Постанова 4804 № 253/4830/13-ц

Єдиний унікальний номер 253/4830/13-ц Номер провадження 22-ц/804/209/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 січня 2020 року м. Бахмут Донецька область Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Канурної О.Д., суддів: Мальованого Ю.М., Соломахи Л.І., за участю секретаря судового засідання Самойленко Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2019 року про заміну сторони у цивільній справі № 253/4830/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою (суддя першої інстанції Гусинський Михайло Олегович), - В С Т А Н О В И В: Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2019 року клопотання позивача Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про заміну позивача по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою задоволено. Замінено позивача Акціонерне товариство «Укрсиббанк» в цивільній справі № 253/4830/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6). Із вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду 28 листопада 2019 року. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк», ОСОБА_2 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі до 10 грудня 2019 року. Копії ухвал про відкриття апеляційного провадження учасниками справи отримані (а.с. 77,78,83,84). Копії апеляційної скарги ОСОБА_1 - Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» отримані (а.с. 78,83,84). Відзив на апеляційну скаргу від Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до Донецького апеляційного суду не надійшов. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 09 січня 2020 року о 09 год. 00 хв. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином відповідно до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» від 12 серпня 2014 року № 1632-VII. В судове засідання апеляційного суду представник Акціонерного товариства «Укрсиббанк» не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 94). В судове засідання апеляційного суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» не з`явився, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с. 96). Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 статті 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Задовольняючи клопотання позивача Акціонерного товариства «Укрсиббанк`про заміну сторони по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою, суд першої інстанції послався на те, що з наданого договору факторингу № 27 від 21.09.2019 року слідує, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» є правонаступником АТ «УкрСиббанк». З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного. У провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться справа № 2/243/2570/2019 за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11369907000 від 09.07.2008 року та заставу транспортного засобу, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені. У вересні 2019 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із клопотанням про заміну сторони у справі і просив суд першої інстанції замінити позивача по справі, а саме: замість Акціонерного товариства «УкрСиббанк» залучити до участі у справі правонаступника Акціонерного товариства «УкрСиббанк», а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6). Із пункту 2.1. розділу II договору факторінгу № 27 від 21 вересня 2015 року укладеного між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою Відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» вбачається, що за цим Договором Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Пунктом 2.2. розділу II вказаного вище договору передбачено, що права вимоги, які ОСОБА_3 Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед Клієнтом, без права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачено умовами первинних договорів, та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами у паперовому вигляді в день підписання цього Договору. Як вбачається із пункту 2.3 розділу II вказаного вище договору, платою Клієнта Фактору за фінансування під відступлення права вимоги згідно з цим Договором є сума у розмірі 1000 гривень, без ПДВ, яку Клієнт сплачує на користь Фактора. Згідно з пунктом 2.4 розділу II вказаного вище договору, Клієнт зобов`язаний сплатити Фактору винагороду в сумі 1000 гривень протягом 20 робочих днів з дня виконання Фактором свого обов`язку щодо сплати першого платежу відповідно до умов п. 3.1.1 цього Договору. Відповідно до пункту 2.5. розділу II вказаного вище договору, одночасно з відступленням права вимоги до Фактора переходять усі права Клієнта за усіма Договорами забезпечення. Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, що майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. За правилом статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора. Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відповідно до договору факторингу перейшло право вимоги за кредитним договором, що укладений між боржником та стягувачем 21 вересня 2015 року. За правилом частини другої статті 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Скориставшись правом на врегулювання відносин у договорі, первинний кредитор та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на власний розсуд визначили момент виникнення у фактора права вимоги. Так, в пункті 4.1. укладеного між ними договору визначено, що право власності на права вимоги, які відступаються за укладеним договором, вважається таким, що перейшло від Клієнта (ПАТ «УкрСиббанк») до Фактора (ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») в день підписання акта приймання-передачі права вимоги, за умови виконання фактором зобов`язань, передбачених пунктом 3.1.1. договору. Право вимагати від боржника виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав у фактора наступає після виконання ним зобов`язань, передбачених пунктом 3.1.1. договору. Оскільки заявником не надано доказів на підтвердження виконання умов пункта 3.1. договору, відповідно до якого фінансування за відступлені права вимоги надається фактором клієнту шляхом перерахування суми фінансування на рахунок клієнта двома платежами, заявником не було належним чином доведено факт виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором. Сторони договору поставили три умови щодо настання моменту виникнення права вимоги за договором факторингу, що мають одночасно настати: укладення договору факторингу, підписання акта приймання-передачі права вимоги та сплата суми фінансування на рахунок клієнта. Здійснюючи заміну сторони, суд першої інстанції зазначені обставини, а саме: перерахування суми фінансування на рахунок клієнта за відступлені права вимоги, не перевірив. Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 01 лютого 2018 року по справі № 2-127/11, провадження № 61-1648св17. Крім того, у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ. Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої (стаття 1078 ЦК України). Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою. Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату. Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 11 вересня 2019 року по справі № 489/762/17, провадження № 61-3052св19. Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про заміну позивача у цивільній справі № 253/4830/13-ц є передчасним, оскільки судом першої інстанції не з`ясовано, чи включено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до Державного реєстру фінансових установ. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними. На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2019 року необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2019 року скасувати. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повний текст постанови складений 09 січня 2020 року Суддя: О.Д.Канурна