Постанова 4823 № 729/747/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 09 січня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 729/747/19 Головуючий у першій інстанції - Кузюра В. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/23/20 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Скрипки А.А. суддів: Бечка Є.М., Іванової Г.П. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області у складі судді Кузюри В.О. від 02 серпня 2019 року, місце ухвалення рішення м.Бобровиця у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, В С Т А Н О В И В: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн. щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з моменту подання позову і до досягнення дитиною повноліття. Вимоги заявленого позову ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що від шлюбу з відповідачем вони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Позивач вказувала, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, є чоловіком працездатного віку, на утриманні інших осіб не має, володіє транспортним засобом та проживає у м.Києві. Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02.08.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Судом стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 2 000 грн. щомісячно з наступною індексацією, відповідно до закону, до досягнення дочкою повноліття, починаючи з 25.06.2019 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 768 грн.40 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02.08.2019 року та увалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 000 грн. щомісячно. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 02.08.2019 року є незаконним та необґрунтованим. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що він, як платник аліментів, має незадовільний стан здоров`я, при цьому потребує стаціонарного лікування в плановому порядку два рази на рік, що підтверджується відповідними документами. Доводи апеляційної скарги стверджують, що при вирішенні даної справи по суті суд першої інстанції не врахував стану здоров`я та матеріальне становище відповідача, а також тих обставин, що відповідач потребує постійного лікування, при цьому не має постійного місця роботи та має нерегулярний дохід, при цьому витрачає значні кошти на своє лікування. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує, що він не проживає разом із сім`єю в одному будинку, змушений винаймати квартиру, за яку сплачує кошти, у нього відсутнє рухоме та нерухоме майно. Доводи апеляційної скарги зазначають, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували ті обставини, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дочки у розмірі 2 000 грн. щомісячно, тому визначений судом розмір аліментів на утримання дитини є завищеним. Відповідно до приписів ч.1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02.08.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Як вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.70-73), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 отримали копії ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Дочка сторін по справі ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 (а.с.6) та перебуває на її утриманні. Матеріали справи містять в собі довідку КЛПЗ Бобровицька ЦРЛ від 19.07.2019 року (а.с.17) із зазначенням діагнозу ОСОБА_2 , а також того, що він потребує стаціонарного лікування в плановому порядку два рази на рік. Консультаційним висновком спеціаліста Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні ''Центр мікрохірургії ока'' від 25.07.2019 року (а.с.32) підтверджено діагноз відповідача. Як вбачається із медичних документів, наданих позивачем (а.с.29-31), в тому числі, із консультаційного висновку спеціаліста №790 від 01.08.2019 року консультативно-діагностичної поліклініки НДСЛ "Охматдит" МОЗ України (а.с.30), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вроджене захворювання очей (із зазначенням встановленого діагнозу) та потребує стаціонарного лікування в лікарні ''Охматдит''. Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02.08.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 2 000 грн. щомісячно з наступною індексацією, відповідно до закону, до досягнення дочкою повноліття, починаючи з 25.06.2019 року. Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків рішення суду першої інстанції від 02.08.2019 року фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що він, як платник аліментів, має незадовільний стан здоров`я, при цьому потребує стаціонарного лікування в плановому порядку два рази на рік, що підтверджується відповідними документами. Доводи апеляційної скарги стверджують, що при вирішенні даної справи по суті суд першої інстанції не врахував стану здоров`я та матеріальне становище відповідача, а також тих обставин, що відповідач потребує постійного лікування, при цьому не має постійного місця роботи та має нерегулярний дохід, при цьому витрачає значні кошти на своє лікування. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує, що він не проживає разом із сім`єю в одному будинку, змушений винаймати квартиру, за яку сплачує кошти, у нього відсутнє рухоме та нерухоме майно. Доводи апеляційної скарги зазначають, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували ті обставини, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дочки у розмірі 2 000 грн. щомісячно, тому визначений судом розмір аліментів на утримання дитини є завищеним. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 02.08.2019 року, виходячи із наступного. Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 02.08.2019 року, з врахуванням положень статей 180, 182 Сімейного кодексу України та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог заявленого позову. При цьому судом першої інстанції прийнято до уваги, що дочка сторін по справі ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивача ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку не надає, і за даних обставин суд дійшов висновку, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання дитини, оскільки такий обов`язок покладено на нього законом. В судовому засіданні суду першої інстанції відповідач просив визначити розмір аліментів на утримання дитини в сумі 1 000 грн. щомісячно, посилаючись на свій незадовільний стан здоров`я. Судом першої інстанції вказані твердження відповідача не прийняті до уваги з тих підстав, що дитина сторін по справі також має незадовільний стан здоров`я, з діагнозом, аналогічним тому, який має відповідач. Судом першої інстанції при розгляді даної справи по суті враховано, що дитина сторін по справі досягла віку, з якого буде зарахована на навчання до загальноосвітнього навчального закладу, що відповідно збільшує витрати на її утримання. Також судом першої інстанції обґрунтовано зазначено у оскаржуваному рішенні, що відповідач не надав суду доказів відносно того, що він є непрацездатною особою, отже, він може працювати та отримувати дохід, при цьому відсутні дані, які б підтверджували, що на утриманні відповідача перебувають інші діти, непрацездатні особи. Відповідно до положень ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може грунтуватися на припущеннях. Відповідачем не надано суду належних та достатніх у розумінні статей 77,80 ЦПК України доказів, які б підтверджували неможливість сплати ним аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 у визначеному судом першої інстанції розмірі. Посилання відповідача на незадовільний стан свого здоров`я, на думку апеляційного суду, не може бути підставою для зменшення розміру стягнутих з нього аліментів на утримання дочки, оскільки відповідач не надав суду відповідних доказів на підтвердження факту проходження ним лікування та на підтвердження понесених ним витрат на лікування. При ухваленні судом першої інстанції оскаржуваного рішення судом враховано приписи статей 180,182,184 Сімейного кодексу України. Відповідно до ч.2 статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення від 02.08.2019 року, становив 1 699 грн. Відповідно до п.1, п.2 статті 3 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 02.08.2019 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Керуючись статтями: 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02 серпня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Дата складення повної постанови - 09.01.2020 року. Головуючий: Судді: