LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4821705/3914/19

від 13.01.2020 ·

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/135/20Головуючий по 1 інстанції Справа №705/3914/19 Категорія: 304070000 Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2020 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Храпка В.Д., Вініченка Б.Б., Новікова О.М. за участю секретаря Матюхи В.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2019 року, ухваленого під головуванням судді Годік Л.С., по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» про стягнення коштів, - в с т а н о в и в : У серпні 2019 року фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів. В обгрунтування своїх позовних вимог вказував, що на підставі договору про постачання електричної енергії № 1157 від 01 серпня 2014 року , укладеного між ним і ПАТ «Черкасиобленерго», він є споживачем електричної енергії, яка надається постачальником для забезпечення потреб його електроустановок на об`єктах: офісно-торгівельний центр по АДРЕСА_1 та будинки по АДРЕСА_4, АДРЕСА_7, АДРЕСА_3, АДРЕСА_10 та сплачує послуги постачальника електроенергії згідно тарифу 2.89 грн. на 1 кВт електроенергії. Вказані будинку по АДРЕСА_4 користуються електроенергією з належної йому електроустановки, а власники цих квартир, як споживачі електроенергії, уклали з ним відповідні договори та здійснюють оплату спожитої електроенергії згідно показників лічильників та виставлених рахунків. Проте, власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , самовільно, без укладення відповідного договору як з ним так і з постачальником електричної енергії - ПАТ Черкасиобленерго, здійснювала відбір електричної енергії безоплатно. Згідно акту зняття показників її лічильника від 30 липня 2019 року відповідачем ОСОБА_1 незаконно та самовільно було спожито електроенергію в кількості 14 527 кВт. З метою припинення несанкціонованого відбору електроенергії відповідачем позивач звертався до неї, проте його звернення залишилися без відповіді, а позивачем було сплачено на рахунок ПАТ «Черкасиобленерго» кошти за використану ОСОБА_1 електроенергію в сумі 41 983 грн. 03 коп. Позивач зазначає, що був змушений оплачувати цю заборгованість, оскільки непогашення заборгованості призведе до відключення від електропостачання його електроустановок. З таких підстав просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 41 983 грн. 03 коп. вартість самовільно спожитої відповідачем електроенергії та 6 523 грн. вартість послуг фіксування кількості самовільно спожитої відповідачем електроенергію та 5 000 грн. витрати, які були витрачені за надання правової допомоги. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 41 189 грн. 11 коп. заборгованість за самовільно спожиту відповідачем електроенергію. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 6 523 грн. вартість послуг фіксування кількості самовільно спожитої відповідачем електроенергії. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 судові витрати по справі, сплачені за надання правової допомоги в розмірі 5 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне, необґрунтоване, ухвалене із грубим порушенням норм процесуального права та матеріального права та з неповним з`ясуванням і недоведеністю обставин, що мають значення для справи, а по справі постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. В обгрунтування апеляційної скарги вказувала на те, що судом першої інстанції при постановленні рішення суду не враховано, що ФОП ОСОБА_2 не має права здійснювати розподіл та продаж електроенергії побутовим споживачам. При здійсненні перевірки приладів обліку жодного разу не попереджали власників квартири, та не було надано перевіряльником документів, що підтверджують право на дану перевірку, що є грубим порушенням правил користування електричною енергією для населення. Також судом не було залучено до участі у справі всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Крім того, судом не враховано, що сім`я відповідача , відповідно до повідомлення про надання субсидії № 021896 має право на отримання субсидії, починаючи з 2016 року. Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив. Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги по наступних підставах. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є верховенство права. Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти) , якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Судом встановлено, що 01 серпня 2014 року між ФОП ОСОБА_2 і ПАТ «Черкасиобленерго» було укладено договір про постачання електричної енергії № 1157, відповідно до умов якого постачальник - Уманські енергетичні мережі ПАТ «Черкасиобленерго» продає електричну енергію споживачу - ФОП ОСОБА_2 для забезпечення потреб електроустановок ФОМ ОСОБА_2 з дозволеною потужністю 20 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (викупленої) електричної енергії з умовами «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Відповідно до додаткової угоди № 1157 від 23 грудня 2015 року до договору про постачання електричної енергії № 1157 від 01 серпня 2014 року в пунктах 2, 3 вказано: додати до переліку додатків 9.1 договору таку строку : « Додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та Субспоживачу на 2016 рік» по об`єктах ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 в редакції, що додається», з метою виконання зобов`язання щодо постачання електричної енергії за вказаними адресами. Згідно Єдиного реєстру отриманих документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 21.01.2014 р. № ЧК 083140210413 на об`єкт «Будівництво малоповерхових багатоквартирних житлових будинків (ІІІ черги) АДРЕСА_2 », замовник ФОП ОСОБА_2 . Дані об`єкти - три будинки І, ІІ, ІІІ черги мали початково одну адресу: АДРЕСА_2 . Управлінням містобудування та архітектури Уманської міської ради за зверненням ФОП ОСОБА_2 з метою упорядкування нумерації будівельному триповерховому житловому будинку з житловою мансардою (ІІ черга), чотирьохповерховому житловому будинку з житловою мансардою (ІІІ черга), що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:003:1306, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_7 та Урицького, 12 В відповідно. Згідно Договору купівлі-продажу квартири від 20 квітня 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 695, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є власниками по ј частці квартири АДРЕСА_3 . Згідно Акту зняття показників лічильників електроенергії у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , комісією у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 19 грудня 2018 року були зняті показники електролічильників у квартирах за номерами 4, яка належить ОСОБА_7 , та 17, яка належить ОСОБА_1 , на момент зняття показники становили у квартирі № 4 - 017318 кВт/год та у квартирі № 17 - 013111 кВт/год . Згідно Акту зняття показників лічильників електроенергії у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , комісією у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 01 березня 2019 року були зняті показники електролічильників у квартирах за номерами 4, яка належить ОСОБА_7 , та 17, яка належить ОСОБА_1 , на момент зняття показники становили у квартирі № 4 - 018116 кВт/год та у квартирі № 17 - 013630 кВт/год. ОСОБА_1 19 березня 2019 року сплатила ФОП ОСОБА_2 кошти в сумі 793 грн. 92 коп. як відшкодування витрат за електроенергію в кількості 519 кВт/год. Згідно Акту зняття показників лічильників електроенергії у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , комісією у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 30 липня 2019 р. були зняті показники електролічильників у квартирах за номерами 4, яка належить ОСОБА_7 , та 17, яка належить ОСОБА_1 , на момент зняття показники становили у квартирі № 4 - 019283 кВт/год, у квартирі № 17 - 014527 кВт/год . Згідно Акту виявлення несанкціонованого приєднання до електромереж мешканцями квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , комісією у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 27 червня 2019 р. було виявлено самовільне підключення до електромереж і здійснення незаконного відбору електроенергії квартирами за номерами 4, яка належить ОСОБА_7 , та 17, яка належить ОСОБА_1 , після чого на місце знову ж були викликані працівники ДОПСП Уманського відділу поліції ГУНП, які також зафіксували даний факт правопорушення . Згідно Акту виявлення несанкціонованого приєднання до електромереж мешканцями квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , комісією у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 24 липня 2019 р. було вдруге виявлено самовільне підключення до електромереж і здійснення незаконного відбору електроенергії квартирами за номерами 4, яка належить ОСОБА_7 , та 17, яка належить ОСОБА_1 , після чого на місце знову ж були викликані працівники ДОПСП Уманського відділу поліції ГУНП, які також зафіксували даний факт правопорушення. ФОП ОСОБА_2 звертався до Уманського ВП ГУНП в Черкаській області 27 червня 2019 року за № 15 та 24 липня 2019 року за № 17 із письмовим проханням прийняти міри до власниці квартири АДРЕСА_3 , в зв`язку з тим, що вона здійснила самовільне підключення до електроустановок і здійснює незаконний відбір електроенергії, чим завдає фінансової шкоди (крадіжку електроенергії) ФОП ОСОБА_2 . Згідно Акту звірки розрахунків між Уманськими ЕМ і ФОП ОСОБА_2 ДПЕ №1157 за надані послуги постачання електричної енергії станом на 19 серпня 2019 9:27:00 заборгованість за електроенергію відсутня. Крім того, згідно Видаткового касового ордера від 24 липня 2019 року ФОП ОСОБА_2 виплачено ОСОБА_6 3 000 грн. за послуги по зняттю показників лічильника за адресою: АДРЕСА_3 та згідно Видаткового касового ордера від 20 серпня 2019 року ФОП ОСОБА_2 виплачено ОСОБА_5 3 523 грн. за послуги електрика на роботах за адресою: АДРЕСА_3. 24 липня 2019 року ФОП ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 направив Претензію щодо заборгованості за послуги з постачання електроенергії, в якій було запропонував в десятиденний строк з дня отримання претензії погасити заборгованість, яка складає 45 754 грн. 75 коп. та долучено копію довідки-розрахунку по заборгованості за електроенергією. Згідно Довідки-розрахунку по заборгованості за електроенергію власником квартири № 17 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 перед ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 13575 кВт/год. х 2,89 грн. = 39 231,75 грн. Витрати по зняттю показників лічильника контролером та виїзди і робота електрика на даних об`єктах, робота обліковця складають 6 523 грн. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною п`ятою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З аналізу наведених норм процесуального та матеріального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Звертаючись до суду із вказаним позовом ФОП ОСОБА_2 посилався на те, що відповідачем ОСОБА_1 було завдано йому збитки, які полягали в несанкціонованому використанні електричної енергії, яку він надавав, як власник електроустановок та сплачував ПАТ «Черкасиобленерго» кошти згідно договору про постачання електричної енергії. Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані іншими спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема речі, у тому числі гроші. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на безпосередній вимозі закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. ФОП ОСОБА_2 фактично проводив продажу електричної енергії отриманої ним від ПАТ «Черкасиобленерго». Вказані відносини по продажу електричної енергії регулюються Законом України від 13 квітня 2017 року «Про ринок електричної енергії». Тому застосувати положення ст. 1212 ЦК України до даних правовідносин неможливо. Законом України «Про електроенергетику», на який послався позивач в позовній заяві і суд при постановлені судового рішення, втратив чинність відповідно до п. 23 Розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 13 квітня 2017 року «Про ринок електричної енергії». Проте суд першої інстанції не звернув на це увагу і постановив рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процессуального права. За таких обставин рішення суду першої інтанції підлягає до скасування із постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України). Тому з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України із позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 152 грн. 60 коп. Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Частинами 2 - 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із рядом критеріїв, які визначені частиною 4 цієї статі. Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Враховуючи належні докази, які підтверджують виконання адвокатом робіт та здійснених відповідачем витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги відповідачці ОСОБА_1 адвокатом Розборським В.В., які містяться в матеріалах справи, колегія суддів вважає що підлягають стягненню з позивача ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 грн. Всього підлягає до стягнення судові витрати в сумі 5 152 грн. 60 коп. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2019 року скасувати. В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» про стягнення коштів - відмовити. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати - 5 152 грн. 60 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»