Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8707/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8707/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року в адміністративній справі №160/8707/19 (головуючий суддя у 1 інстанції (Ільков В.В.) за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення "КОМПЛЕКТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,- ВСТАНОВИВ: Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення "КОМПЛЕКТ", в якому просило стягнути з Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення -КОМПЛЕКТ на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фондусоціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2017 рік у розмірі 28457,89 гривень. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення КОМПЛЕКТ про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 28457,89 гривень залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення питання щодо відкриття провадження у цій справі. В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Частина 1 ст. 121 КАС України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Так, п. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, що затверджене наказом від 14.04.2011 року № 129 Міністерства соціальної політики України, фонд соціального захисту інвалідів є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України. Фонд як бюджетна установа є правонаступником Фонду як урядового органу. Фонд є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в державних банках та органах Казначейства. Таким чином, позивач, як суб`єкт владних повноважень, має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог. Як свідчить зміст адміністративного позову Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за 2017 рік. Згідно з ч. 9 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Так, згідно ст. 19 Закону № 2249-VIII передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Частиною четвертою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Адміністративно - господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України. У постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 року у справі №21-9а11 суд дійшов висновку, що за змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 цього Закону. При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що тримісячний строк для звернення позивача до суду, обчислюється з дня, наступного за граничним днем для самостійної сплати штрафних санкцій за 2017 рік, а саме 16.04.2018 року, відповідно позивач мав право звернутись до суду з цим позовом до 16.07.2018 року. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна звітність) "Звіт зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилаються рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів. Таким чином, річний звіт за формою № 10-ПІ щодо кількості працевлаштованих інвалідів за 2017 рік відповідач повинен був надати позивачу не пізніше 01 березня 2018 року та розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів - до 15 квітня 2018 року. Отже, після вказаної дати у позивача виникли підстави для стягнення несплачених санкцій. Така ж позиція сформована у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 року по справі №К/9910/15649/18. Таким чином, відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб`єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення, як він помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто 16.04.2018 року. Згідно з ч. 3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч. 3 та 4 ст. 123 цього Кодексу. Так, позивач не заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та не зазначав про поважні причини пропущення такого строку, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позову без розгляду. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення. Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року в адміністративній справі №160/8707/19 (головуючий суддя у 1 інстанції за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Асоціації підприємств матеріально-технічного забезпечення "КОМПЛЕКТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року в адміністративній справі №160/8707/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко суддя В.А. Шальєва