Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 369/10612/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 369/10612/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пінкевич Н.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Файдюка В.В. суддів: Бабенка К.А. Василенка Я.М. при секретарі: Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, Харківської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, закриття провадження та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, Харківської митниці ДФС про: - визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України Германа Василя Миколайовича у справі про порушення митних правил від 20 жовтня 2018 року № 6308/20500/18 року; - визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника УПМП та МВ Харківської митниці Державної фіскальної служби України - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волокітіна Євгена Петровича у справі про порушення митних правил № 2358/80700/18 від 15 січня 2019 року №2358/80700/18 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 470 Митного кодексу України; - зупинення стягнення за постановою старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20 лютого 2019 року ВП № 58419979 про стягнення штрафу у розмірі 8 500 грн.; - зупинення стягнення за постановою старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 19 квітня 2019 року ВП № 58922398 про стягнення штрафу у розмірі 8 500 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ним всі необхідні митні платежі за розмитнення його автомобілю сплачено, тому його звільнено від адміністративної відповідальності за статтею 470 МК України, а відтак вказані постанови митниць ДФС підлягають скасуванню. Крім того, митницею було допущено порушення процедури розгляду справи про порушення митних правил, які полягали у розгляді справи за відсутності позивача за наявності його клопотання про відкладення розгляду справи, несвоєчасного направлення копії постанови та винесення постанови неповноважним органом. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року даний адміністративний позов - задоволено частково. Скасовано постанову Волинської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 6308/20500/18 від 28 листопада 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 статті 470 МК України та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 гривень, а провадження у даній справі закрито. Скасовано постанову Харківської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 2358/80700/18 від 15 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 статті 470 МК України та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 гривень, а провадження у даній справі закрито. В решті вимог - відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем виконано всі умови, передбачені у абз.1 п. 93 розділу XXI Прикінцеві та перехідних положеннях МК України, то він правомірно розраховував на звільнення від сплати штрафу за статтею 470 МК України, як це передбачено у абз.2 п.93 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення МК України. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Волинська митниця Державної фіскальної служби - подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зазначає, що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України; постанова набрала законної сили 28 листопада 2018 року, а митна декларація, на яку посилається позивач, датована 13 лютого 2019 року, тому митне оформлення транспортного засобу із добровільною сплатою до державного бюджету коштів на суму 8 500 грн. не звільняє особу від обов`язку сплатити штраф, накладений за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 статті 470 МК України. Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України. Позивачем подавалося клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він не ознайомлений з текстом апеляційної скарги, проте воно відхилено колегією суддів з огляду на належність даного спору до категорії термінових справи, розгляд яких має бути здійснено протягом десяти днів відповідно до статті 286 КАС України, а позивач ознайомився з матеріалами справи. Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На виконання вимог вказаної норми апеляційний суд переглядає оскаржуване рішення суду першої інстанції лише в межах вимог скарги відповідача, а саме щодо неправомірності скасування постанови Волинської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 6308/20500/18 від 28 листопада 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 статті 470 МК України та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 гривень, та закриття провадження у даній справі. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Судом встановлено, що під час здійснення митних формальностей відповідно до баз даних, а саме «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, посадовою особою відповідача було виявлено, що 30 травня 2018 року о 23 год. 02 хв. на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 у митному режимі «транзит» по смузі «зелений коридор» ввезено легковий автомобіль марки «КІА JOІСЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації - Республіка Литва), кузов номер НОМЕР_2 . Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився 09 червня 2018 року. Тобто, громадянин України ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення транспортного засобу марки «КІА JOІСЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації - Республіка Литва), кузов номер НОМЕР_2 . З метою забезпечення ОСОБА_1 можливості скористатися адміністративно-процесуальними правами, передбаченими Митним кодексом, громадянин ОСОБА_1 викликався на митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС для надання пояснень щодо обставин невивезення транспортного засобу марки «КІА JOІСЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за межі митної території України у встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк, рекомендованими листами №ФОП-7909/20/03-70-61/36 від 27 червня 2018 року на 17 вересня 2018 року та №ФОП-12877/20/03-70-61/36 від 24 вересня 2018 року на 20 жовтня 2018 року. Вказані листи надсилалися за адресою місця проживання громадянина, яку останній повідомив митному органу при ввезенні транспортного засобу на митну територію України, а саме: Київська область, м. Боярка, провулок Білогордський ,

10. Вказані виклики, за твердженням апелянта, громадянин ОСОБА_1 отримував, що підтверджується підписами на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, що повернулися на адресу Волинської митниці ДФС. Проте, суд з таким твердженням не погоджується, оскільки воно не відповідає матеріалам справи. Зокрема, відповідач надав копію конверта зі зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, а не був вручений позивачу. Крім того, з даного конверта неможливо встановити, що саме ним направлялося. За даним фактом державним інспектором митниці ВМО № 1 М/П «Ягодин» Волинської митниці ДФС Огій Світланою Михайлівною складено протокол про порушення митних правил від 20 жовтня 2018 року №6308/20500/18 за ч.3 статті 470 Митного кодексу України. Розгляд справи згідно даного протоколу було призначено на 14 листопада 2019 року на 10:00 год. за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, Волинська митниця ДФС. Копія протоколу від 20 жовтня 2018 року №6308/20500/18 була направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням. Однак, вказаний лист громадянин ОСОБА_1 отримав лише 21 листопада 2019 року, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому поштовому відправленні, що повернулось на адресу Волинської митниці ДФС. Оскільки станом на 14 листопада 2018 року громадянин ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил не отримав, а отримав його лише 21 листопада 2018 року, відповідачем було прийнято рішення про перенесення розгляду справи на 28 листопада 2018 року о 10:00 год. Про перенесення розгляду справи на вказану дату громадянина ОСОБА_1 також повідомлено листом від 14 листопада 2018 року №5240/03-70-20-03-16, що був надісланий останньому рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, що підтверджується чеком, що містить відповідний штрих-код. Суд зазначає, що на підтвердження направлення вказаного листа апелянтом надано лише копію квитанції, яка містить рукописний текст з прізвищем та ініціалами позивача. Наведене, на думку колегії суддів, не дає можливості встановити, кому саме та що саме було направлено таким поштовим відправленням. 28 листопада 2018 року позивач на розгляд справи до Волинської митниці ДФС не прибув, тому справа була розглянута у його відсутності та винесена постанова про визнання його винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 статті 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 8 500 грн. Копія вказаної постанови була направлена ОСОБА_1 , що підтверджується копією супровідного листа, разом з тим матеріали справи не містять доказів отримання позивачем вказаної постанови. Позивачем надано копію декларації форми ІМ 40 АА (форми МД-2), UA100010/2019/315491 від 13 лютого 2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 завершив у встановлений Тимчасовим порядком час (протягом 180 днів) митне оформлення транспортного засобу «KIA JOICE», кузов номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який класифікується за кодом товарної позиції 87032390 згідно з УКТ ЗЕД, за правилами, визначеними у п.93 Розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень МК України, у зв`язку з чим розраховував на звільнення від сплати штрафу. Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Митним кодексом України (далі - МК України), Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII, що набув чинності 25 листопада 2018 року (далі - Закон № 2612-VIII). Відповідно до п.25 ч.1 статті 4 МК України митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. Згідно ч. 1, 2 статті 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 статті 90 МК України визначено поняття транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до ч.1 статті 92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України. За ч.1, п.2 «в» ч.2 статті 91 МК України вбачається, що переміщення товару у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж. Митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України. Згідно зі статтею 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб. Відповідно до ч.3 статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У ч. 1 статті 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу ), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Частиною 1 статті 467 МК України визначено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. У ст.ст. 486, 488, 497, 498 МК України закріплено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням. Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил. У провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники органів доходів і зборів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті. Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Законом № 2612-VIII внесені зміни до Митного кодексу України, а саме пункт 13 Закону № 2612-VIII вносив зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, який було доповнено пунктом 9-2 та 9-3 такого змісту: «Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та ввезені на митну територію України в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. До набрання чинності тимчасовим порядком, визначеним абзацом першим цього пункту, митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством. Пунктом 9-3 встановлено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством визначено граничний строк транзитного вивезення імпортованого транспортного засобу за межі України, порушення якого є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. 08 листопада 2018 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України». Відповідно до п.1 розділу ІІ Закону № 2612-VIII, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу І та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Закон України № 2612-VIII від 08 листопада 2018 року опубліковано в газеті Голос України 24 листопада 2018 року, відтак він набрав чинності 25 листопада 2018 року. Статтею 494 Митного кодексу України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У протоколі про порушення митних правил зазначається дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками. Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою (місце проживання або фактичного перебування). Відповідно до ч.1,2 статті 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (стаття 458 Митного кодексу України). Згідно ч.2 статті 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Відповідно до ч.4 статті 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснив митне оформлення транспортного засобу 13 лютого 2018 року, сплатив добровільний внесок у період чинності п.93 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення МК України, який звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту. Таким чином, позивачем виконано всі умови, передбачені у абз.1 п.93 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення МК України, тому він правомірно розраховував на звільнення від сплати штрафу за статтею 470 МК України, як це передбачено у абз.2 п.93 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення МК України. Відповідно до п.3 ч.3 статті 286 КАС України визначено: за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується. З огляду на наведені вимоги закону, постанова Волинської митниці ДФС № 6308/20500/18 від 28 листопада 2018 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 статті 470 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 8 500,00 грн., винесена неправомірно, оскільки ОСОБА_1 звільнений від адміністративної відповідальності за ст.470 МК України на підставі абз.2 п.93 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення МК України та приписів статті 8 КУпАП. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог. При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються наявними матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Таким чином, всі наведені аргументи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: К.А. Бабенко Я.М. Василенко