування, скаржником не надано. Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За викладеного вище суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, які наведені апелянтом у скарзі, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 13.12.2019 про повернення зустрічної позовної заяви. Тому апеляційну скаргу позивача за зустрічним позовом слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст.ст. 269, 270-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи" - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 у справі №904/4274/19 - залишити без змін. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи". Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 14.01.2020. Головуючий суддя І.М. Подобєд Суддя Л.П. Широбокова Суддя І.Л. Кузнецова