Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 679/108/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 679/108/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 04 грудня 2019 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сторчака В. Ю. Сушка О.О. , за участю: секретаря судового засідання: Сербин І.І., представника відповідача Богуцького Д.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (проголошено в м.Хмельницький, повний текст складено 10.07.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області про скасування постанови про відмову у страхових виплатах та надані соціальних виплат, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 01.10.2018 №2213/397/397/51. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2019 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 01.10.2018 №2213/397/397/51. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Так, судом першої інстанції встановлено, що Хмельницька міжрайонна травматолого-офтальмологічна лікарсько-трудова експертна комісія провела обстеження позивача, за результатами якого встановила йому ІІ групу інвалідності та трудове каліцтво довічно, рекомендувала роботи, не пов`язані з тривалою ходьбою, що підтверджується довідкою від 27.03.1991 №055089. Крім цього, Хмельницька міжрайонна медико-соціальна експертна комісія провела повторний огляд позивача, за результатами якого встановила ІІ групу інвалідності та трудове каліцтво довічно, що підтверджується довідкою від 07.12.2005 №068093. 15.08.2012 позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нетішин із заявою про виплату одноразової страхової виплати в чотирикратному розмірі граничної суми заробітної плати (доходу). Постановою від 06.03.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013, по справі №2-а/679/60/2013 Нетішинський міський суду Хмельницької області зобов`язав відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нетішин розглянути заяву позивача від 15.08.2012 про проведення одноразової страхової виплати в чотирикратному розмірі граничної суми заробітної плати (доходу) та прийняти за результатами розгляду рішення у формі постанови. Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нетішин прийняло постанову про відмову у соціальних виплатах та наданні соціальних послуг від 23.08.2013 №2212/72/72/18. Постановою від 29.01.2014, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2015, по справі №2а/679/38/2014 Нетішинський міський суд Хмельницької області визнав незаконною та скасував постанову відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нетішин про відмову у соціальних виплатах та наданні соціальних послуг від 23.08.2013 №2212/72/72/18. Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Славутському районі Хмельницької області за результатами розгляду заяви позивача від 15.08.2012 прийняло постанову про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 19.04.2016 №2216/397/397/41. Постановою від 07.12.2017 по справі №679/658/16-а Нетішинський міський суд Хмельницької області визнав протиправною та скасував постанову відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Славутському районі Хмельницької області про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 19.04.2016 №2216/397/971/41. Славутське відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Хмельницькій області за результатами розгляду заяви позивача від 15.08.2012 прийняло постанову про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 01.10.2018 №2213/397/397/51, якою відмовило позивачу у призначенні одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності відповідно до статті 37 Закону №1105-XIV. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.2 ст.2 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов`язаних з виконанням ними трудових обов`язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Відповідно до статті 8 Закону №1105-XIV обов`язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю; 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами. За змістом ст. 10 Закону №1105-XIV для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Відповідно до ст.13 Закону №1105-XIV визначено, що страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. При цьому, підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади (стаття 14 Закону). Відповідно до пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232 (в редакції чинній станом на 15.08.2012), перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, визначений у додатку

6. Частиною 2 статті 34 Закону №1105-XIV передбачено, що у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. При цьому, вказано, що у разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Частиною 3 статті 40 Закону №1105-XIV передбачено, що якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення. Згідно з статтею 36 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. При цьому, рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. При цьому, відповідно до пункту 3.3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24, право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше після закінчення трьох років з дня встановлення МСЕК втрати потерпілим професійної працездатності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, то страхові виплати призначаються з дня звернення за їх призначенням відповідно до чинних нормативно-правових актів. Статтею 37 Закону №1105-XIV визначено вичерпний перелік підстав для відмови у страхових виплатах і наданні соціальних послуг, відповідно до якого Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку; 4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є вичерпним. Колегія суддів звертає увагу, що підставою для відмови позивачу в призначенні одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності є те, що Закон України "Про охорону праці" № 2694-ХІІ, яким передбачена вказана виплата, вступив в дію з 24.11.1992 року, однак стійка втрата працездатності позивачу встановлена у 1986 році, тобто до вступу в дію цього закону. При цьому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV (в редакції чинній на час звернення позивача із заявою) визначено вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні одноразової допомоги, який не передбачає підставу, яка вказана в постанові №2213/397/397/51 від 01 жовтня 2018 року, а тому вона не може вважатись правомірною та підлягає скасуванню. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправною та скасування постанови про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 01.10.2018 №2213/397/397/51. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 16 грудня 2019 року. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сторчак В. Ю. Сушко О.О