Постанова КЦС ВС № 761/25573/16-ц

Постанова Іменем України 09 січня 2020 року м. Київ справа №761/25573/16-ц провадження № 61-891св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання кредитного договору припиненим та його розірвання за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Невідомої Т. О., Левенця Б. Б., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , представники позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідач - публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації, ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк», банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації, з позовом, у якому просила визнати кредитний договір від 09 червня 2006 року, укладений між нею та банком, припиненим і розірвати його.

2. Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору, укладеного 09 червня 2006 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 250 000 доларів США на умовах, визначених договором, строком повернення до 09 червня 2016 року. 3. 29 липня 2008 року умовами додаткової угоди до кредитного договору, укладеними між тими самими сторонами, внесено зміни до кредитного договору, а саме, змінено розмір процентної ставки за користування кредитом.

4. Виконання умов кредитного договору забезпечено іпотечним договором, укладеним того ж дня між банком та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого остання в іпотеку банку передала нежитлове приміщення з № 1 по № 2 (групи приміщень № 1) по АДРЕСА_1 (літера А) загальною площею 94,10 кв. м. Нерухоме майно передане в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

5. Станом на 28 серпня 2015 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 23 528,28 доларів США, у зв`язку з чим банк звернувся до суду з вимогою дострокового погашення кредиту. Під час розгляду справи за позовом банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач сплатила заборгованість у розмірі 533 123,67 грн, у зв`язку з чим, у задоволенні позову банку було відмовлено.

6. На підставі обумовлених у пункті 5.1 кредитного договору положень, позивач звернулася до банку з листом, в якому просила визнати кредитний договір припиненим та розірвати його.

7. Листом від 05 липня 2016 року банк відмовив у припиненні і розірванні договору, посилаючись на існування заборгованості по кредиту.

8. Позивач, посилаючись на те, що вона сплатила заборгованість, що існувала за кредитним договором, вважає, що укладений між нею та банком кредитний договір має бути припиненим і розірваним. Просила позов задовольнити. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2018 року у складі судді Малинникова О. Ф. позов задоволено. Визнано припиненими зобов`язання за кредитним договором від 09 червня 2006 року, укладеним між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Шевченківським районним судом м. Києва була розглянута цивільна справа за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням від 23 березня 2016 року у позові відмовлено, у зв`язку з тим, що під час слухання справи ОСОБА_1 сплатила заявлену банком заборгованість в розмірі 533 123,67 грн.

11. Місцевий суд також указав, що оскільки позивач сплатила заборгованість за кредитним договором, то заявлений нею позов про визнання кредитного договору припиненим підлягає задоволенню. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

12. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест» (далі - ТОВ «ФК «Алькор Інвест»), яке є правонаступником ПАТ «ВіЕйБі Банк», оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

13. Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Алькор Інвест» задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2018 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

14. Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю правових підстав, передбачених статтею 599 ЦК України, для припинення кредитних зобов`язань у зв`язку з його повним виконанням, а отже відсутні підстави для задоволення позову.

15. Апеляційний суд указав, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року встановлено, що на час звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у ОСОБА_1 існувала заборгованість по кредитному договору, яка станом на 28 серпня 2015 року складалась із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 22 953 долари США, по відсоткам за користування кредитом у розмірі 575,28 доларів США та 29 013,75 грн штрафу/пені, а всього заборгованість складала суму 533 123,67 грн. Тобто, сплачена ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 533 123,67 грн була обчислена станом на 28 серпня 2015 року.

16. Згідно виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 у ПАТ «ВіЕйБі Банк» за період з 29 серпня 2015 року по 15 березня 2016 року тобто, за період розгляду в суді першої інстанції справи за позовом банку до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ОСОБА_1 сплатила на погашення заборгованості по тілу кредиту - 19 584,33 доларів США, на погашення відсотків за користування кредитом нею було сплачено нараховані за вказаний період відсотки за користування кредитом у розмірі - 2 025,79 доларів США. Останній платіж по тілу кредиту був здійснений ОСОБА_1 21 березня 2016 року.

