Ухвала КАС ВС № 520/6191/19

УХВАЛА 11 січня 2020 року Київ справа №520/6191/19 адміністративне провадження №К/9901/1207/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Губської О.А., Єресько Л.О., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі №520/6191/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд: - скасувати рішення Державної міграційної служби України від 05 червня 2019 року №203-19; - зобов`язати Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до суду касаційної інстанції. У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судомами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VII " Про судоустрій і статус суддів ". Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У свою чергу, за змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України. З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі є - визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту позивача та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача. За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності. В обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на те, що Верховний Суд вже визнавав правильним скасування судами нижчих інстанцій рішень Державної міграційної служби України про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту щодо шукачів притулку з Російської Федерації через існування загрози переслідування у країні громадської належності, яке, зокрема може мати форму відкритих кримінальних справ проти шукачів притулку. Крім того, вказана справа має виняткове значення для нього, оскільки законність його перебування в Україні підтверджується лише довідкою про звернення за захистом, якої він був документований після звернення із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, Верховний Суд вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на сьогодні ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Вирішуючи спір у подібних правовідносинах, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, установлених у кожному конкретному випадку. Посилання скаржника на існування обставин, визначених підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, має загальний характер і притаманне кожній аналогічній справі, а тому не може прийматись судом, як виключний випадок. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі №520/6191/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова О.А. Губська Л.О. Єресько , Судді Верховного Суду