17. Таким чином, станом на день закінчення строку дії кредитного договору - на 09 червня 2016 року непогашеними залишилось тіло кредиту у розмірі 3 368,47 доларів США (22 953,00 доларів США - 19 584,53 доларів США) та сума нарахованих відсотків за користування кредитом до дня закінчення строку дії кредитного договору - до 09 червня 2016 року.

18. Апеляційний суд також указав, що не грунтуются на вимогах статті 652 ЦК України і доводи позивача про наявність правових підстав для розірвання договору кредиту, оскільки обставини, на які вона посилається у якості підстави для розірвання договору, виникли внаслідок виконання покладених на неї кредитним договором зобов'язань, а не внаслідок істотної зміни тих обставин, які існували на момент укладення договору кредиту, а отже відсутні передбачені статею 652 ЦК України підстави для розірвання вказаного договору. Короткий зміст вимог касаційної скарги

19. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

20. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно вважав існування заборгованості за кредитним договором, оскільки доводи позивача щодо повного виконання кредитного договору та застосування положень пункту 2.5 підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року, у якому встановлено, що позичальником сплачена вся заборгованість за кредитом, що свідчить про факт виконання своїх зобов`язань.

21. Заявник також наголошує на тому, що у липні 2016 року відповідач звертався до Шевченківського районного суду м. Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із наявністю заборгованості за договором. Ухвалою Шевченківського районного суду від 15 лютого 2018 року у справі №761/25096/16-ц провадження у справі було закрито, оскільки набрало законної сили рішення суду, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав - рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі №761/25836/15-ц. Доводи інших учасників справи

22. Відзив ТОВ «ФК «Алькор Інвест» на касаційну скаргу аргументовано тим, що постанова суду апеляційної інстанції є обґрунтованою, законною та постановленою з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.

23. Відзив також містить посилання на те, що 31 січня 2019 року ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ «ФК «Алькор Інвест» всю заборгованість за кредитним договором у розмірі 160 623,90 грн. Тобто, свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 виконала в повному обсязі, тому відсутні підстави для визнання кредитного договору розірваним або припиненим за рішенням суду. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

25. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Фактичні обставини справи, встановлені судами 26. 09 червня 2006 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту, відповідно до умов якого остання отримала кредиту розмірі сумі 250 000 доларів США, строком до 09 червня 2016 року. Річна ставка за користування кредитними коштами становить 14% (пункт 1.3. кредитного договору).

27. Додатковою угодою № 1 від 29 липня 2008 року, пункт 1.1.3. кредитного договору викладено в новій редакції, за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 15% річних.

28. Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору забезпеченням виконання зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (штраф, пеня) відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, а також інших витрат кредитодавця, виступає застава нежилих приміщень з № 1 по № 2 (групи приміщень № 1) в (літ. А), загальною площею 94,10 кв. м, які знаходяться по АДРЕСА_1 .

29. У пункті 2.4.1. кредитного договору сторони погодили, що проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом.

30. Пункт 2.4.2 кредитного договору передбачає, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за поточний календарний місяць.

31. Згідно пункту 2.7. кредитного договору, погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами; строкова заборгованість за нарахованими процентами; пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, прострочена заборгованість за кредитом; строкова заборгованість за кредитом.

32. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків.

33. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5 строком на два роки до 19 березня 2018 року включно.

34. Рішенням Шевченківським районним судом м. Києва від 26 березня 2016 року відмовлено ПАТ «ВіЕйБі Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки, у зв`язку з тим, що під час слухання справи ОСОБА_1 сплатила всю виниклу заборгованість за кредитом у розмірі 533 123,67 грн. 35. 03 серпня 2018 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «ФК «Алькор Інвест» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором.

36. Відповідно до договору відступлення прав вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» передав, а ТОВ «ФК «Алькор Інвест» від 09 червня 2006 року з усіма додатковими договорами та угодами до нього, позичальником (боржником) за яким є ОСОБА_1 . ТОВ «ФК «Алькор Інвест» набуло статусу іпотекодержателя за іпотечним договором від 09 червня 2006 року з усіма додатковими договорами та угодами до нього, який укладений в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 09 червня 2006 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду

37. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

38. Касаційна скарга підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

39. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

40. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

41. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

42. Предметом позову у справі, яка переглядається, є визнання кредитного договору припиненим та його розірвання, у зв`язку з повним його виконанням.

43. Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів.

44. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

45. Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

46. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

47. Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

48. Апеляційний суд вважав доведеним факт існування непогашеної заборгованості станом на 09 червня 2016 року по тілу кредиту у розмірі 3 368,47 доларів США та по відсоткам за період з березня 2016 року по 09 червня 2016 року, оскільки заборгованість сплачена ОСОБА_1 у розмірі 533 123,67 грн була нарахована станом на 28 серпня 2015 року, в період з 29 вересня 2015 року по 21 березня 2016 року нею сплачувалась заборгованість по тілу кредиту та по нарахованих за вказаний період відсоткам.

49. Апеляційний суд узяв до уваги доводи апеляційної скарги про те, що внесених ОСОБА_1 коштів у розмірі 533 123,67 грн виявилося недостатньо для повного погашення кредиту, оскільки, згідно пунктів 2.5. та 2.7. кредитного договору, внесені кошти насамперед були спрямовані на сплату прострочених процентів за користування кредитом, а вже потім на заборгованість за кредитом.

50. За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність правових підстав для визнання кредитного договору припиненим.

51. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

52. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

53. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

54. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

55. Умовами укладеного між сторонами кредитно-заставного договору погоджено строк його дії - з 09 червня 2006 року до 09 червня 2016 року.

56. З матеріалів справи слідує, що, звертаючись у серпні 2015 року з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ПАТ «ВіЕйБі Банк» просило стягнути заборгованість за кредитним договором, яка складалась з: 22 953,00 доларів США - заборгованість кредитом; 575,28 доларів США заборгованість за відсотками; 29 013,75 грн штраф/пеня, загальна заборгованість у гривневому еквівалентні становила 533 123,67 грн.

57. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року відмовлено ПАТ «ВіЕйБі Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з тим, що під час слухання справи ОСОБА_1 сплатила всю заявлену банком заборгованість за кредитом у розмірі 533 123,67 грн.

58. Отже, пред`явлення ПАТ «ВіЕйБі Банк» наведеного вище позову свідчить про те, що кредитор використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору.

59. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.

60. Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та стягнення пені припиняється.

61. Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

62. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

63. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

64. Саме такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18).

65. Встановивши, що з боку кредитора мала місце зміна умов основного зобов`язання щодо строку дії кредитного договору, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки, позичальником, позивачем у даній справі, сплачено заявлену кредитором заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, місцевий суд прийшов вірного висновку про визнання кредитного договору припиненим. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

66. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

67. У справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

68. Суд першої інстанції, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та прийшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Щодо заяви про відмову від касаційної скарги, яка надійшла на адресу Верховного Суду

69. У лютому 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про відмову від поданої нею касаційної скарги у даній справі.

70. За приписами частини четвертої та п`ятої статті 398 ЦПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї. У разі відмови від касаційної скарги суд постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. За таких обставин повторне оскарження рішень, особою що відмовилася від скарги, не допускається.

71. Верховний Суд не бере до уваги наведену вище заяву ОСОБА_1 , оскільки 04 березня 2019 року до Верховного Суду стороною позивача подано звернення, згідно із яким вона не відмовляється від касаційної скарги та підтримує подану раніше касаційну скаргу. ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ

72. Згідно із положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

73. Ураховуючи задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, з ТОВ «ФК «Алькор Інвест», яке є правонаступником ПАТ «ВіЕйБі Банк», на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 1 104 грн. Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року скасувати, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2018 року залишити в силі. 3, Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест», яке є правонаступником публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», на користь ОСОБА_1 1 104 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В. С. Висоцька Судді А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська